Постанова

від 05.11.2012 по справі 5011-10/6752-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2012 № 5011-10/6752-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 05.11.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу гаражного кооперативу «Воскресенський-6» на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року,

у справі № 5011-10/6752-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи»

до гаражного кооперативу «Воскресенський-6»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-10/6752-2012 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи» до гаражного кооперативу «Воскресенський-6» про визнання права власності - задоволено частково. Визнано за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% (дев'яносто дев'ять відсотків) нежилого приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 03.07.2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року у справі № 5011-10/6752-2012 скасувати та прийняти нове рішення суду яким, відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року у зв'язку з великою завантаженістю судді Ткаченка Б.О., склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Автоматичні миючі системи» вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та надуманою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях 29.10.2012 року та 05.11.2012 року представники гаражного кооперативу «Воскресенський-6» надали суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-10/6752-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Автоматичні миючі системи» в задоволенні позовних вимог.

Представники ТОВ «Автоматичні миючі системи» у судових засіданнях 12.09.2012 року, 01.10.2012 року, 29.10.2012 року та 05.11.2012 року також надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Представники позивача просили апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2004 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та ГК «Воскресенський-6», як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п. 14 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року передав, а орендар прийняв в оренду строком 5 років земельну ділянку за адресою: вул. Братиславській, 54 у м. Києві, розміром 0,5472 га для обслуговування та експлуатації гаражного кооперативу, кадастровий номер - 8 000 000 000:62:022:0016.

15.08.2006 року між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Автоматичні миючі системи», як інвестором, та ГК «Воскресенський-6», як забудовником, укладено договір на сплату інвестором (позивачем) пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом мийки автомобілів на території кооперативу на вул. Братиславській, 54 у м. Києві загальною площею 182,74 кв. м., розмір пайового внеску визначено в сумі 115,81 тис. грн.

23.09.2009 року між ТОВ «Автоматичні миючі системи» та ГК «Воскресенський-6» було укладено договір про спільну діяльність № 29/01/04 (далі -договір № 29/01/04), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками юридичних осіб, відповідно до умов якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна та коштів спільно діяти в сфері автосервісних та автомиючих послуг (п. 1.1).

Згідно пункту 3.1 розділу 3 договору № 29/01/04, позивач зобов'язався: після підписання договору невідкладно приступити до здійснення комерційного проекту, інвестувати грошові кошти на будівництво авто миючого комплексу за адресою: 02139 м. Київ, вул. Братиславська, 54; забезпечити фінансування будівництва та робочої документації всіх етапів будівельних робіт, придбання технологічного та інженерного обладнання; виконувати технічний нагляд за будівництвом авто миючого комплексу; виступати замовником при будівництві авто миючого комплексу; у випадку необхідності подавати заяви та запити, вносити пропозиції відповідним органам виконавчої влади, та органам місцевого самоврядування, отримувати довідки та документи, та виконувати всі необхідні дії, що виникатимуть під час реалізацій умов та цілей даного договору; закупити необхідне обладнання для рішення питання по електропостачанню та водопроводу, договору на підключення; після введення в експлуатацію авто миючого комплексу сплачувати експлуатаційні витрати.

Згідно з розділом 4 договору № 29/01/04, відповідач зобов'язався: надати територію для будівництва автомиючого комплексу згідно проектно-технічної документації; після одержання дозвільної документації на будівництво автомиючого комплексу, виділити позивачу територію площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 для будівництва та експлуатації автомиючого комплексу.

Згідно пункту 6.1 договору № 29/01/04 внеском позивача є фінансування всього проекту: отримання технічних умов, виконання проектно-вишукувальних робіт, проектно-планувальних робіт та проектно-кошторисної документації, виконання проекту будівництва, будівництво, закупівля, монтаж та наладка технологічного та інженерного обладнання для автомиючого комплексу, проектування та фінансування електропостачання, а частка позивача складає 99%.

Згідно п. 6.2, 6.3 договору № 29/01/04 внеском відповідача є надання території площею 360 кв.м за адресою: Братиславська 54 для будівництва та експлуатації автомиючого комплексу, яка є часткою внеску відповідача, а частка відповідача складає 1%. При цьому, частка відповідача складає 1% від прибутку, але не менш 1000,00 грн. на місяць, яка сплачується позивачем не пізніше 25 числа поточного місяця після вводу об'єкта в експлуатацію.

Сторонами у п. 7.1 договору № 29/01/04 погоджено, що грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами внаслідок сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність, а у пункті 8.2 погоджено, що прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності, розподіляється між сторонами пропорційно часткам,визначеним у п. 6 Договору.

Строк дії договору № 29/01/04 визначено сторонами у п. 10.1, а саме: до 31.12.2014 року. Згідно п.11.2 договору № 29/01/04, у випадку припинення даного договору в односторонньому порядку ініціююча сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 3 місяці до розірвання договору, та виплатити іншій стороні матеріальні витрати та штрафні санкції за втрачену вигоду, а згідно п. 13.2 - умови договору не можуть бути змінені односторонньо до визначеного строку при зміні керівних органів однієї з сторін або іншим суб'єктивним причинам.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за рахунок орендованих ним земель по договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004 року, було надано позивачу територію площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 у м.Києві для будівництва автомиючого комплексу, на якій за рахунок позивача було збудовано нежитловий будинок, що підтверджується договорами з підрядними організаціями, згідно яких позивач виступив замовником робіт, актами виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем, як замовником робіт, платіжними дорученнями про оплату позивачем виконаних підрядними організаціями робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи наявні лист - погодження проектної документації на будівництво автомиючого комплексу від 10.10.2006 року № 07-8439, позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту будівництва автомийки автомобілів на території кооперативу на вул. Братиславській, 54 у Деснянському районі міста Києва, дозвіл на виконання будівельних робіт № 2261-Дс/Ш від 13.11.2006 року, ордер Київської міської державної адміністрації на порушення благоустрою, лист - дозвіл на проектні роботи № 002-937 від 24.11.2004 року, лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 03.10.2007 року № 20-628 про продовження терміну дії та внесення змін до Архітектурно - планувального завдання.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та доданого до нього журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку, загальна площа збудованого будинку по вул. Братиславська, 54 у м.Києві складає 165,0 кв.м.

Також, в матеріалах справи міститься лист відповідача від 25.08.2012 року №16, адресований позивачу, в якому відповідач наголошував на тому, що він змушений з 01.12.2010 року розірвати договір № 29/01/04 на підставі п. 6.4 внаслідок передані позивачем без відома відповідача в оренду автомиючого комплексу іншій особі, несплати коштів від прибутку, незабезпечення відповідача бухгалтерськими звітами, тощо. Листом відповідача № 24 від 07.09.2011 року, адресованого позивачу, відповідач наголошує на тому, що він розриває договір № 29/01/04 з 07.09.2011 року у зв'язку з п. 6.4 договору № 29/01/04 в односторонньому порядку, посилаючись на самовільне використання позивачем майна відповідача, ненадання позивачем відомостей про дохідну частину договору, переданням авто мийки в оренду іншим особам, прокладенням по території кооперативу кабеля електропостачання, у зв'язку з чим просив демонтувати приміщення та обладнання авто мийки та звільнити займану територію, на якій воно розташоване.

У травні 2012 року ТОВ «Автоматичні миючі системи» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ГК «Воскресенський-6» про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м.

Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-10/6752-2012 позовні вимоги ТОВ «Автоматичні миючі системи» до ГК «Воскресенський-6» про визнання права власності - задоволено частково. Визнано за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% (дев'яносто дев'ять відсотків) нежилого приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м. В іншій частині позову - відмовлено.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% нежилого приміщення, погодитися не може виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та позовної заяви, вимогою позивача є визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на нежитлове приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 08.02.2012 року складеного Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві. Перевіркою встановлено, що на території ГК «Воскресенський-6» розміщена та експлуатується авто мийка. Згідно з електронною базою даних інспекції за адресою по вул. Братиславська, 54 в місті Києві зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва мийки автомобілів на території кооперативу. Замовник будівництва ГК «Воскресенський-6». Під час перевірки встановлена експлуатація авто мийки без прийняття в експлуатацію, чим порушено вимоги п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наслідком перевірки 09.02.2012 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві виданий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт). Вказаним приписом заборонено з 20.02.2012 року експлуатацію авто мийки на території ГК «Воскресенський-6» по вул. Братиславська, 54 у Деснянському районі міста Києві. Зобов'язано Голову гаражного кооперативу «Воскресенський-6» - Нікітіна В.І. усунути правопорушення шляхом прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції сторонами не було надано належних доказів того, що спірне нежитлове приміщення - автомийка по вул. Братиславська, 54 у м. Києві, загальна площа якої складає 165,0 кв.м. була введена в експлуатацію.

Оскільки нежитлове приміщення - автомийка по вул. Братиславська, 54 у м. Києві в установленому законом порядку не було введене в експлуатацію, судова колегія приходить до висновку, що за своїм правовим статусом дане майно є об'єктом незавершеного будівництва.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28 квітня 2009 року по справі № 48/410.

Відповідно до ч.3 ст. 331 Цивільного кодексу України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, позивач - ТОВ «Автоматичні миючі системи» звернувся до господарського суду з позовом про визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на все нежитлове приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м. При цьому, будь-яких заяв про збільшення, зменшення чи уточнення позовних вимог, зокрема, щодо визнання права власності на частку у відсотках позивач не подавав, такі заяви в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції необхідно було розглянути справу та вирішити спір на підставі заявлених позовних вимог, тобто чи визнати за позивачем право власності на зазначене майно чи відмовити у позові.

Постановляючи рішення про визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% нежилого приміщення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем, на виконання обов'язку визначеного п. 6.1 договору № 29/01/04 щодо фінансування всього проекту було укладено відповідні підрядні договори, сплачено кошти та прийнято роботи за ними, а також за власні кошти оформлено на відповідача, який був орендарем земельної ділянки, на якій проводилось будівництво, дозвільні документи на будівництво, що підтверджується договорами з підрядними організаціями, згідно яких позивач виступив замовником робіт, актами виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем, як замовником робіт, платіжними дорученнями про оплату позивачем виконаних підрядними організаціями робіт, а також листом - погодженням проектної документації на будівництво від 10.10.2006 року № 07-8439, позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту будівництва автомийки автомобілів, дозволом на виконання будівельних робіт № 2261-Дс/Ш від 13.11.2006 року, ордером Київської міської державної адміністрації на порушення благоустрою, листом -дозволом на проектні роботи № 002-937 від 24.11.2004 року, листом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 03.10.2007 року № 20-628 про продовження терміну дії та внесення змін до Архітектурно - планувального завдання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що зазначене не заперечується й відповідачем. Проте, як зазначалося вище, та встановлено судом апеляційної інстанції спірне нерухоме майно не введене в експлуатацію, а отже за своїм правовим статусом дане майно є об'єктом незавершеного будівництва.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року про визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% нежилого приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м., та яке не введене в експлуатацію підлягає скасуванню, як таке, що не грунтується на законі.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень. Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до приписів Земельного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування» право комунальної власності на землю належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування. Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що оскільки Київська міська рада є суб'єктом права власності на землю в межах її території, суд першої інстанції повинен був залучити її до участі у справі. При вирішенні даного спору місцевий господарський суд не дав належної оцінки та не перевірив кому належить земельна ділянка на якій розміщене спірне нежитлове приміщення, оскільки договір оренди земельної ділянки від 21.06.2004 року укладений між Київською міською радою та ГК «Воскресенський-6». Земельна ділянка на якій побудоване нежитлове приміщення належить територіальній громаді м. Києва, тобто Київській міській раді як її представнику та зазначена земельна ділянка перебувала в оренді ГК «Воскресенський-6», а участь Київської міської ради у розгляді даної справи є необхідною.

Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 18 червня 2009 року по справі № 9/31.

Крім того, судова колегія вважає що вирішуючи даний спір про визнання права власності на нежитлове приміщення - автомиючого комплексу, місцевим господарським судом необхідно було залучити до участі у справі у якості третіх осіб Київське міське бюро технічної інвентаризації.

Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Судова колегія зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його прав власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч.1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, (ч. 4 цієї статті).

Відносини пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон). Згідно з п. 5 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрації об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Судова колегія звертає увагу на те, що реєстрацію права власності нерухомого майна за п. 1.3 Тимчасового положення здійснюють комунальні підприємства БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Оскільки, позивачем у даній справі ставиться питання щодо визнання права власності на нерухоме майно, яке в подальшому необхідно реєструвати у визначеному законом порядку, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом помилково не було залучено до участі у справі у якості третьої особи Київське міське бюро технічної інвентаризації. Клопотання про залучення Київської міської ради та Київського міського бюро технічної інвентаризації до участі у розгляді даної справи, позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не заявлялися.

Таким чином, враховуючи приписи наведених норм матеріального права та встановлені судом обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого господарського суду щодо визнання за ТОВ «Автоматичні миючі системи» право власності на 99% нежилого приміщення - автомиючого комплексу помилковим, оскільки право власності на спірний об'єкт, як на об'єкт нерухомості в цілому, у позивача виникає не з моменту завершення будівництва, а з моменту державної реєстрації (після введення об'єкту в експлуатацію), доказів чого позивачем суду не надано. Судом першої інстанції при розгляді даної справи не повно було досліджено обставини по справі в з в'язку з чим прийняте невірне рішення про визнання права власності на 99% нежилого приміщення що не відповідає вимогам законодавства.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20 січня 2010 року по справі № 5/399/08.

До того ж, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно частини 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, земельна ділянка на якій розташоване спірне нежиле приміщення належить Київській міській раді та надана в оренду гаражному кооперативу «Воскресенський-6», а не ТОВ «Автоматичні миючі системи». Доказів того, що земельна ділянка на якій розташоване спірне нерухоме майно виділялась ТОВ «Автоматичні миючі системи» у користування суду не надано.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що право власності на нерухоме майно може бути визнане за особою, якщо воно збудоване на земельній ділянці, що була відведена для цієї мети у порядку визначеному законом чи у випадку, якщо земельна ділянка перебувала у користуванні цієї особи. У даному випадку, як встановлено судом апеляційної інстанції, земельна ділянка на якій побудоване спірне нерухоме майно перебувала до 21.06.2009 року в оренді ГК «Воскресенський-6» на підставі договору оренди укладеного з Київською міською радою. Тобто, у ТОВ «Автоматичні миючі системи» відсутні правові підстави на визнання за ним права власності на спірний об'єкт, як на об'єкт нерухомості в цілому, так як земельна ділянка на якій воно (нерухоме майно) розташоване не виділялося позивачу у передбаченому законом порядку та який не є належним користувачем цієї земельної ділянки.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу гаражного кооперативу «Воскресенський-6» слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи» до гаражного кооперативу «Воскресенський-6» про визнання права власності - відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу гаражного кооперативу «Воскресенський-6» на рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-10/6752-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-10/6752-2012 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи» до гаражного кооперативу «Воскресенський-6» про визнання права власності - відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи» (02139 м. Київ, вул. Братиславська, 54, код ЄДРПОУ 31449736) на користь гаражного кооперативу «Воскресенський-6» (02139 м. Київ, вул. Братиславська, 54, код ЄДРПОУ 21618690) 2475 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити господарському міста Києва.

5. Матеріали справи № 5011-10/6752-2012 повернути до господарському міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Федорчук Р.В.

Майданевич А.Г.

Дата підписання 09.11.2012 року