Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-7906/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-7906/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Бойко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0000302360,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0000302360 прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєві.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегією суддів замінена сторона у справі, саме неналежного відповідача: Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва замінено на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, на підставі відповідного клопотання та згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання: представник позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»сповіщений згідно повідомлення про вручення повістки про виклик до суду (а.с.262), представник позивача до суду не прибув; представник відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби сповіщений згідно повідомлення про вручення повістки про виклик до суду (а.с.261), представник відповідача в судове засідання прибув та надав свої пояснення.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника відповідача, ухвалила слухати справу за відсутністю інших учасників процесу, сповіщених належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 19.09.2011 року по 30.09.2011 року відповідач по справі провів перевірку підприємства позивача та склав акт від 30.09.2011 року № 2541/23-100/30564738 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»(код ЄДРПОУ 30564738) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «РІП»(код ЄДРПОУ 32163147)».

Зокрема, в акті перевірки відповідачем зроблений висновок, що перевіркою встановлено відсутність факту реального продажу товарів (робіт, послуг) підприємства позивача від ТОВ «РІП»в період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року на суму ПДВ 209799,99 грн., та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. А отже, відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України договори є безтоварними та мають ознаки недійсності, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, відповідачем під час проведення перевірки встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) в період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Таким чином, в порушення пункту 193.1 статті 193, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України підприємство позивача в період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року штучно сформувало податковий кредит по контрагенту-постачальнику ТОВ «РІП»в сумі 209799,99 грн., в результаті чого занижено ПДВ в сумі 209799,99 грн.

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0000302360 яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі основного платежу 209799,99 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 63151 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки перевіряючих стосовно визнання господарських операцій позивача безтоварними, а угод нікчемними - є недоведеними та безпідставними, оскільки вони не мають належної доказової бази за наявності реально виконаних обсягів будівельних робіт та послуг і зроблені лише на припущеннях, які випливають з матеріалів актів перевірок інших податкових інспекцій, з чим не погоджується колегія суддів, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства.

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції у цій справі дійшов висновку, що наявність у платника податку позивача у справі виданої йому підрядником податкової накладної та складених актів приймання виконаних будівельних робіт, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата підряднику вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для формування податкового кредиту.

Дійсно, зазначений перелік доказів, на які посилається позивач, є обов'язковим, але не вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту. Так, приймаючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, ДПІ виходила з безтоварності операцій, оскільки позивач не надав докази фактичного отримання товару (послуг), його транспортування.

В даному випадку податковий орган звертає увагу на те, що від ДПI у Шевченківському районі м. Києва на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва надіслано акт від 08.08.2011 року № 1803/23-03/32163147 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «РІП»(код за ЄДРПОУ 32163147) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період березень-травень 2011 року». За результатами вказаної перевірки ДПI у Шевченківському районі м. Києва встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у в сумі 27146282 грн. та завищено суму податкового кредиту на 25198697 грн., а також встановлено порушення пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «РІП». За даними декларації з податку на прибуток основні засоби у ТОВ «РІП»відсутні рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань декларацій з податку на прибуток підприємства»прокреслені, що свідчить про відсутність у підприємства трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме в частині відвантаження та перевезення товарів та необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «РІП».

За таких обставин суду першої інстанції слід було більш всебічно дослідити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «РІП».

Так, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору від 08.04.2011 року № 15/04 укладеному позивачем з ТОВ «РІП»останній є підрядником у виконанні робіт по улаштуванню покриття з тротуарної плитки 800 кв. м. на об'єкті ресторан розташованому за адресою м. Миколаїв вул. Північна, 77-б, а замовник (позивач по справі) зобов'язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх на умовах і в порядку передбачених цим договором (а.с.44-45). Ціна договору становить 88955,94 грн., в т. ч. ПДВ 17791 грн. Роботи виконуються в об'ємах, передбачених кошторисом.

Згідно умов договору від 17.04.2011 року № 17/04 укладеному позивачем з ТОВ «РІП»останній є підрядником і зобов'язується виконувати власними та залученими силами, засобами та матеріалами, на свій ризик, за завданням і за рахунок замовника роботи по улаштуванню забору на об'єкті ресторан розташованому за адресою м. Миколаїв, вул. Північна, 77-б, а замовник зобов'язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх на умовах і в порядку передбачених цим договором (а.с.68-69). Ціна договору становила 26752,8 грн., в т. ч. ПДВ 4458,8 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно договору від 06.05.2011 року № 06/11 укладеному позивачем з ТОВ «РІП»останній є підрядником по виконанню робіт на об'єкті ресторан розташованому за адресою м. Миколаїв вул. Північна, 77-б, а замовник зобов'язувався прийняти належно виконані роботи та оплатити їх на умовах і в порядку передбачених цим договором (а.с.56-57). Ціна договору становила 17891,66 грн., в т. ч. ПДВ 3576,34 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів 30.06.2011 року позивачем та ТОВ «РІП»складено та підписано довідки вартості виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с.47, 52, 58, 71), акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с.48-49, 53-54, 59-60, 72-73) та податкові накладні № 510, 511, 512, 513 (а.с.46, 51, 70, 100).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, дані роботи були пред'явлені до сплати ТОВ «Сателлит-холд»згідно довідок вартості виконаних будівельних робіт за червень 2011 року на суму 75850,14 грн., на суму 14009,4 грн., на суму 18031,66 грн. (а.с.101, 105, 109) та актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року (а.с.102-103, 106-107, 110-111, 114) на підставі договорів № 17/03 від 17.03.2011 року, № 013 від 23.05.2011 року, № 011 від 26.04.2011 року.

На підставі наведеного колегія суддів, приходить до висновку, що за своєю правовою природою договори від 08.04.2011 року № 15/04, від 17.04.2011 року № 17/04, від 06.05.2011 року № 06/11 є договорами будівельного субпідряду.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 877 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Згідно зі статтею 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Як передбачено пунктом 4 Загальних умов за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно з пунктом 5 Загальних умов передбачено, що однією із істотних умовам договору підряду є, зокрема порядок залучення субпідрядників.

Відповідно до пункту 30 Загальних умов підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) за згодою замовника.

Порядок залучення до виконання робіт субпідрядників передбачений пунктами 61-65 Загальних умов. Так, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками. Генеральний підрядник координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику, створює умови та здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов'язань. Замовник і субпідрядник не можуть пред'являти один до одного претензії, пов'язані з порушенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Генеральний підрядник у порядку, встановленому договором підряду, погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення.

Субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо).

Як передбачено пунктом 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року №668, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Згідно з пунктом 101 Загальних умов оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду. Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між ним та субпідрядником.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, акти прийняття виконаних підрядних робіт та довідки про їх вартість між ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»та ТОВ «РІП»підписані 30.06.2011 року (а.с.47-49, 52-54, 58-60, 71-73), тоді як акти прийняття виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт на цих же об'єктах підписані між ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»та ТОВ «Сателлит-холд»ще 16.06.2011 року, 21.06.2011 року, 23.06.2011 року (а.с.105, 106-107, 109-111, 114), тобто генпідрядник здав роботи замовнику раніше, ніж ті були здані йому субпідрядником.

Між тим, відповідальність ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ», як генерального підрядника, перед замовником - ТОВ «Сателлит-холд»- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань залученим ним субпідрядником, згідно з вимогами, встановленими чинним законодавством до виконання договорів субпідряду, обумовлювала першочергове прийняття ним робіт у субпідрядника перед тим, як передати їх замовнику. Однак, як свідчать матеріали справи, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти прийняття виконаних підрядних робіт між ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»(генпідрядником) та ТОВ «РІП»(субпідрядником) підписані пізніше, ніж підписані відповідні довідки та акти між ТОВ «Сателлит-холд» (замовником) та ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»(генпідрядником).

Крім того, інші документи, надані суду позивачем на підтвердження здійснення ТОВ «РІП»підрядних робіт, а саме підсумкові відомості ресурсів, які за правилами складання кошторисної документації повинні були складатися підрядником та подаватися замовнику для перевірки вартості виконаних підрядних робіт, взагалі не містять жодної згадки про ТОВ «РІП»та жодного підпису його уповноваженої особи (а.с.50, 55, 61-62, 104, 108, 112-113, 115).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 30.07.2010 року між ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»та ЗАТ «Криворіжаглобуд» (на час прийняття виконаних робіт ПАТ «Криворіжаглобуд») укладено договір субпідряду із будівництва перегрузочного комплексу генеральних та навалочних вантажів в типу причалів № № 1, 2 Миколаївського морського торгівельного порту, в тому числі: монтаж плит ПАГ, пристрій монолітних фундаментів прожекторних матч, монтаж з виготовлення прожекторних матч, пристрій підпірної стінки в районі ТП, зливна каналізація, пристрій блоку очисних споруд, дорожнє покриття, водопровід (а.с.116-121). При цьому, відповідно до пп. 4.2.2 вказаного договору субпідрядник має право залучати за письмовою згодою генпідрядника к виконанню робіт по договору третіх осіб.

Згідно умов договору підряду від 03.08.2010 року № 160 укладеному з ТОВ «РІП»є підрядником по закінченню комплексу робіт визначеному в календарному графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до цього договору, із будівництва перегрузочного комплексу генеральних та навалочних вантажів в типу причалів № № 1, 2 Миколаївського морського торгівельного порту, в тому числі: монтаж плит ПАГ, пристрій монолітних фундаментів прожекторних матч, монтаж з виготовлення прожекторних матч, пристрій підпірної стінки в районі ТП, зливна каналізація, пристрій блоку очисних споруд, дорожнє покриття, водопровід (а.с.37-43).

Однак, позивачем до суду не надано письмового звернення до ЗАТ «Криворіжаглобуд»(на час прийняття виконаних робіт ПАТ «Криворіжаглобуд») щодо залучення виконавця (ТОВ «РІП»), яке має містити інформацію про об'єм (об'єктів, етапів, видів) робіт, для виконання яких залучається ТОВ «РІП», орієнтовані строки участі в виконанні робіт, а також списки працівників ТОВ «РІП»із зазначенням часу виконання і об'єктів робіт (пп. 4.2.2 договору від 30.07.2010 року). При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до листа ДП «Миколаївський морський торгівельний порт»від 14.05.2012 року № 34/867, на протязі 2011 року заявок від ТОВ «РІП»на отримання перепусток на територію ДП «Миколаївський морський торгівельний порт»не надходило.

Поряд з вказаним, суд звертає увагу також на той факт, що позивачем не надано будь-яких інших доказів, які б свідчили про виконання сторонами договорів від 30.08.2010 року № 160, від 08.04.2011 року № 15/04, від 17.04.2011 року № 17/04, від 06.05.2011 року № 06/11 своїх прав та обов'язків, визначених ними у договорі, зокрема, доказів передачі будівельного майданчика від замовника до генпідрядника, в подальшому до виконавця робіт, доказів на підтвердження транспортування та отримання будівельних матеріалів ТОВ «РІП»(товарно-транспортні накладні або інші перевізні документи на постачання будівельних матеріалів на об'єкти), документів, підтверджуючих якість використаних генпідрядником матеріалів і устаткування, які він повинен передавати замовнику, тощо. Між тим, як вбачається з укладених між ТОВ «РІП»та ТОВ «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»договорів від 08.04.2011 року № 15/04, від 17.04.2011 року № 17/04, від 06.05.2011 року № 06/11 та довідок про вартість виконаних будівельних робіт, роботи виконувались в т.ч. з матеріалів та устаткування замовника.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції позивача із ТОВ «РІП»не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, тобто, не підтверджено факту реальності відповідних господарських операцій.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Однак, всупереч вказаним нормам права позивачем не надано жодних доказів здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «РІП».

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0000302360 -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНОЛИТСТРОЙ»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0000302360 - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/