Постанова

від 05.11.2012 по справі 2а-5024/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

05.11.2012 р. 15:25 Справа № 2а-5024/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ХАСТ Компані", вул.Логовенка 8, м.Миколаїв, 54055; до відповідача-1 відповідача-2ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул.Гмирьова 1/1, м.Миколаїв, 54028; Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області, пр-т Леніна 141-в, м.Миколаїв, 54055; проскасування податкового повідомлення - рішення від 21.03.12р. №0000272302; за участю представників:

від позивача: Чигріна О.Б., довіреність №7 від 25.09.12р.;

від відповідача: Волков А.С., довіреність №15-19/8-88 від 04.01.12р.;

від відповідача: Кузнецова В.Л, довіреність №140/9/10-007 від 17.01.12р.;

від відповідача: Кирилов О.В., довіреність №45/9/10-007 , від 03.03.12р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю а "ХАСТ Компані" (позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС (відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області (відповідач-2) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС №0000272302 від 21.03.12р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 317464,00грн., стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 317464грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю (а.с. 3-7 ).

Представник відповідача-1 позов не визнав, зазначив, що для відшкодування ПДВ та надання відповідних висновків до органів казначейства відсутні правові підстави (а.с. 60 ).

Представник відповідача-2 надав до суду пояснення де зазначив, що бюджетне відшкодування не відшкодовано у зв'язку з ненаданням до нього відповідного висновку від відповідача -1 (а.с. 53-54 ).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

В період з 27.02.2012р. по 02.03.2012р. відповідачем-1 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2011р.

За результатами перевірки складений акт №84/07-024/35106343 від 12.03.12р., у висновках якого зазначено про завищення бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2011р. на загальну суму 317464,00грн. в порушення п.200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302 від 21.03.12р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 317464,00грн. (а.с.9-16, 17-18).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Так, судом встановлено, що позивачем 17.01.2012р. було подано відповідача-1 податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011р., в якій відобразило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 317464грн. (а.с.43-52).

Зазначена сума по періодам виникнення складається з таких сум:

1) червень 2009р. - 49132грн.

2) березень 2010р. - 11686грн.

3) травень 2010р. - 269грн.

4) червень 2011р. - 23305грн.

5) липень 2011р. -233072грн.

У червні 2009р. від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними (а.с. 19-35 ):

1) ПН №6 від 25.06.09р. від ПП "Донпромресурс" на суму ПДВ 21466,67грн.

2) ПН №5 від 24.06.09р. від ПП "Донпромресурс" на суму ПДВ 28333,33грн.

На момент подання декларації залишок від'ємного значення склав 49132грн., оскільки частина від'ємного значення в сумі 668,00грн. була погашена податковими зобов'язаннями.

У березні 2010р. від'ємне значення різниці в розмірі 11686,00грн. між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними:

3) ПН №612 від 04.03.2010р. від TOB "АМК Трейдінг" на суму ПДВ 11488,00грн.

4) ПН №983 від 29.03.2010р. від РТПП на суму ПДВ 132,00грн.

5) ПН №713/1 від 31.03.2010р. від TOB "Техноторг-Агро" на суму ПДВ 66,00грн.

У травні 2010р. від'ємне значення різниці в розмірі 269,00грн. між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними:

1) ПН №1688 від 21.05.2010р. від РТПП на суму ПДВ 62,10грн.

2) ПН №1534 від 11.05.2010р. від РТПП на суму ПДВ 62,10грн.

3) ПН №1537 від 11.05.2010р. від РТПП на суму ПДВ 78,20грн.

4) ПН №1011/1 від 13.05.2010р. від TOB "Техноторг-Агро" на суму ПДВ 66,24грн.

У червні 2011р. від'ємне значення різниці в розмірі 23305,00грн. між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною ПН №5 від 17.06.2011р. від TOB НВП "Донпромресурс" на суму ПДВ 23305,00грн.

У липні 2011р. від'ємне значення різниці в розмірі 233072,00грн. між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту виникло внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними:

1) ПН №23 від 22.07.2011р. від ПАТ "Електрозавод" на суму ПДВ 204768,33грн.

2) ПН №9 від 20.07.2011р. від TOB НВП "Донпромресурс" на суму ПДВ 10803,33грн.

3) ПН №8 від 15.07.2011р. від TOB НВП "Донпромресурс" на суму ПДВ 13333,33грн.

4) ПН №7 від 08.07.2011р. від TOB НВП "Донпромресурс" на суму ПДВ 2500,00грн.

5) ПН №6 від 05.07.2011р. від TOB НВП "Донпромресурс" на суму ПДВ 1666,67грн.

Актом перевірки №84/07-024/35106343 від 12.03.2012р. підтверджена правомірність включення зазначених сум до складу податкового кредиту. Так в перевірки зазначено (а.с .13-14 ), що сума податкового кредиту за даними платника та даними перевірки співпадають.

Крім того, актом перевірки підтверджено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена TOB "Хаст Компані" постачальникам, яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування/не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів складає 317464грн. (а.с .15 ).

Суд не погоджується з думкою відповідача, що оскільки у грудні 2011р. виникло позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту "підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 317464грн." (а.с.15-16).

Так, відповідно до положень п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, передбачено які особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Інших підстав для відмови у праві на отримання бюджетного відшкодування положеннями ПК України не передбачено.

Згідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, податкові зобов'язання у грудні 2011р. склали 502грн., податковий кредит з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становив 588276грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2011p.:

502 грн. - 588276 грн. = - 587774грн.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав право на отримання відповідного бюджетного відшкодування.

Згідно п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування є доходи Державного бюджету України, а відповідно до норм п.200.12 та п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що права позивача підлягають захисту та поновленню шляхом стягнення відповідної бюджетної заборгованості.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно -правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до положень ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи пояснення позивача у судовому засіданні, надані їм докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати оскаржуване рішення відповідача протиправним та скасувати його.

Керуючись ст.2, 7, 11, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС №0000272302 від 21.03.2012р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 317464,00грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСТ Компані" (код ЄДРПОУ 35106343) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 317464грн. (триста сімнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири грн.).

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСТ Компані" (код ЄДРПОУ 35106343) сплачений судовий збір в розмірі 2146грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 05.11.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 09.11.12р.