Постанова

від 23.10.2012 по справі 0870/559/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року 16:13 Справа № 0870/559/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Демченко І.В.

від відповідача: Радової С.О.

прокурора: Стешенко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Техенргоснаб»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

за участю: Прокуратури Запорізької області

про: скасування рішень,

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Техенргоснаб» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, в якій позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0001742302 від 23.08.2011 в повному обсязі, №0001752302 від 23.08.2011 в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 998856,00грн. за основним платежем, 189180,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, в обґрунтування позову посилається на те, що відповідач при перевірці невірно прийшов до висновку щодо непідтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій та відповідно позивачем безпідставно завищено валові витрати. Таким чином, враховуючи зазначене, просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Прокурор підтримав позицію Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя та просив в задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України, 23.10.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Техенргоснаб» (ЄДРПОУ 34407294), зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.05.2006 №1 103 102 0000 013495.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.05.2006 за № 4828 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

На підставі наказів ДПІ у Ленінському районі №968 від 01.07.11, №1002 від 11.07.2011 та направлень №№908, 909, 912, 913, 914, 911, 910 від 11.07.11, №№1016, 1017 від 25.07.2011 виданого ДПІ у Ленінському районі згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, валютного законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що позивачем порушено норми:

1. - п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.п.1.3, 1.5, 1.6 ст.1 Наказу ДПА України від 29.03.2003 №143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»; п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; п.п.6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290;

- ч.1.5 ст.230, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ «ТД Техенергоснаб» з постачальниками ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер-Грідс»,

в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 998 904,00грн.

2. пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України; ч.ч.1, 5 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 у сумі 779 389,00грн.

На підставі акту перевірки №3450/23-34407294 від 05.08.2011, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ДПІ 23.08.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001742302, яким збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 779389,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 160370,75грн.; №0001752302, яким збільшено суму податкового зобов'язання в розмірі 998904,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 189192,50грн.

З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається, що за перевіряємий період позивач перебував у взаємовідносинах з ТОВ «ТД Техенергоснаб» з постачальниками ТОВ «Анклав-Техно», ТОВ «Майбуд», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Екоінбуд-Сервіс», ТОВ «Пауер-Грідс», а саме податковим повідомленням-рішенням №0001742302 відповідачем збільшені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 779389,00грн. за такими операціями: придбання товарів у ТОВ «Анклав-Техно» - 132848,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Майбуд» - 132604,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Технолітбуд» - 217461,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Екоінбуд-Сервіс» - 139301,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Пауер Грідс» - 29046,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Дніпро ВКМ» в ТОВ «БК «Максвел» - 128129,00грн. податковим повідомленням-рішенням №0001752302 збільшені податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 998904,00грн. за такими операціями: придбання товарів у ТОВ «Анклав-Техно» - 284099,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Май буд» - 188399,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Технолітбуд» - 281290,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Екоінбуд-Сервіс» - 174127,00грн.; придбання товарів у ТОВ «Пауер Грідс» - 36307,00грн.; придбання послуг з перевезення у ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 - 34634,00грн.

Крім того, цим податковим повідомленням-рішенням визначені 48,00грн. податку, внаслідок заниження валового доходу, які позивачем не оскаржуються.

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень, перевіркою встановлено, що у контрагентів позивача відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та наявна у відповідача інформація, свідчить також про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Майбуд» відповідачем встановлено, що між підприємствами були взаємовідносини як за договором, укладеним в письмовій формі так і на підставі рахунків-фактур. Враховуючи те, що у ТОВ «Майбуд», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі наданих до перевірки документів встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «Анклав-Техно» та позивачем відбулись на підставі договору №1701011 від 17.01.2011, відповідно до якого ТОВ «Анклав-Техно» зобов'язався передати у власність позивача товар. Актом перевірки від 15.03.2011 №147/2302/36097314 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010 по 31.01.2011, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Анклав-Техно» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідачем встановлено, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Технолітбуд» відбулись на підставі укладеного між ними договору поставки №2812 від 28.12.2010, відповідно до умов якого ТОВ «Технолітбуд» зобов'язався передати у власність позивача товар. Актом перевірки від 17.03.2011 №154/2302/36097314 встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та позивачем не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагента підприємству покупця, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Екоінбуд-сервіс», відповідачем зазначено наступне. За результатами виходу працівників ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя для вручення копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Екоінбуд-сервіс» встановлено відсутність за податковою адресою, про що складено акт перевірки, акт щодо неможливості вручення посадовим особам наказу про проведення виїзної документальної перевірки, акт про неможливість розпочати перевірку. На підставі наданих позивачем документів, встановлено, що взаємовідносини відбулись на підставі договору №21201 від 22.12.2010, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар. Актами перевірок ТОВ «Екоінбуд-сервіс» ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2010 по 31.01.2011, які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, не підтверджено наявність поставок товарів, що свідчить про те, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Пауер Грідс», відповідачем зазначено, що у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, тому операції товариства не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, ТОВ «ТД Техенергоснаб» завищено валові витрати на загальну суму 145 230,00грн., у зв'язку з включенням до їх складу операцій з придбання товарів у ТОВ «Пауер Грідс».

Також, відповідач посилається на те, що позивачем на перевірку надано копії товарно-транспортних накладних, які оформлені з порушеннями вимог оформлення документів - відсутні печатки підприємств, які отримали транспортований товар, відсутні підписи їх посадових осіб.

ФОП ОСОБА_3 для підприємства позивача у 2009-2010 роках здійснювалось оформлення перевезень вантажів, шляхом оформлення актів на виконання робіт на рахунків-фактур на перевезення вантажів. Згідно програмного забезпечення, ФОП ОСОБА_3 не був платником збору за забруднення навколишнього середовища.

ФОП ОСОБА_4 для позивача в другому півріччі 2010 року здійснювалось оформлення перевезень вантажів, шляхом підписання актів на виконання робіт та рахунків-фактур на перевезення вантажів. Згідно програмного забезпечення, ФОП ОСОБА_4 не є платником збору за забруднення навколишнього середовища, основні засоби відсутні.

Таким чином, до складу валових витрат позивачем безпідставно було включено витрати на перевезення, документи на які оформлені ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, по яким в ході перевірки не доведено їх зв'язок з господарською діяльністю та отриманням доходу, внаслідок чого завищені валові витрати всього у сумі 138536,00грн.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач посилається на те, що для всіх вищевказаних правовідносин позивача з його контрагентами характерно наступне: жоден з контрагентів не має власного транспортного засобу та достатньої кількості осіб, які б могли зробити завантаження; контрагенти не є виробниками продукції, у в зв'язку із відсутністю їх за податковими адресами та ігноруванням законних вимог ОДПС не можливо підтвердити придбання товару самими контрагентами. В актах про проведення перевірок контрагентів, наданих суду, зазначено, що до перевірки не надано документів, в підтвердження господарських операцій цими суб'єктами; позивач під час перевірки не надав жодного сертифікату походження товару; контрагенти не мають складських приміщень, де була б можливість зберігати товар в будь-яких обсягах; контрагенти постійно змінюють своє місцезнаходження, а також керівників.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач зробив висновок, що контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Посилання відповідача щодо неможливості здійснення господарських операцій, суд вважає безпідставними, оскільки оглянувши надані позивачем договори поставки, специфікації до них, рахунки-фактури, платіжні доручення, видаткові та податкові накладні, картки складського обліку прийнятих матеріальних цінностей, договори перевезення, акти приймання-передачі послуг з перевезення, рахунки на оплату послуг по перевезенню, банківські виписки, тощо, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що перелічені первинні документи оформлені належним чином. Номенклатура товару та його ціна за одиницю виміру співпадає у рахунках, видаткових накладних, податкових накладних.

Крім того, позивачем надані суду докази, що придбані товарно-матеріальні цінності були використані ним у власній господарській діяльності. На підтвердження цього надано договори щодо продажу позивачем іншим підприємствам товарів, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання товарів, тощо.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Поняття «господарська операція» викладено у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема «господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, господарська діяльність - це передусім діяльність, направлена на отримання доходу.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Судом встановлено, що матеріальні цінності, які придбавалися у постачальників призначалися для використання ТОВ «Торгівельний дім «Техенргоснаб» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Обов'язок перераховувати податок на додану вартість до бюджету покладений на постачальника продукції при надходженні коштів від покупця з урахуванням ПДВ. Позивач свій обов'язок по включенню ПДВ у ціну товару і перерахунок коштів продавцю виконав в повному обсязі.

Європейській Суд з прав людини в п.38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Торгівельний дім «Техенргоснаб» при придбанні товарів.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7, 11 до Конвенції», Україна повністю визнає га свїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Торгівельний дім «Техенргоснаб» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя від 23.08.2011 №0001742302 у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя від 23.08.2011 №0001752302, в частині збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 998 856,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 189 180,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Техенргоснаб» сплачений судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова