Постанова

від 15.11.2012 по справі 5002-18/1149-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2012 року Справа № 5002-18/1149-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Антонової І.В.,

Євдокімова І.В.,

за участю представників сторін:

прокурор, Джавлах Сергій Миколайович, на підставі посвідчення за № 005801 від 25.09.12, (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

позивача, Василенко Катерина Вікторівна, на підставі довіреності за № 01-01/1239 від 30.05.12, (Рада Міністрів Автономної Республіки Крим);

позивача, не з'явився, (Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим);

відповідача, не з'явився, (Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція);

відповідача, не з'явився, (Новосвітська селищна рада);

відповідача, Северненко Денис Леонідович, на підставі довіреності за № 66 від 20.04.12, (відкрите акціонерне товариство "Укрвибухбуд");

третьої особи, Пінаєв Дмитро Сергійович, на підставі довіреності за № 01-7/300 від 15.11.12, (Державне підприємство "Судацьке лісомисливське господарство");

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрвибухбуд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 12 червня 2012 року у справі № 5002-18/1149-2012

за позовом прокурора міста Судака (вул. Яблунева, 10, Судак, 98000) в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, Сімферополь, 95000)

Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, б.48/1, Сімферополь, 95015)

Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (вул. Московська, 45, Ялта, 98600)

до Новосвітської селищної ради (вул. Л. Голіцина, 18, смт Новий Світ, м. Судак, АРК, 98032)

відкритого акціонерного товариства "Укрвибухбуд" (вул. Лютеранська, 3, Київ , 01001)

Прокурору міста Севастополя - для відома (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Державне підприємство "Судацьке лісомисливське господарство" (вул. Алуштинська, 33,Судак,98000)

про визнання недійсними рішення, договору оренди земельної ділянки, спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Прокурор міста Судака в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (далі -позивач-1), Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (далі -позивач-2) і Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (далі -позивач-3) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Новосвітської селищної ради (далі - відповідач 1) та Відкритого акціонерного товариства "Укрвибухбуд" (далі - відповідач 2), в якій просить суд визнати недійсним рішення Новосвітської селищної ради №4 від 15.10.2004 «Про вилучення земельної ділянки з земель Судацького ДЛМГ та надання земельної ділянки площею 3,0 га в довгострокову оренду ВАТ «Укрвибухбуд»для будівництва оздоровчо-рекреаційного комплексу»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,0 га від 21.10.2004, укладений між Новосвітською селищною радою та ВАТ «Укрвибухбуд», який зареєстровано в Судацькому міському відділі Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»при Держкомземі України, про що в державному реєстрі землі зроблений запис від 17.11.2004 за №000026-нс. Також у позовній заяві прокурор міста Судака просить суд зобов'язати ВАТ «Укрвибухбуд»повернути земельну ділянку площею 3,0 га, вартістю 3 706 800,00 грн. державі в особі Ради міністрів АР Крим, яка розташована у смт. Новий Світ м. Судака, шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст.12, 16, 20, 83, 84, 116, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 9, 42, 93 Лісового кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та мотивовані тим, що перевіркою, проведеною Прокуратурою міста Судака було встановлено, що рішення про надання ВАТ «Укрвибухбуд»в оренду земельної ділянки було прийнято селищною радою з перевищенням наданих повноважень, а саме Новосвітська селищна рада, з перевищенням наданої законом компетенції, розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю. Саме це і стало причиною звернення прокурора міста Судака в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим. Прокурор вважає, що передача земельної ділянки в оренду відбулась з порушенням норм ст..20 Земельного кодексу України та ст. 42 Лісового кодексу України, збитки, заподіяні внаслідок вилучення (викупу) лісових земель, вчасно не відшкодовані.

Крім того, прокурор в позові зазначив, що порушені інтереси держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим і Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції. Вказане твердження обґрунтовує тим, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин ( Держсільгоспінспекція України) належить здійснення контролю за використанням та охороною земель, а також відсутністю погодження проекту відведення земельної ділянки з Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року у справі № 5002-18/1149-2012 позов задоволено.

В обґрунтування прийнятого рішення, господарський суд першої інстанції посилався на статті 12,84,93,116,118,123,124,149,152 Земельного кодексу України, ст.. 6 Лісового кодексу України, а також виходив з тих обставин, що Новосвітська селищна рада при прийнятті оскарженого рішення вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки спірна земельна ділянка є державною власністю і право на розпорядження нею належить Раді міністрів автономної Республіки Крим. Оскільки договір оренди земельної ділянки був укладений між відповідачами на підставі рішення Новосвітської селищної ради, яке визнано недійсним, тому останній підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню державі в особі Ради Міністрів АР Крим, шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Укрвибухбуд»звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 12 червня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини даної справи, а саме, суд не врахував, що відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих в приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на ст.. 6 та ч. 5 ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення)

Щодо повноважень Ради міністрів АРК з посиланням на ч 6 ст. 122 та ч.8 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення), заявник апеляційної скарги зауважив, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, у зв'язку з чим вказані норми матеріального права не регулюють спірні правовідносини.

Щодо порушення норм ст.. 20 Земельного кодексу України, заявник апеляційної скарги зазначив, що прокурор не довів, що відбувалось саме переведення з однієї категорії земельної ділянки до іншої.

Також вважає помилковим твердження прокурора про порушення прав та законних інтересів Державної інспекції сільського господарства, оскільки на час прийняття оскарженого рішення та укладання спірного договору оренди, такого органу держави не існувало, оскільки остання створена лише у 2011 році.

Щодо порушених прав та законних інтересів позивача - Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, заявник зазначив, що при складанні проекту відведення земельної ділянки наявне погодження зазначеного органу № 338 від 16.07.2004 року.

Крім того, ВАТ "Укрвибухбуд" просить застосувати строки позовної давності.

10.07.2012 ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Укрвибухбуд»прийнята до провадження суду апеляційної інстанції, розгляд справи призначений у складі колегії суддів: головуючий суддя -Заплава Л.М., судді -Н.І. Сікорська, О.Л. Котлярова.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

24.07.2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати суддя Заплава Л.М. у зв'язку з хворобою та суддя Сікорська Н.І. у зв'язку з відрядженням замінені на суддів Маслову З.Д. та Антонову І.В., головуючою призначена суддя Маслова З.Д.

За розпорядженням заступника голови суду від 14.08.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Масової З.Д. та Котлярової О.Л., останні замінені на суддів Заплава Л.М. та Проценко О.І.

27.09.2012р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відпусткою, суддя Заплава Л.М. та Антонова І.В. замінені на суддю Н.І. Сікорську та Євдокімова І.В., Сікорська Н.І. призначена головуючим по справі.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 18.10.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Євдокімова І.В., останній замінений на суддю Антонову І.В..

08.11.2012р. за розпорядженням заступника голови суду, у зв'язку з хворобою суддя Проценко О.І. замінена на суддю Маслову З.Д.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 15.11.2012 р. у зв'язку з відсутністю з поважних причин судді Маслової З.Д., остання замінена на суддю Євдокімова І.В..

Відповідно до пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заново розгляд справи починається в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку почався й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою суду від 08.11.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державне підприємство "Судацьке лісомисливське господарство", останнє зобов'язано надати технічну документацію із землеустрою та копію державного акту на земельну ділянку.

У судове засідання, яке призначене на 15.11.2012 року з'явились прокурор та представник Ради Міністрів АР Крим, які підтримали позовні вимоги та просили рішення господарського суду залишити без змін, а також представник другого відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у неї підстав та скасувати рішення господарського суду першої інстанції. Представник третьої особи в судовому засіданні надав копію технічної документації із землеустрою, які були витребувані судом, просив розглянути справу на розсуд суду, вважає вилучення земельної ділянки та надання в оренду земельної ділянки ВАТ "Укрвибухбуд" на законних підставах, без порушення прав та законних інтересів.

Представник Новосвітської селищної ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву з проханням розглянути справу без його участі за наявними у справі документами.

Представники Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності інших представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

07.06.2004 року рішенням № 12, 19 сесії 3 скликання Новосвітської селищної ради АР Крим надано згоду ВАТ "Укрвибухбуд" на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та встановлення меж земельної ділянки в смт. Новий Світ в районі в/ч А-0186 для розміщення рекреаційно-оздоровчого комплексу.

27.07.2004 року рішенням № 1, 20 сесії 3 скликання Новосвітської селищної ради АР Крим погоджено ВАТ "Укрвибухбуд" місце розташування оздоровчо-рекреаційного комплексу на земельній ділянці, площею 3,0 га у смт Новий Світ в районі в/ч А-0186 на землях ДЛМГ м. Судак. Надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки у смт. Новий Світ, приблизною площею 3,0 га та здійснення проектно-пошукових робіт. Проект відводу надати на розгляд та затвердження Новосвітській селищній раді.

15.10.2004 Новосвітською селищною радою було прийнято рішення № 4 «Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки ВАТ «Укрвибухбуд», згідно з яким затверджений проект землеустрою в частині відводу земельної ділянки ВАТ «Укрвибухбуд»для будівництва оздоровчо-рекреаційного комплексу в смт. Новий Світ.

Вилучено із земель Судацького ДЛМГ в смт Новий Світ земельну ділянку, площею 3,000 га, в тому числі по угіддям: вкритих лісною рослинністю, гр.. 25 -2,7660 га, не вкритих лісною рослинністю, гр.. 26 -0,2340 га.

Передано Відкритому Акціонерному Товариству "Укрвибухбуд" земельну ділянку площею 3,000 га, у довгострокову оренду, строком на 50 років, для будівництва оздоровчо-рекреаційного комплексу.

Також в рішенні зазначено цільове призначення земельної ділянки відповідно до УКЦИС: код 1.17 -рекреаційне призначення, кадастровий номер: 0111745200:02:001:0006. Орендна плата складає 49 896 грн. на рік. Встановлені постійно діючі обмеження на земельну ділянку. ( а.с. 17 том 1)

У подальшому, на підставі вказаного рішення 21.10.2004 між Новосвітською селищною радою та ВАТ «Укрвибухбуд»був укладений договір оренди земельної ділянки, який 17.11.2004 було зареєстровано у Судацькому міському відділі КРФ ДП «ЦДЗК»при Держкомземі України.( а.с. 18-19 том 1)

За актом прийому-передачі земельної ділянки, спірна земельна ділянка була передана Новосвітською селищною радою ВАТ "Укрвибухбуд". ( а.с. 20 том 1)

Прокурор міста Судака в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим і Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Новосвітської селищної ради та Відкритого акціонерного товариства "Укрвибухбуд" вважаючи, що рішення про надання ВАТ «Укрвибухбуд»в оренду земельної ділянки було прийнято селищною радою з перевищенням наданих повноважень, оскільки Новосвітська селищна рада розпорядилась земельною ділянкою, яка є державною власністю, а тому просить визнати оскаржене рішення та договір оренди земельної ділянки недійсними, повернути земельну ділянку у власність Ради Міністрів АР Крим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні думки представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом даного спору є матеріально-правові вимоги позивача про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки.

Спірні правовідносини регулюються нормами Земельного кодексу України (далі ЗК України), Лісового кодексу України (далі ЛК України), нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи, спірна земельна ділянка рішенням Новосвітської селищної ради була вилучена з земель Судацького ДЛМГ. За матеріалами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ "Укрвибухбуд" вказана земельна ділянка є державною власністю, яка знаходиться в межах смт Новий Світ, цільове призначення відповідно до УКЦИЗ -1.19 для ведення лісового господарства.

Відповідно до довідки відділу держкомзему у м. Судак АР Крим станом на 01.07.2004 року за землекористувачем ГП "Судацьке ЛМГ" у межах Новосвітської селищної ради землі, які віднесені до земель лісового фонду не числились, однак зміни до статистичної звітності були внесені відповідно до рішення 21 сесії 3 скликання Новосвітської селищної ради від 06.09.2004 року № 3, які відобразились у звітності на 01.01.2005 рік.

Так, 06 вересня 2004 року рішенням № 3, 21 сесії 3 скликання Новосвітської селищної ради погодили технічну документацію із землеустрою для видачі державного акту Судацькому ДЛМГ на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 682,8335 га, цільове використання якої згідно з УКЦИЗ: код 5 -землі лісогосподарського призначення. Прийнято рішення про видачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Однак, суду державний акт для огляду не наданий.

За частиною 1 статті 55 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення) до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Стаття 57 Земельного кодексу України передбачає, що порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

Відповідно до ст.. 4 Лісового кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення) усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. За ст..5 Лісового кодексу України землі лісового фонду поділяються на лісові, які вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю та не вкриті лісовою рослинністю.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка площею 3,000 га, по угіддям є вкритою лісною рослинністю -2,7660 га, і не вкрита лісною рослинністю -0,2340 га., та знаходилась у користуванні Судацького ДЛМГ, то колегія суддів вважає, що фактично земельна ділянка належить до земель лісового фонду.

Статтею 6 Лісового кодексу України (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення) передбачено, що усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.

Це положення кореспондується з приписами ст.. 16 Лісового кодексу України, якою передбачено, що до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:

1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними ;

2) надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками;

3) здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.

4) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;

5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.

Компетенція ж Уряду Автономної Республіки Крим за Лісовим кодексом України передбачена у статті 30, де відсутні повноваження останнього щодо припинення або надання у користування земельних ділянок лісового фонду.

Отже, твердження прокурора у позові про те, що Новосвітська селищна рада перевищила свої повноваження при прийнятті оскарженого рішення про вилучення спірної земельної ділянки та таким чином порушила права та законні інтереси Ради Міністрів АР Крим, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечить нормам законодавства, яке було чинне на час прийняття оскарженого рішення.

Як убачається з оскарженого рішення, спірна земельна ділянка була вилучена з земель Судацького ДЛМГ.

Прокурор у позові вважає, що припинення права постійного користування відбулось за добровільною відмовою, а оскільки заяви Судацького ДЛМГ, погодженої з Рескомлісу в АРКрим, на відмову від земельної ділянки не надавалось, вважає був порушений порядок припинення права постійного користування.

З цими доводами колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Як вже було зазначено за ст.. 6 Лісового Кодексу України Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами .

Згідно з нормами земельного законодавства підставами припинення права користування земельною ділянкою за статею 141 ЗК України є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За оскарженим рішення припинення права користування спірною земельною ділянкою відбулось внаслідок вилучення земельної ділянки.

Відповідно до ст.. 149 Земельного кодексу України, яка регулює порядок вилучення земельних ділянок, передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, органів державної влади можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням та органів місцевого самоврядування. (частина перша вказаної статті) Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. (частина друга вказаної статті) Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. (частина третя зазначеної норми)

Відповідно до п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази розмежування земель державної та комунальної власності, яке здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до абзацу 3 ст. 10 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", тому колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати ст.. 6 Лісового кодексу України, ст.. 141 та 149 ЗК України разом з п. 12 розділу Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України.

Як убачається з проекту землеустрою в частині відводу земельної ділянки ВАТ "Укрвибухбуд" вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування Судацького ДЛМГ було здійснено за згодою Судацького ДЛМГ (від 09.07.2004 року) та Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству АР Крим № 05-1/23 від 23.07.2004 року.

Відповідно до статті 207 ЗК України, яка встановлює умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, передбачено, що втрати лісогосподарського виробництва включають втрати лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. (частина перша) Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із лісогосподарським виробництвом. (частина друга) Втрати лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. (частина четверта)

У зв'язку з вилученням лісогосподарських угідь, був здійснений розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва, який був погоджений відповідачами та затверджений Новосвітським селищним головою 06.09.2004 року, у розмірі 271 066,20 грн. ( а.с. 114 том 1)

В період з 02.11.2004 по 18.01.2005 року вказаний розмір втрат лісогосподарського виробництва був сплачений ВАТ "Укрвибухбуд", про що свідчать платіжні доручення, копії яких наявні у матеріалах справи. ( а.с. 115-121 том 1)

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" пунктом 5 передбачено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Дійсно збитки були сплачені відповідачем тільки 21.04.2008 року, але з ж до цього моменту Судацький ДЛМГ та Новосвітська селищна рада вимог до ВАТ "Укрвибухбуд" про стягнення збитків не пред'являло, а за законом не сплата збитків землекористувачам не тягне за собою визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до норм чинного на той час земельного та лісного законодавства, відбулось припинення права постійного користування земельною ділянкою шляхом вилучення спірної земельної ділянки із земель Судацького ДЛМГ.

Отже, твердження прокурора про порушення порядку припинення права постійного користування шляхом добровільної відмови від земельної ділянки, колегія суддів вважає таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а сам порядок вилучення спірної земельної ділянки відповідає вимогам чинного на той час земельного та лісного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає, що передача земельної ділянки в оренду ВАТ "Укрвибухбуд" було здійснено відповідно до норм земельного законодавства, чинного на той час.

Так, відповідно до ч.1. ст.. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. (частина п'ята вказаної статті)

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою оспорюваного рішення) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. (частина третя)

Відповідно до статті 123 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття радою оспорюваного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. (частина перша) Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. (частина друга) Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. (частина третя) До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. (частина четверта) Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. (частина четверта) Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. (частина п'ята )

В ході розгляду апеляційної скарги представник відповідача надав для огляду оригінал проекту землеустрою у частині відведення земельної ділянки ВАТ "Укрвибухбуд", а копію цього проекту, яка належним чином завірена, приєднана до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали проекту землеустрою у частині відведення спірної земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що остання була відведена відповідно до норм земельного законодавства, має всі необхідні погодження, а також позитивний висновок державної землевпорядної експертизи.

Доводи прокурора щодо відсутності погодження на передачу земельної ділянки в оренду ВАТ "Укрвибухбуд" Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції, суд вважає необґрунтованими, оскільки остання наявна у матеріалах проекту землеустрою, оригінал якого судова колегія оглянула в судовому засіданні, а копія погодження № 338 від 16.07.2004 року була долучена до матеріалів справи судом першої інстанції. (а.с. 132 том 1)

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначено правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення та статтею 1 передбачено, що Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (стаття 9 зазначеного Закону).

За приписами статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Однак, здійснюючи судовий розгляд справи судом першої інстанції не було дано належної оцінки наявному в матеріалах справи позитивному висновку державної землевпорядної експертизи від 16.09.2004р №3815.

Статтею 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначені підстави та порядок спростування висновків державної експертизи та, зокрема, передбачено, що висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку. Але ж вказаний висновок є діючим та не оскаржувався у судовому порядку.

Таким чином, позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 16.09.2004р №3815 щодо відведення земельної ділянки ВАТ "Урвибухбуд" також є доказом правомірної передачі земельної ділянки в оренду відповідачу.

Прокурор в позовній заяві посилається на ст.. 84 ЗК України, відповідно до якої спірною земельною ділянкою, яка є державною власністю, мала розпоряджатися Рада Міністрів АР Крим.

Однак з такими доводами прокурора погодитись не можна, виходячи з системного аналізу норм земельного законодавства.

За нормами Земельного кодексу України повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування визначені за умови проведення розмежування земель державної та комунальної власності .

Абзацом 3 ст. 10 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно з Рішенням Верховної Ради АР Крим №492-3/03 від 19.03.2003р. «Про внесення змін в Рішення Верховної Ради АР Крим від 24 травня 2000р №1172-2/2000»встановлені межі смт. Новий Світ, в тому числі Судацький ДЛМГ -29,4986га, тобто земельна ділянка, яка була надана в оренду ВАТ «Укрвибухбуд»за рахунок земель Судацького ДЛМГ, знаходилась в межах смт. Новий Світ.

Проект землеустрою щодо розмежування земель державної і комунальної власності суду наданий не був.

Враховуючи наведене та відсутність доказів щодо проведення розмежування земель державної і комунальної власності у смт. Новий Світ, при розпорядженні земельними ділянками слід керуватися п. 12 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, згідно з яким до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки спірна земельна ділянка за своїм розташуванням знаходиться у межах селища Новий Світ, тому передавалась вона в оренду селищною радою, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що посилання прокурора на ст.. 84 ЗК України є помилковим.

Щодо підстав визнання недійсним оскарженого рішення Новосвітської селищної ради через відсутність рішення про переведення спірної земельної ділянки з однієї категорії до іншої, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як убачається з проекту землеустрою цільове використання спірної земельної ділянки змінювалось з земель лісогосподарського призначення на землі рекреаційного призначення.

Оскарженим рішенням здійснена зміна цільового використання спірної земельної ділянки, а саме зазначено, що цільове призначення земельної ділянки визначено, як рекреаційне призначення.

Відповідно до ст. 20 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття оскарженого рішення), яка регулює правовідносини щодо встановлення та зміни цільового призначення земель зазначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. (частина перша) Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Стаття 42 Лісового кодексу України передбачає, що переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства. Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

В матеріалах проекту землеустрою наявна згода Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству АР Крим на вилучення та передачу спірної земельної ділянки Судацького ДЛМГ у довгострокову оренду ВАТ "Укрвибухбуд" для будівництва оздоровчо-рекреаційного комплексу, у зв'язку з чим вважав за необхідне відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва, які згодом були відшкодовані ВАТ "Укрвибухбуд".

Таким чином, законодавець не встановлює обов'язковості прийняття окремого рішення про встановлення або зміну цільового призначення земель, тому зміна цільового призначення спірної земельної ділянки саме оскарженим рішенням Новосвітської селищної ради не суперечить нормам чинного на той час земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р №02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вже було вказано вище, відповідно до Земельного кодексу України та Лісового кодексу України Новосвітська селищна рада мала повноваження на вилучення та передачу в оренду спірної земельної ділянки, яка знаходилася в межах населеного пункту смт. Новий Світ, тому правових підстав для задоволення позову у частині визнання недійсним рішення Новосвітської селищної ради від 15.10.2004 року № 4 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки "Укрвибухбуд" не має.

Щодо вимог прокурора про визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки Раді міністрів АР Крим, колегія суддів зазначає наступне.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно з пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Єдиною підставою для визнання вказаного договору недійсним як прокурор, так і суд першої інстанції визначає недійсність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого укладений договір оренди земельної ділянки.

Однак, оскільки колегія суддів не погодилась з доводами прокурора та суду першої інстанції щодо недійсності рішення Новосвітської селищної ради від 15.10.2004 року № 4 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки "Укрвибухбуд" та прийшла до протилежного висновку, а інших підстав для визнання договору недійсним не має, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд не може погодитися з доводами заявника апеляційної скарги щодо застосування строків позовної давності.

Так, відповідно до ст.. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. (стаття 256 ЦК України)

Виникнення у суб'єкта цивільних правовідносин права на позов у матеріальному розумінні можливе лише за наявністю двох умов: по-перше, відповідне суб'єктивне право повинно дійсно належати заявникові, а по-друге, зазначене право має бути порушене іншою особою.

Тому застосувати позовну давність можливо, якщо судом встановлено порушення іншою особою суб'єктивних прав позивача.

В ході розгляду апеляційної скарги було встановлено, що прокурор звертався до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Ради Міністрів АР Крим, Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції.

Так, колегія суддів прийшла до висновку, що при прийнятті рішення Новосвітської селищної ради від 15.10.2004 року № 4 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки "Укрвибухбуд", остання діяла в межах повноважень, наданих їй Земельним та Лісовим кодексами України, а тому права та законні інтереси Ради Міністрів України не порушені.

Щодо порушення прав Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, яка здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, та яка здійснює контроль за використанням та охороною земель, колегія суддів також вважає зазначити, що оскільки при прийнятті рішення Новосвітської селищної ради від 15.10.2004 року № 4 "Про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки "Укрвибухбуд" та укладенні договору оренди між відповідачами, чинні на той час норми земельного та лісового законодавства не порушені, права Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим порушені не були. Також вважаємо необхідним зазначити, що на час прийняття оскарженого рішення та укладання спірного договору оренди, такого органу держави, як Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим не існувало, оскільки остання створена лише у 2011 році, а зареєстрована 10.01.2012 року, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру підприємств та організацій. (том 2 а.с. 53)

Щодо порушених прав та законних інтересів позивача - Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що при складанні проекту відведення земельної ділянки наявне погодження зазначеного органу № 338 від 16.07.2004 року, який на той час не находив підстав для відмови у погодженні та наявності його порушених прав та законних інтересів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про підставність та ґрунтовність заявлених позовних вимог з цього приводу та вважає доводи апеляційної скарги такими, що спростовують ці висновки.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, оскільки висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрвибухбуд" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 червня 2012 року у справі № 5002-18/1149-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді І.В. Антонова

І.В. Євдокімов