Постанова

від 15.01.2013 по справі 21/128-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа№ 21/128-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю від позивача - Третьякова Л.М.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колпакова

Анатолія Вікторовича

на рішення

господарського суду Київської області

від 19.11.2012 року.

у справі № 21/128-12 (суддя: Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Імпекс компані"

до Фізичної особи-підприємця Колпакова

Анатолія Вікторовича

про стягнення 34521,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Колпакова Анатолія Вікторовича (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Возз'єднання, 15 Б, кв. 20, ідентифікаційний номер 2019410377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Імпекс компані"(01004, м. Київ, вул. Горького, 20 Б, ідентифікаційний код 35644770) 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. заборгованості, 1 739 (одну тисячу сімсот тридцять дев'ять ) грн. 51 коп. пені, 348 (триста сорок вісім) грн. 85 коп. 3% річних, 32 (тридцять дві) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 47 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Колпаков Анатолій Вікторович звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2012 року та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 15.01.2013 року представник відповідача не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2012р. між ТОВ "ТД "Імпекс компані" (далі-постачальник) та ФОП Колпаковим А.В. (далі-покупець) укладено договір поставки №12-12 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві масло селянське, спред (моноліт або фасоване) в кількості, по ціні та в асортименті, які зазначені у видаткових накладних постачальника, що є невід'ємною частиною даного договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2012 р., а в порядку взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 Договору).

Позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 80 400,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній № 198 від 23.05.2012 р.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №8 від 23.05.2012 р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 48 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 32 400,00 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 48 000,00 грн. за спірною накладною підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 20.07.2012р. та 07.09.2012р. позивачем направлялись відповідачу претензії №6/07 та №8/09, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

08.08.2012 р. відповідачем було надіслано позивачу лист № 26, відповідно до якого останній зобов'язався з 13.08.2012 р. щотижнево сплачувати по 5 000,00 грн. до повного погашення заборгованості.

Посилаючись на те, що відповідач вартість поставленого товару у строки, встановлені умовами Договору не сплатив, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 32 400,00 грн. заборгованості за Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що оплата за кожну партію товару, яка отримана покупцем відповідно до кожної окремої видаткової накладної здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом не більше 14 календарних днів з моменту отримання такої партії товару.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 32 400,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №198 від 23.05.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (14 календарних днів з моменту поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 740,20 грн. пені, нарахованої з 07.06.2012р. по 15.10.2012р. на 32 400,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки. Також при простроченні оплати товару більше ніж на 30 календарних днів.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої за вказаний позивачем період з урахуванням вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 1 739,51 грн., тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1740,20 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1739,51 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить стягнути з відповідача:

- 348,85 грн. 3% річних, нарахованих з 07.06.2012 р. по 15.10.2012 р. на 32 400,00 грн. заборгованості;

- 32,40 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р. на 32 400,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та є арифметично вірним, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 348,85 грн. 3% річних та 32,40 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відбулося 19.11.2012 року. Враховуючи, що обмеження повноважень щодо представництва інтересів у судді не має, суд першої інстанції правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Клопотання про розстрочення виконання рішення суду не обґрунтовано належними доказами, а тому підстави для його застосування відсутні.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 19.11.2012 року у справі № 21/128-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 21/128-12 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Пашкіна С.А.

Повний текст постанови складено 16.01.2013 року.