Ухвала

від 22.11.2012 по справі 22-ц-5485/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 5485 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Суддя-доповідач: Поляков О.З.

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Полякова О.З.

Кухаря С.В.

При секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору міни недійсним , -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, Вільнянська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання договору міни недійсним.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником земельної ділянки, розташованої на території Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, площею 6,7001 га, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП №035110, який виданий Антонівською сільською радою 19.03.2001 року.

05 березня 2004 року позивач уклав договір міни земельної ділянки на 50 тон соняшника з ОСОБА_3, який було посвідчено нотаріусом державної нотаріальної контори Вільнянського району та зареєстровано за №810.

Вважає вказаний договір недійсним, оскільки відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення земельних ділянок для суспільних потреб.

Крім того, відповідач передав йому лише п'ять тон соняшника замість вказаних у договорі 50 тон.

Виходячи з вищевикладеного позивач просив суд визнати договір міни земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 05.03.2004 року, зареєстрований в реєстрі за № 810 недійсним; визнати недійсним та анулювати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №140126, кадастровий номер 2321580500:03:002:0020, виданий 10.11.2009 року на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010926000053; судові витрати стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 липня 2012 року позов задоволено.

Визнано договір міни земельної ділянки розміром 6,70 га на 50 тон соняшника, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 05.03.2004 року, зареєстровано в реєстрі за № 810 недійсним.

Скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП №140126, кадастровий номер 2321580500:03:002:0020, виданий 10.11.2009 року на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010926000053.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати: судовий збір 8,50 грн., витрати на ІТЗ в розмірі 37 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, на невідповідність висновків суду, невірну оцінкою наданих доказів та невірного встановлення обставин справи, просить змінити рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочину -зобов'язання ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 отримані 50 тон соняшника.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був власником земельної ділянки, розташованої на території Антонівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, площею 6,7001 га, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП №035110, який виданий Антонівською сільською радою 19.03.2001 року.

05 березня 2004 року позивач уклав договір міни земельної ділянки на 50 тон соняшника з ОСОБА_3, який було посвідчено нотаріусом державної нотаріальної контори Вільнянського району та зареєстровано за №810.

Вважає вказаний договір недійсним, оскільки відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України на час укладання договору діяв мораторій який забороняв укладання угод відносно земельних ділянок сільськогосподарського призначення .

Крім того, відповідач передав йому лише п'ять тон соняшника замість вказаних у договорі 50 тон.

Частиною 3 ст.215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність право чину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним .

Згідно до частини 1 ст.203 ЦК України передбачено ,що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства ,а також моральним засадам судочинства.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення земельних ділянок для суспільних потреб.

Статтею 125 ЗК України визначено момент виникнення права власності на земельну ділянку: право власності на земельну ділянку ,а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Державну реєстрацію договору міни та державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 здійснив 10.11.2009 року , тобто під час коли п.15 Перехідних положень ЗК України було визначено, що обмін земельних ділянок, належних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дозволений лише за умови обміну однієї земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

Відносно посилань апелянта, щодо застосування наслідків недійсності право чину , в частині не повернення відповідачу соняшнику, судова колегія вважає, що це не позбавляє його права звернення до суду з окремим позовом.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 липня 2012 року в цій справі -залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: