Постанова

від 08.11.2012 по справі 5011-71/4830-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2012 р. Справа№ 5011-71/4830-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Шипка В.В.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Семенюк Д.М. - дов. № 37 від 27.01.2012р.

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: Файнгольд А.Д. - дов. б/н від 14.05.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Вега-Інвестбуд"

на рішення господарського суду м. Києва

від 24.05.2012р.

у справі № 5011-71/4830-2012 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "УНІКА" (позивач)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Еталон" (відповідач -1)

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Вега-Інвестбуд" (відповідач -2)

про стягнення 64 762,46 грн.

В судовому засіданні 08.11.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2012р. у справі № 5011-71/4830-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 29 190, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 804,75 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Інвестбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 35 572, 46 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 804,75 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2012р. у справі № 5011-71/4830-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволення позовних вимог до відповідача -2.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, суд невірно визначився з тим, хто має відшкодовувати різницю між витратами на ремонт автомобіля та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 35 672, 46 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р., в складі колегії суддів: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Шипко В.В., Остапенко О.М., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

В судових засіданнях апеляційної інстанції судовий розгляд справи № 5011-71/4830-2012 відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, останній раз на 11.10.2012р

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Скрипки І.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Шипко В.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2012р. апеляційну скаргу відповідача колегією у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Остапенко О.М., Шипко В.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2012р.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року, в зв'язку з виходом головуючого судді Скрипки І.М. у відпустки, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012р. апеляційну скаргу відповідача колегією у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Шипко В.В. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.11.2012р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2012р. представник відповідача -2 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2012р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача -2, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача -1 в судове засідання апеляційної інстанції 08.11.2012р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (надалі - позивач) та Пожарським М.І. (надалі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №030312/4005/0000006 (надалі - Договір), відповідно до якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля "КАМАЗ", д.н. АІ 1368 ВТ.

Івасюк О.Я., 14.10.2011 р. о 10 год. 15 хв., керуючи автомобілем "Хово", д.н. АА 5741 КН, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вега-Інвестбуд" (відповідач -2), під час руху заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасниками дорожнього руху, для забезпечення безпеки руху, не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з стоячим автомобілем "КАМАЗ", д.н. АІ 1368 ВТ, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2011р.у справі №3-8535/2011 Івасюка О.Я. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до Актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 06216/КВ від 27.11.2011р., складеного СПД Цурпаленко Е.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "КАМАЗ", д.н. АІ 1368 ВТ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 29 190,00 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 00077006 від 06.12.2011р., згідно з яким розмір страхового відшкодування становить 64 762, 46 грн.

Вказана вартість матеріального збитку підтверджена рахунками-фактурами б/н від 22.11.2011 р. та № С1-0006625 від 22.11.2011 р. та актом виконаних робіт № С1-0002004.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту №030312/4005/0000006 від 08.06.2010р., на підставі заяви страхувальника, на підставі сформованого страхового акту № 00077006 від 06.12.2011р., здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 64 762, 46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 040830 від 09.12.2011р.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Наведене також випливає з приписів п.1 ч.3 ст.22 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Із довідки ВДАІ, наявної в матеріалах справи, вбачається, що автомобіль "Хово", д.н. АА 5741 КН, водієм яким спричинено ДТП, що потягнуло за собою заподіяння шкоди автомобілю "КАМАЗ", д.н. АІ 1368 ВТ, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вега-Інвестбуд" (відповідач -2).

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Хово", д.н. АА 5741 КН, на момент ДТП була застрахована відповідачем -1 (Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон", що підтверджується Полісом №АА/6764490 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 49). Термін дії полісу з 06.10.2011р. до 05.10.2012р., тип полісу - 1.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 0 (нуль) грн.

Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Хово", д.н. АА 5741 КН, під час ДТП, встановлена у судовому порядку, а матеріалами справи підтверджується законність керування водієм Івасюком О.Я. забезпеченим автомобілем "Хово", д.н. АА 5741 КН, під час вчинення даної ДТП та встановлено, що водій Івасюк О.Я.. під час ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Вега-Інвестбуд". Доказів протилежного суду не надано.

Колегія суддів констатує, що особами, відповідальними за заподіяну позивачу шкоду, є страхова компанія (відповідач-1) відповідно до положень Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та в межах ліміту 50 000, 00 грн., передбаченого Договором обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Полісом №АА/6764490 ) та відповідач -2 - ТОВ "Вега-Інвестбуд" відповідно до вимог ст.ст.1188, 1194 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем -1 як страховиком.

Матеріалами справи підтверджується вартість відновлювального ремонту автомобіля "КАМАЗ", д.н. АІ 1368 ВТ, та виплату у зв'язку з цим 64 762, 46 грн., відповідно до позивача перейшло право вимоги в межах виплаченої суми у розмірі 64 762, 46 грн.

Заявою-вимогою вих. №826 від 10.01.2012р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача -1 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 50 000, 00 грн., відповідно до ліміту відповідальності за Полісом №АА/6764490, яка залишена відповідачем -1 без задоволення.

Заявою-вимогою вих. №826 від 10.01.2012р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача -2 з вимогою відшкодувати у порядку регресу непокриту Полісом №АА/6764490 матеріальну шкоду в розмірі 14 762, 46 грн., яка залишена відповідачем -2 без задоволення.

Враховуючи визначені полісом №АА/6764490 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач -1 зобов'язаний відшкодувати позивачу у відповідності до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", витрати в розмірі 29 190,00 грн. (частина вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що встановлена Актуалізованим звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 06216/КВ від 27.11.2011 р.), а тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

Отже, відповідальність за шкоду в сумі 35 572,46 грн., яка не підлягає відшкодуванню страховиком (відповідачем -1) за Полісом №АА/6764490 , покладається у відповідності до ст.ст. 993, 1188, 1194 ЦК України на ТОВ "Вега-Інвестбуд"(відповідач -2).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача - 2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що підлягає виплаті відповідачем -1 у розмірі 35 572,46 грн. (64 762,46 грн. - виплачене позивачем страхове відшкодування за договором майнового страхування за вирахуванням 29 190,00 грн. - страхове відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача -1 відповідно до Актуалізованого звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 06216/КВ від 27.11.2011р.).

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем -2 в апеляційній сказі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2012р. у справі № 5011-71/4830-2012 прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Інвестбуд" , з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Інвестбуд" на рішення господарського суду м.Києва від 24.05.2012р. у справі № 5011-71/4830-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2012р. у справі № 5011-71/4830-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-71/4830-2012 повернути до господарського суду м.Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 13.11.2012р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Шипко В.В.

Остапенко О.М.