Рішення

від 20.11.2012 по справі 5027/662/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5027/662/2012.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський Індустріальний Союз", м. Сторожинець Чернівецької області

про стягнення боргу в сумі 51242,45 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Представники:

Позивача -Мудрак О.І., директор філії, дов. № 85 від 02.07.2012 р.

Відповідача -Цвєткова Н.В., директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар -ДСП на суму 51242,45 грн., у тому числі 49537,04 грн. основного боргу, 730,89 грн. пені та 974,15 грн. 20% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. позивач поставив відповідачеві по перелічених у позовній заяві накладних і актах надання послуг з доставки товари загальною вартістю 49537,04 грн., за які відповідач не розрахувався в установлений договором строк, у зв'язку з чим йому нараховано також пеню та річні.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.09.2012 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 04.10.2012 р., ухвалою від 04.10.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача на неподанням відзиву на позов розгляд справи відкладено на 25.10.2012 р.

Після відкладення розгляду справи ухвалою від 04.10.2012 р. відповідач надіслав заперечення на позов, в якому відхилив позов з тих підстав, що довіреність представника позивача, який підписав позовну заяву, є нікчемною, оскільки в ній не зазначена дата її вчинення, а акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не затверджені директором ТОВ "Буковинський індустріальний союз".

У судовому засіданні 25.10.2012 р. за клопотанням представника відповідача оголошувалася перерва до10-00 год. 08.11.2012 р.

Після перерви у судове засідання 08.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю перевірити стан розрахунків з позивачем та надати обґрунтований відзив на позов, обумовлене зміною керівництва товариства.

Ухвалою від 08.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2012 р. у межах встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2012 р. викладене у позові підтримав, пояснив, що на виконання укладеного з відповідачем договору поставки постачав останньому товар -деревоволокнисту та деревостружечну плиту, до липня 2012 р. вартість товару і транспортних послуг з його доставки відповідач оплачував згідно з видатковими накладними і актами здачі-прийняття робіт на визначених договором умовах, однак починаючи з 25.07.2012 р. перестав проводити платежі і, незважаючи на пред'явлену претензію та гарантійний лист про погашення боргу, товар і послуги з його доставки не оплатив.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2012 р. проти вимог позивача не заперечував, пояснив, що підприємство може погашати заборгованість частинами, а одразу сплатити борг не має можливості.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

10 січня 2012 року між позивачем і відповідачем було укладено договір поставки № 02/10/01, згідно якого позивач (за текстом договору Постачальник) зобов'язався передати (поставити) у власність відповідача (за текстом договору Покупець) будівельні, меблеві оздоблювальні матеріали та (або) інструменти та комплектуючі (надалі -Товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (а.с. 8-10).

Згідно з вказаним договором сторони, зокрема, домовилися, що:

- асортимент ціна та кількість товару визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами договору і формуються на підставі замовлень покупця (пункт 2.1),

- вартість прийнятого покупцем товару визначається в оформлених (в т.ч. підписаних сторонами) накладних (пункт 2.3),

- поставка товару здійснюється на умовах ЕХW згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (конкретне місце доставки товару визначається покупцем у замовленні на кожну партію товару) (пункт 3.1),

- товар вважається переданим покупцю з моменту підписання накладної (пункт 3.2),

- дата поставки товару зазначається в накладних на товар (пункт 3.3),

- право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару останньому. Моментом передачі товару покупцю є підписання сторонами накладної на такий товар (пункт 3.4),

- покупець оплачує товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару від постачальника (пункт 4.2),

- у випадку порушення терміну (строків) оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк вартості товару за кожен день прострочення до дати повної оплати товару, а також додатково 20% річних від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки до дати повного виконання зобов'язання (пункт 5.2).

Строк дії договору встановлено терміном на один календарний рік (пункт 8.2).

Як видно з матеріалів справи, позивач у період з 25.07.2012 р. по 03.08.2012 р. поставив відповідачеві будівельні матеріали -деревостружечну та деревоволокнисту плиту загальною вартістю 48687,04 грн., а саме:

1) по видатковій накладній № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р.-на суму 13248,98 грн. (довіреність відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей БІС № 0234 від 25.07.2012 р., а.с. 13,15),

2) по видатковій накладній № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р. -на суму 14750,19 грн. (довіреність відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей БІС № 0239 від 26.07.2012 р., а.с. 16,18),

3) по видатковій накладній № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р. -на суму 8887,72 грн. (довіреність відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей БІС № 0241 від 31.07.2012 р., а.с. 19, 21),

4) по видатковій накладній № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р. -на суму 11800,15 грн. (довіреність відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей БІС № 0247 від 03.08.2012 р., а.с. 22,24).

Оглядом наданих позивачем на вимогу суду оригіналів зазначених видаткових накладних і довіреностей відповідача суд переконався, що вони містять всі необхідні реквізити, одержання товару підтверджується підписами двох представників відповідача -Якубовського В.С. і Рокецького Р.П., повноваження останнього на отримання товару зазначені у згаданих вище довіреностях.

Також позивачем надано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з яких вбачається, що позивач надав відповідачеві транспортні послуги загальною вартістю 1320 грн., у тому числі:

1) Акт № СV-07/25/0012 від 25.07.2012 р. на суму 470,00 грн. (а.с. 14),

2) Акт № СV-07/27/0011 від 27.07.2012 р. на суму 300,00 грн. (а.с. 17),

3) Акт № СV-08/01/0013 від 01.08.2012 р. на суму 250,00 грн. (а.с. 20),

5) Акт № СV-08/03/0005 від 03.08.2012 р. на суму 300,00 грн. (а.с. 23).

Як пояснив представник позивача і ці пояснення не спростовані відповідачем, зазначені в указаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) транспортні послуги -це послуги з доставки відповідачеві товару за видатковими накладними № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р., № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р., поставленого у відповідності до договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р.

За умовами п. 3.1 зазначеного договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (конкретне місце доставки товару визначається покупцем у замовленні на кожну партію товару).

Відповідно до розділу 17 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної промислової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 р.) термін "франко-завод" (група Е, ЕХW (Франко-завод (… назва місця)) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад на заводі фабриці складі і т. ін.) без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий засіб

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не подавав позивачеві письмового замовлення на товар із зазначенням місця його доставки, як це передбачено договором поставки і Правилами ІНКОТЕРМС. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СV-07/25/0012 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0011 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0013 від 01.08.2012 р. та № СV-08/03/0005 від 03.08.2012 р. не зазначено, що вказані в них надані транспорті послуги є послугами з доставки відповідачеві товару по видаткових накладних № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р., № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р.

Разом з тим, і вказані видаткові накладні і акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належними доказами, які засвідчують одержання відповідачем зазначених у них товару і транспортних послуг від позивача, оскільки відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Як стверджує позивач, і це не спростовано відповідачем, окрім договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. інших договірних відносин між сторонами немає.

За датами надання транспортних послуг акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають датам поставки товару по видаткових накладних за період з 25.07.2012 р. по 03.08.2012 р., у наданих позивачем рахунках-фактурах на оплату транспортних послуг вказано, що вони надаються в межах договору № 02/10/01 від 10.01.2012 р. (а.с. 51-54), відтак, суд вважає доведеним, що вказані в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СV-07/25/0012 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0011 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0013 від 01.08.2012 р. та № СV-08/03/0005 від 03.08.2012 р. транспортні послуги -це послуги з доставки позивачем відповідачеві товару, зазначеного у видаткових накладних № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р., № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р.

При цьому суд відхиляє викладені у запереченні на позов доводи відповідача, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не затверджені директором ТОВ "Буковинський індустріальний союз". Як видно з самих актів, вони підписані тими самими особами, що й видаткові накладні, і скріплені печаткою та штампом ТОВ "Буковинський індустріальний союз", а вимога про затвердження їх директором покупця договором не обумовлена і чинним законодавством не передбачена. Також неспроможними є твердження відповідача, що довіреність представника позивача № 85 є нікчемною в зв'язку з тим, що в ній не зазначена дата її вчинення, оскільки така дата в довіреності вказана, а саме 02 липня 2012 р. (а.с. 6).

Таким чином, з наведеного суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами доводиться факт постачання позивачем відповідачеві в період з 25.07.2012 р. по 03.08.2012 р. в межах договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. товару загальною вартістю 48687,04 грн. та надання транспортних послуг з доставки цього товару на загальну суму 1320,00 грн.

З банківської виписки по особовому рахунку ТОВ "Будмакс" за 02.08.2012 р. видно, що 02.08.2012 р. відповідач здійснив оплату матеріалу і послуг згідно накладної від 24-25.07.2012 р. у сумі 9557,72 грн. (а.с. 29, 30), із вказаної суми кошти в розмірі 470 грн. позивач зарахував в рахунок оплати товару по видатковій накладній № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., що не суперечить чинному законодавству і договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. Доказів погашення решти боргу в сумі 49537,04 грн. (48687,04 грн. + 1320,00 грн. -470,00 грн.) відповідачем не подано.

Письмові заперечення відповідача проти позову суд розцінює як намагання ухилитися від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. по розрахунках за поставлений товар, адже, як видно з двостороннього акту звіряння розрахунків за період з 01.07.12 по 29.08.12 і гарантійного листа від 12.09.2012 р. № 250, відповідач підтвердив наявність боргу в сумі 49573,04 грн. і гарантував його оплату з найближчих надходжень (а.с. 15, 50).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173 - 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України)

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є правовідносинами з договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не здійснив оплату товару вартістю 48217,04 грн. (48687,04 грн. -470 грн.), поставленого йому по видаткових накладних № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р., № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р., в зв'язку з чим у цій частині вимог позов підлягає задоволенню.

Належить стягнути з відповідача на користь позивача також вартість транспортних послуг з доставки товару в сумі 1320,00 грн.

Так, договором поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. передбачено здійснення продавцем (позивачем) поставки товару на умовах ЕХW згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року і хоча договір не містить окремих умов щодо порядку і строків оплати транспортних послуг з доставки товару, проте, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем підписані, строки оплати цих послуг визначені у відповідних рахунках-фактурах (а.с. 51-54), відтак, у відповідача виникло зобов'язання з оплати цих послуг (ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.ст. 546 та 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, якщо це встановлено договором або законом.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору поставки № 02/10/01 від 10.01.2012 р. передбачено, що у випадку порушення терміну (строків) оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк вартості товару за кожен день прострочення до дати повної оплати товару, а також додатково 20% річних від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки до дати повного виконання зобов'язання.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені і 20% річних (а.с. 11-12), суд встановив, що пеня і відсотки річних нараховані на неоплачену вартість товару, вказану в видаткових накладних № СV-07/25/0013 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0010 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0012 від 01.08.2012 р., № СV-08/03/0004 від 03.08.2012 р., і на вартість послуг з доставки товару згідно з актами актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № СV-07/25/0012 від 25.07.2012 р., № СV-07/27/0011 від 27.07.2012 р., № СV-08/01/0013 від 01.08.2012 р. та № СV-08/03/0005 від 03.08.2012 р.

Проте, договір поставки не містить умови про застосування пені і 20% річних у випадку несвоєчасної оплати вартості транспортних послуг з доставки товару і вартість цих послуг не входить до вартості товару, оскільки остання визначається згідно з видатковими накладними (пункт (п. 2.3 договору).

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для нарахування пені і 20% річних на прострочену заборгованість з оплати транспортних послуг з доставки товару немає, тому вимоги щодо стягнення пені і річних мають бути задоволені у сумах відповідно 711,26 грн. та 948,34 грн. за період з 09.08.2012 р. по 17.09.2012 р. згідно з розрахунком, зробленим судом (а.с. 58).

Судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський індустріальний союз" (59000, м. Сторожинець Чернівецької області, вул. Вашківецька,21, код ЄДРПОУ 33395000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС" (юридична адреса: 02091, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, літера "А", код ЄДРПОУ 32376008, адреса для листування: Чернівецька філія ТОВ "БУДМАКС", 58023, м. Чернівці, вул. Руська, 250, код ЄДРПОУ 33542319) 49537,04 грн. основного боргу, 711,26 грн. пені, 948,34 грн. 20 % річних та 1608,05 грн. судового збору.

3. У решті вимог у позові відмовити.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

У судовому засіданні 20.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 20 листопада 2012 року.

Суддя Т.І.Ковальчук