Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а/2370/72/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/72/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко.В.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс»до Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Черкаси Черкаської області від 01 вересня 2010 року №00002972301/0.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позов відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову якою адміністративний позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції здійснені позивачем та ПП «Інтерагро-Форум»на підставі договору поставки від 21 січня 2009 року №П-2101/09 є безтоварними, вчиненими без мети реального настання наслідків. Податкові накладні, виписані ПП «Інтерагро-Форум»не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Комплекс» зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією в м. Черкаси Черкаської області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року, результатами якої складено акт від 20 вересня 2010 року №1865/23-2/33018088.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Комплекс»порушило положення п.п.7.2.3 п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму грошового зобов'язання за період, що перевірявся всього на суму 51 983,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 01 вересня 2010 року №00002972301/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51 983,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 25 992,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, яких зареєстрований як платник податку на додану вартість.

При цьому придбання товарів (послуг) має бути підтверджено первинними документами, які повинні відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік»та які складені під час фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про

господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Торговий дім «Комплекс» (Замовник) та ПП «Інтерагро-Форум»(Постачальник) укладено договір від 21 січня 2009 року №П-2101/09, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовнику обладнання та матеріали, виконати монтажні роботи згідно переліку, що наведені у Додатках, підписаних обома сторонами, які стають невід'ємною частиною даного договору, а замовник зобов'язується прийняти обладнання та роботу, здійснити оплату а умовах цього договору.

На виконання умов даного договору його сторонами складені акти здачі-прийому робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні. Факт оплати отриманих за даним договором матеріалів та виконаних робіт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вони не містять належних доказів поставки товарів, а саме довіреностей на отримання матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, договорів на перевезення матеріалу, договорів оренди транспортних засобів та інше. Наявні в матеріалах справи докази засвідчують факт переміщення позивачем товарів третім особам, а не товарів отриманих від ТОВ «Торговий дім «Комплекс»відповідно до договору від 21 січня 2009 року №П-2101/09.

Слід зазначити, що 30 червня 2010 року Державної податковою інспекцією у м.Черкаси проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Інтерагро-Форум»з питань повноти і правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01 лютого2009 року по 31березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 1477/23-2/35579534. В ході проведеної перевірки було встановлено, що у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг) ПП «Інтерагро-Форум»не мало можливості здійснювати господарські операції.

Крім того, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 липня 2012 року,

ОСОБА_2 (керівник та головний бухгалтер ПП «Інтерагро-Форум») визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі. В даному вироку встановлено, що ОСОБА_2 створив юридичну особу ПП «Інтерагро-Форум», з метою використання для прикриття незаконної діяльності, ухилення від сплати податків, що завдало великої матеріальної шкоди державі (а.с.39-48, т.2).

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій позивача та ПП «Інтерагро-Форум»здійснених відповідно до договору від 21 січня 2009 року №П-2101/09. Дані господарські операції є такими, що не створюють змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, тобто не створюють реальних наслідків.

Отже, податкові накладні виписані ПП «Інтерагро-Форум»позивачу не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 01 вересня 2010 року №00002972301/0.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Комплекс»-залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 16.11.12р