ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6905/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
при секретарі - Дрижирук М.І.,
за участю:
представника позивача - Михайліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" про накладення арешту, -
В С Т А Н О В И В:
01 листопада 2012 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі - Карлівська МДПІ, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" (далі - ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен", відповідач) про накладення арешту на банківські рахунки відповідача, що знаходяться в банківських установах.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" рахується податковий борг в загальному розмірі 5376,98 грн, що виник у зв'язку із несплатою відповідачем сум податкового зобов'язання, самостійно визначених останнім у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 27.01.2012 (вх. №408 від 30.01.2012). Вказував, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі №2а-1670/5939/12 адміністративний позов Карлівської МДПІ до ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" про стягнення податкового боргу у розмірі 3840,56 грн задоволено в повному обсязі. У зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, що підтверджується листами ПП "ПБТІ "Інвентаризатор", Чутівського ВРЕР ДАІ, Інспекції державного технічного нагляду в Чутівському районі Полтавської області, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області), відділу Держкомзему у Чутівському районі Полтавської області, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на банківські рахунки відповідача, що знаходяться в банківських установах.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Судова повістка про виклик в судове засідання направлялася судом відповідачу за адресою: вул. Чкалова, 78-Б, смт Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та повернулась до суду з відміткою пошти "організація не існує". З огляду на положення частини 8 статті 35, абзацу 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.
Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" (ідентифікаційний код 32460267) 18.03.2004 зареєстроване в якості юридичної особи Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 582 120 0000 000006, та перебуває на обліку як платник податків у Карлівській МДПІ.
За даними Карлівської МДПІ станом на момент подання даного адміністративного позову за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 5376,98 грн, який виник у зв'язку із наступним.
Так, 18.02.2005 між Чутівською селищною радою Полтавської області (орендодавець) та ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для громадського використання, яка знаходиться в смт Чутове по вул. Чкалова, 78б, 78в. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3028 га. Договір укладено на 25 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі двох ставок земельного податку. Орендна плата вноситься щомісяця до 15 числа наступного місяця до місцевого бюджету селищної ради.
Судом встановлено, що 30.01.2012 до Карлівської МДПІ відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 27.01.2012 (вх. №408), в якій відповідачем самостійно нараховано орендну плату за земельну ділянку у загальному розмірі 9218,50 грн, в тому числі за період січень-листопад 2012 року по 768,21 грн - за кожний місяць та за грудень 2012 року - в сумі 768,19 грн.
Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 11.09.2012 Карлівська МДПІ зверталася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 3840,56 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 позовні вимоги Карлівської МДПІ задоволено, стягнуто з ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" податковий борг у розмірі 3840,56 грн.
Податковий борг, що стягнутий даною постановою суду, в добровільному порядку відповідачем не сплачений. Також постанова суду не зверталась до примусового виконання.
Крім того, податковий борг відповідача збільшився на суму 1536,42 грн в зв'язку з несплатою орендної плати в розмірі 768,21 грн по терміну сплати 30.09.2012 та 30.10.2012.
Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України заступником начальника ДПІ начальником Чутівського відділення Карлівської МДПІ Полтавської області ДПС Стаднікевич О.Г. прийнято рішення №124/10/19 від 05.06.2012 про опис майна у податкову заставу. Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому.
Крім того, податковим органом направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які була отримана наступна інформація:
- відповідно листа відділу Держкомзему у Чутівському районі Полтавської області від 14.11.2012 №01-23/1421 повідомлено, що в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, зареєстрований договір оренди за №040554500001 між Чутівською селищною радою та ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" на земельну ділянку громадського призначення загальною площею 2,3028 га;
- відповідно листа Інспекції державного технічного нагляду в Чутівському районі Полтавської області від 12.06.2012 №231 повідомлено, що за ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" в інспекції транспортні засоби на обліку не перебувають;
- відповідно листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 12.11.2012 №1-05/551 повідомлено, що за ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2RS" ДІСГ по Чутівському району техніка не зареєстрована;
- відповідно листа ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" від 13.06.2012 №7006 повідомлено, що за даними реєстрових книг реєстрація права власності за ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" на об'єкти нерухомого майна у смт Чутове Полтавської області не проводилась;
- відповідно листа Чутівського ВРЕР ДАІ від 08.06.2012 №41/724 повідомлено, що згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "ДАІ-2000" станом на 08.06.2012 за ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" транспортні засоби не зареєстровані.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" має відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на банківські рахунки відповідача, що знаходяться в банківських установах.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог Карлівської МДПІ, суд виходить з наступного.
Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).
Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.
Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).
Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).
Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.
В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
Наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 5376,98 грн та направлення на його адресу податкової вимоги №4 від 05.06.2012 на суму 1535,93 грн не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.
Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.
Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
При цьому, з огляду на листи-відповіді ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" та Чутівського ВРЕР ДАІ щодо відсутності у відповідача майна, які датовані червнем 2012 року, суд приходить до висновку, що позивачем до матеріалів справи не було надано належних доказів відсутності у ПП "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" станом на момент розгляду справи будь-якого рухомого чи нерухомого майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу. Згідно наданих в ході розгляду справи пояснень представника Карлівської МДПІ, відповідні запити позивачем були повторно направлені, проте на дату розгляду справи відповіді на них до податкового органу не надходили.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Карлівської МДПІ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Чутівський спортивно-оздоровчий комплекс "Тракен" про накладення арешту- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2012 року.
Суддя О.В. Гіглава
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2012 |
Оприлюднено | 23.11.2012 |
Номер документу | 27587562 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
О.В. Гіглава
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні