Ухвала

від 20.11.2012 по справі 2-739

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-739 Головуючий у суді у 1 інстанції - Буток Номер провадження 22-ц/1890/2136/12 Суддя-доповідач - Маслов Категорія - 41

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Гагіна М. В., Дубровної В. В.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство «Центральне», національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» в особі Конотопського управління по експлуатації газового господарства, комунальне підприємство Конотопське міжміське бюро технічної інвентаризації про усунення перешкод в користуванні житлом,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі вона, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач, який перешкоджає їй користуватися належною йому кухнею, площею 8,4 кв.м., порушує її права, а також вказує, що відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б свідчили про розподіл допоміжних приміщень в квартирі між співвласниками.

Розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира загальною площею 19,9 кв.м., а відповідачу ОСОБА_2 - загальною площею 26,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності на житло від 11 грудня 1996 року, та від 27 грудня 2000 року, виданих АТ «Червоний металіст», які є на а.с.17 та 29.

Ця обставина також підтверджується копією довідки комунального підприємства «Конотопське бюро технічної інвентаризації» №123 від 07 травня 2012 року, що міститься на а.с.15.

Згідно копій технічних паспортів на приватизовану квартиру АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1 квартира складається з житлової кімнати площею 11,8 кв.м. та кухні площею 5,4 кв.м., а належна ОСОБА_2 квартира складається з:

кімнати жилою площею 15,7 кв.м., кухні площею 8,4 кв.м. та коридору площею 6,4 кв.м. ( а.с. 11-12, 30-31).

Свій позов про усунення перешкод у користуванні кухнею площею 8,4 кв.м. ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона має законне право на користування цим приміщенням.

Не оспоривши законності приватизаційних документів, на підставі яких сторонам видані свідоцтва про право власності на частини квартири №6, позивачка не довела в суді факт порушення відповідачем її права на користування кухнею площею 8,4 кв.м., власником якої є відповідач. Даний її позов не обґрунтовується і сервітутним правом. Отже, рішення суду про відмову у позові відповідає зібраним у справі доказам та вимогам ст.391 ЦК України.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Вимоги позивачки про надання їй у користування кухні, площею 8,4 кв.м., яка належить відповідачу суперечить вказаній нормі закону та порушує його право власності.

Позивачкою ж на виконання вимог ст.60 ЦПК України не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність підстав для обмеження відповідача у його праві власності.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що відповідачу так само як і позивачці належить на праві власності кімната та кухня, коридор, належний відповідачу, знаходиться у спільному користуванні сторін, а будь-яких інших допоміжних приміщень, як, наприклад, санвузол у відповідача також немає. Тому, використання його частини квартири площею 8,4 кв.м. позивачкою як кухні, в той час, як свою частину площею 6,4 кв.м., яка в технічному паспорті позивачки значиться кухнею, вона бажає використовувати для інших власних потреб, не просто б порушувало права відповідача, але і суперечило б вимогам розумності і справедливості.

Доводи апелянтки з приводу того, що відповідач у належній йому квартирі не проживає та нею не користується, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив його з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 жовтня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -