Постанова

від 19.11.2012 по справі 5006/18/52/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2012 р. справа №5006/18/52/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Тютюніков Ю.Б., договір № 5/11 від 05.11.12р. від відповідача:Деркунський М.В., довіреність від 10.09.12р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуІнституту економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Пансіонату «Наука»Інституту економіки промисловості НАН України, м. Красний Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. у справі№ 5006/18/52/2012 (суддя Овсяннікова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Промбудмонтаж», м. Макіївка Донецької області до Інституту економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Пансіонату «Наука»Інституту економіки промисловості НАН України, м. Красний Лиман Донецької області про стягнення 27526,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.09.2012р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК Промбудмонтаж», м. Макіївка Донецької області про стягнення 27526,00 грн.

Інститут економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Пансіонату «Наука»Інституту економіки промисловості НАН України, м. Красний Лиман Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що на думку апелянта, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини справи, які фактично позивачем не доведені, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи та порушив норми процесуального права. Просив рішення господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. у справі № 5006/18/52/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив долучити до матеріалів справи додаткові докази та призначити по справі судово - будівельну експертизу.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення таким, що винесене без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Проти задоволення клопотання представника відповідача заперечував.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заявлене відповідачем клопотання про залучення додаткових доказів, а саме, висновку спеціаліста, отриманого відповідачем за власною ініціативою вже після прийняття спірного рішення та призначення по справі судово -будівельної експертизи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає таким, що не підлягає задоволенню, оскільки порядок надання додаткових доказів передбачений тільки у випадках, визначених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і в даному випадку предметом розгляду справи не є питання щодо стягнення будь-яких коштів за нібито неякісне виконання робіт.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та містить повний юридичний аналіз обставин справи, а правові висновки, що містяться в ньому, ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2012 р. директор пансіонату „Наука" Ісламова Т.Ю. звернулась до позивача з листом № 2 в якому просила виконати ремонтні роботи, оплату яких гарантувала.

5 квітня 2012 р. між сторонами був укладений договір підряду № 3, відповідно до п. 1 якого відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт з огорожі території (окраска).

Договір підписаний директором пансіонату „Наука" Ісламовою Т.Ю. від імені Інституту Економіки Промисловості Національної Академії Наук України на підставі довіреності № 127/105 від 01.02.2012 р.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до 31 грудня 2012 р. (п. 3.1 договору).

Вартість робіт за договором становить 27526,00 грн. і була узгоджена у договірній ціні та локальному кошторисі.

Передбачені договором роботи були позивачем виконані у повному обсязі, що підтверджується актом прийомки виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в № 1 від 25.04.2012р. на суму 27526,00 грн., який підписаний відповідачем без зауважень, акт прийомки виконаних робіт ф. КБ-2в та довідка про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 були підписані з посиланням на договір, підписи на договорі, акті та довідці скріплені печаткою пансіонату, тому суд першої інстанції встановив, що ці документи підписані уповноваженою особою, роботи були позивачем виконані належним чином і прийняті відповідачем. З цим висновком погоджується й судова колегія.

Сторонами також була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 за квітень 2012 р. на суму 27526,00 грн.

У пункті 5.2 договору сторони обумовили, що оплата за виконані об'єми робіт здійснюється Замовником у строк не пізніше 5 днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт.

Зобов'язання по оплаті робіт відповідачем не були виконані, в зв'язку із чим позивачем була направлена відповідачу вимога № 6-1 про сплату заборгованості за фактично виконані роботи за договором № 3 від 05.04.2012 р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином за відповідачем налічується борг в сумі 27526,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату боргу не довів, доказів належного виконання зобов'язань за договором суду не надав, у зв'язку з чим вимоги про стягнення боргу суд першої інстанції вірно визнав документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інституту економіки промисловості Національної Академії Наук України м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Пансіонату «Наука»Інституту економіки промисловості НАН України, м. Красний Лиман Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2012 року по справі № 5006/18/52/2012 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2012 року по справі № 5006/18/52/2012 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 7 примірників:

2-позивачу;

2-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС