Вирок

від 21.11.2012 по справі 2518/1804/2012

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2518/1804/2012

Провадження №1/2518/137/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючої - судді Павленко О.В..

при секретарі Сташків І.Г.,

з участю: прокурора Софієнка В.В., представника цивільного позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області, вдови, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючи на посаді продавця ІІІ розряду у магазині № 27 та кафетерії «Зодіак»Ріпкинського ССТ, що розташований по вул. Леніна, 7 в смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області, являючись матеріально -відповідальною особою, в проміжок часу з 03.03.2012 року по 08.06.2012 року здійснила привласнення ввірених їй товарно -матеріальних цінностей в магазині № 27 на суму 9232 грн. 44 коп., та в кафетерії «Зодіак»на суму 5792грн. 45 коп., заподіявши матеріальні збитки Ріпкинському ССТ на загальну суму 15024 грн. 89 коп.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 на початку судового слідства свою вину у вчиненні злочину визнала частково та пояснила, що дійсно в період часу з 03.03.2012 року по 08.06.2012 року вона працювала продавцем у магазині № 27 та кафетерії «Зодіак»Ріпкинського ССТ. З нею був укладений договір про повну матеріальну відповідальність. За цей період вона дійсно привласнювала собі товарно -матеріальні цінності, зокрема брала собі продукти, оскільки не їздила у смт. Ріпки отримувати заробітну плату, але на меншу суму, а саме приблизно на 5000 грн. Де поділася решта товарно -матеріальних цінностей їй невідомо. При цьому ключі від магазину та кафетерію були лише в неї, ніхто доступу до приміщень не мав. Чому виникла нестача їй невідомо. Цивільний позов Ріпкинського ССТ визнала частково на суму 5000 грн.

В подальшому в судових дебатах підсудна ОСОБА_2 вину визнала повністю розкаялася та пообіцяла відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.

Незважаючи таку позицію підсудної, її винність у скоєнні інкримінованого їй злочину повністю знайшла своє підтвердження сукупністю зібраних органом досудового слідства та досліджених судом доказів.

Так, допитана судом в якості свідка ОСОБА_3 в суді показала, що у період з 03.03.2012 року по 08.06.2012 року вона займала посаду голови правління Ріпкинського ССТ, якому належить магазин № 27 та кафетерій «Зодіак», розташовані в смт. Замглай Ріпкинського району Чернігівської області. В той же період в магазині № 27 та кафетерії працювала ОСОБА_2, яка взагалі на займаній посаді працювала з 01.12.2011 року і з нею з цієї ж дати було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. В магазині № 27 та кафетерії «Зодіак»було проведено ревізію товарно -матеріальних цінностей за період з 03.03.2012 року по 08.06.2012 року. За результатами ревізії було виявлено нестачу на загальну суму 15024 грн. 89 коп. Вказану суму нестачі ОСОБА_2 визнала, про що написала розписку, в якій зобов'язалася відшкодувати завдану шкоду.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона працює бухгалтером Ріпкинського ССТ. Відповідно до службових обов'язків вона входить до інвентаризаційної комісії. 08.06.2012 року в магазині № 27 та кафетерії «Зодіак»Ріпкинського ССТ було проведено інвентаризацію, під час якої встановлено нестачу в сумі 15024 грн. 89 коп. ОСОБА_2 пообіцяла суму нестачі погасити, про що написала розписку. Після проведення ревізії посадові особи ССТ намагалися неодноразово зв'язатися з ОСОБА_2, щоб вирішити питання щодо відшкодування збитків та подальшої роботи магазину, оскільки ключі від магазину та кафетерію залишилися в неї, однак ОСОБА_2 переховувалася, на телефонні дзвінки не відповідала. Коли все ж такі за допомогою батька ОСОБА_2 її знайшли, то вона, відкривши магазин, втекла у ліс, а у магазині виявили ще нестачу товарів.

Свідок ОСОБА_6 в суді підтвердила покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Крім того, додала, що ОСОБА_2 навіть не цікавилася розміром своєї заробітної плати та ніколи не приїжджала за отриманням заробітної плати.

Допитана судом в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що станом на 08.06.2012 року вона працювала в Ріпкинському ССТ головним бухгалтером. В цей період в магазині № 27 та кафетерії "Зодіак" працювала ОСОБА_2 Після проведення ревізії за період з 03.03.2012 по 08.06.2012 в цих закладах була встановлена недостача ТМЦ на суму 14598 грн. В подальшому ОСОБА_2 збільшила суму нестачі, оскільки, маючи ключи від магазину та кафетерію, продовжувала привласнення ТМЦ. За весь період роботи в Ріпкинському ССТ ОСОБА_2 за отриманням заробітної плати в бухгалтерію ССТ не приїжджала, навіть не цікавилася розміром зарплати. Після звернення неотриманої ОСОБА_2, за її згодою, заробітної плати на погашення недостачі, а також підрахунку привласнених ОСОБА_2 ТМЦ після ревізії, остаточно сума недостачі по магазину № 27 та кафетерію "Зодіак" становила 15024 грн. 89 коп.

Представник цивільного позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що на неодноразові звернення до ОСОБА_2 з боку адміністрації з приводу відшкодування завданих збитків ОСОБА_2 навіть не намагалася хоча б частково їх відшкодувати. При цьому ОСОБА_2 могла б відпрацювати завдані збитки, але ОСОБА_2 на контакт з адміністрацією ССТ не йшла. Навпаки, після проведення інвентаризації і до повернення ключів від магазину та кафетерію, ОСОБА_2 продовжувала виносити та привласнювати товарно -матеріальні цінності.

Крім показів свідків, вина підсудної в скоєнні інкримінованого їй злочину підтверджується іншими доказами, що досліджені судом.

Так, з копії розпорядження № 113 від 01.12.2011 року ОСОБА_2 прийнята на роботу з 01.12.2012 року на посаду продавця ІІІ розряду в магазин № 27 розташований в смт. Замглай Ріпкинського ССТ.

З копії договору від 01.12.2011 року на ОСОБА_2 покладено повну матеріальну відповідальність за збереження товарно -матеріальних цінностей в магазині № 27 та кафетерії «Зодіак»Ріпкинського ССТ.

Матеріалами ревізії ТМЦ у магазині № 27 в смт. Замглай від 08.06.2012 встановлено нестачу ТМЦ за період з 03.03.3012 року по 08.06.2012 року на загальну суму 9232,44 грн. (т. 2 а.с. 165-170)

Матеріалами ревізії ТМЦ у кафетерії «Зодіак»в смт. Замглай від 08.06.2012 встановлено недостачу ТМЦ за період з 03.03.2012 по 08.06.2012 року в сумі 5792, 45 грн.

Аналізуючи сукупність досліджених доказів суд приходить до висновку, що ці докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, тому суд кладе їх в основу вироку. На підставі цих доказів вина підсудної ОСОБА_2 у привласненні товарно -матеріальних цінностей на суму 15024 грн. 89 коп. повністю знайшла своє підтвердження.

Доводи підсудної на свій захист є не аргументованими та безпідставними, спростовуються зібраними по справі та перевіреними судом доказами.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у привласненні чужого майна, яке було їй ввірене підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 191 КК України.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд враховує обставини та наслідки скоєного злочину, а також відомості про особу винної.

Обставин, пом'якшуючих чи обтяжуючих покарання підсудної, по справі не встановлено.

ОСОБА_2 формально позитивно характеризується по місцю проживання, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, завдані збитки не відшкодувала та навіть не намагалася цього зробити.

Враховуючи всі наведені дані про особу підсудної, конкретні обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 з призначенням їй покарання у виді обмеження волі ближче до мінімального розміру, передбаченого санкцією ч.1 ст. 191 КК України. Призначення інших видів покарання, зокрема штрафу або виправних робіт, суд вважає недоцільним, оскільки ОСОБА_2 не працює і ці види покарання не зможуть бути виконані, тому не будуть забезпечувати свого виховного призначення. Враховуючи, що ОСОБА_2 раніше не судима, то призначення їй міри покарання у виді позбавлення волі є занадто суворим.

Ріпкинським ССТ по справі заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 завданих матеріальних збитків в сумі 15024 грн. 89 коп. Цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки сума збитків повністю доведена матеріалами справи.

Судові витрати по справі відсутні, речові докази слід залишити зберігатися в матеріалах справи, арешт, накладений на майно підсудної слід залишити в силі для забезпечення цивільного позову.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, враховуючи її поведінку під час досудового слідства та розгляду справи судом, можливо залишити попередню -підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 К П К України, с у д ,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 191 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року 6 ( шести) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обслуговуванням товарно - матеріальних цінностей на строк 2 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту початку фактичного виконання вироку.

Цивільний позов Ріпкинського ССТ задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Ріпкинського сільського споживчого товариства (код 01777021 смт. Ріпки, вул. Попудренка, 9 Ріпкинського району Ч0ернігівської області ) 15024 ( п'ятнадцять тисяч двадцять чотири) грн. 89 коп. в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків.

Речові докази залишити на зберігання в матеріалах кримінальній справі.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області.

Суддя О.В. Павленко