Постанова

від 02.10.2012 по справі 5011-44/9392-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 5011-44/9392-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

За участю секретаря судового засідання Анісімової М.О.

від скаржника - не з'явився;

від заявника - Горецький О.В., - дов. № 09-07/12 від 09.07.2012 р.;

від боржника - не з'явився;

від арбітражного

керуючого - Озеров О. С., - дов. б/н від 08.08.2012 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС

на постанову Господарського суду міста Києва

від 06.08.2012 р.

у справі № 5011-44/9392-2012 (суддя - Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 5011-44/9392-2012 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» банкрутом, визнано розмір вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс» на суму 16 000 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва ДПС звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 5011-44/9392-2012 та припинити провадження по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС було прийнято до провадження в наступному складі колегії: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Разіна Т.І., Сотніков С.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2012 року.

01.10.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року, в зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці змінено склад судової колегії на наступний - головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору. Крім того, апелянт посилається на ведення господарської діяльності банкрутом із значними оборотами, на платоспроможність боржника та необхідність проведення позапланової документальної перевірки у зв'язку з порушенням провадження про банкрутство.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану постанову місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник ліквідатора в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану постанову місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники боржника та апелянта в судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників боржника та апелянта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

В обґрунтування своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Електропромсервіс» (далі - ТОВ «Компанія Електропромсервіс», заявник) посилається на відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» (далі - ТОВ «Індустрія Техно-Груп», боржник) за юридичною адресою та наявністю безспірної заборгованості боржника перед заявником.

Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі в разі наявності будь-якої з ознак, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.02.2004 року № 02-2-24/12669, постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15.

Пунктом 105 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику у справах про банкрутство» роз'яснено, що згідно із статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5). Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Відтак, підтверджений у встановленому законодавством порядку факт відсутності боржника або керівних органів боржника за їх місцезнаходженням є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року по справі № 34/5005/16666/2011.

Боржник - ТОВ «Індустрія Техно-Груп» відсутній за його місцезнаходженням, що підтверджується відповідним записом у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.07.2012 року (а.с. 24).

Виходячи з вищезазначеного, безспірна заборгованість саме індивідуально-визначеного боржника (суб'єкта підприємницької діяльності), а не будь-якої іншої особи перед ініціюючим кредитором має підтверджуватись належними доказами у справі, а за правилами ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника (у тому числі ознак відсутнього боржника) повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та не можуть бути надані заявником або витребувані судом (виходячи також з положень ст. 38 ГПК України) після порушення справи про банкрутство.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Простий вексель - це цінний папір, який містить безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей. Векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку, входять до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Індустрія Техно-Груп» (довіритель) та ТОВ «Компанія Електропромсервіс» (повірений) укладено договір доручення № 20-12/11 від 20.12.2011 року, відповідно до п. 1.1, якого довіритель доручає, а повірений надає послуги від імені довірителя. Відповідно до розділу 3 Договору доручення довіритель оплачує надані послуги протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що розрахунок за договором можливо провести шляхом видачі векселя. (а.с. 12-15)

30.03.2012 року ТОВ «Індустрія Техно-Груп», на виконання умов договору видало ТОВ «Компанія Електропромсервіс» вексель серії АА № 0950985 на суму 16 000 грн., з терміном платежу «за пред'явленням». (а.с. 20)

30.03.2012 року ТОВ «Компанія Електропромсервіс» пред'явлено вексель до сплати (а.с. 17), а 03.04.2012 року було опротестовано вексель про що здійснено запис у реєстрі за № 735 приватним нотаріусом Лукасевич Л.М. (а.с. 18), та вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 763 (а.с. 19).

05.04.2012 року постановою відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого напису № 763 від 03.04.2012 року про стягнення з ТОВ «Індустрія Техно-Груп» на користь ТОВ «Компанія Електропромсервіс» заборгованості в сумі 16 000 грн. (а.с. 21).

28.04.2012 року постановою відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві було встановлено, що боржник відсутній за адресою: м. Київ, пр-т Червонозоряний, 128, виконавчий напис № 763 від 03.04.2012 року про стягнення з ТОВ «Індустрія Техно-Груп» 16 000 грн. було повернуто стягувачу без виконання (а.с. 23).

Докази погашення заборгованості ТОВ «Індустрія Техно-Груп» перед заявником в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-44/9392-2012 за заявою ТОВ «Компанія Електропромсервіс» про визнання банкрутом ТОВ «Індустрія Техно-Груп».

Представником заявника до суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.08.2012 року, в якому зазначено про внесення запису щодо порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Індустрія Техно-Груп» (а.с. 51).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що подані суду докази підтверджують неспроможність боржника погасити заборгованість, його відсутність за місцезнаходженням. А отже, вказані обставини є правовою підставою визнання боржника банкрутом за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, встановлені в ході судового розгляду обставини, враховуючи позицію викладену в постанові Верховного Cуду України від 17.02.2004 року по справі № 02-2-24/12669, постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 та в постанові Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року по справі № 34/5005/16666/2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності всіх підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку передбаченому ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, передбачені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для задоволення вимоги ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про припинення провадження у справі № 5011-44/9392-2012 відсутні.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в постанові Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 5011-44/9392-2012 повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені ДПІ у Голосіївському районі міста Києва в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 5011-44/9392-2012 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі міста Києва задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року по справі № 5011-44/9392-2012 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-44/9392-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Пантелієнко В.О.

Сотніков С.В.