1570/6534/2012 Справа № 1570/6534/2012 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2012 року м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження позовну заяву державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «М.І.Р»про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «М.І.Р» в якій позивач просить стягнути з приватного підприємства «М.І.Р»суму податкової заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 679 гривень 21 копійка на рахунок №31110009700009, код бюджетної класифікації 11021000, до ГУДКСУ в Одеській області, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 37607526; стягнути з приватного підприємства «М.І.Р»суму податкової заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 4589 гривень 21 копійка на рахунок №31112029700009, код бюджетної класифікації 11021000, до ГУДКСУ в Одеській області, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО828011, код 37607526. Судова кореспонденція яка надсилалась на адресу приватного підприємства «М.І.Р», що зазначена в позовній заяві та за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 65102, Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253 повернулась до суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку про те, що адресат вибув та завірена печаткою поштового відділення від 08.11.2012 року. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач –приватне підприємство «М.І.Р»отримав надіслану копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі належним чином, але жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило. Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин. Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Приватне підприємство «М.І.Р»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.04.2008 року. Юридична адреса відповідача: 65102, Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253, ідентифікаційний код –35819491. Вказане підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (копія а.с 8, 9). Відповідач перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби з 08.04.2008 року за №5926, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.04.2009 року №4951/29-02 (копія а.с. 10). Відповідно до зворотного боку облікової картки податковий борг ПП «М.І.Р»по податку на прибуток складає 679 гривень 21 копійка та по податку на додану вартість 3910 гривень (а.с.11-16). Вказана заборгованість відповідача виникла у зв'язку із наступним. Податковим органом, було здійснено ряд перевірок відповідача на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності, за наслідками яких було складено акти перевірок: від 21.12.2010 року №7510/15-2, від 24.02.2011 року №810/15-2, від 10.01.2011 року №29/15-2, від 31.03.2011 року №1423/15-02/35819491, від 31.03.2011 року №1422/15-02/35819491, від 29.10.2010 року №6273/15-2, від 15.11.2010 року №6641/15-2, від 07.10.2010 року №5917/15-2 (копії а.с.17-28, 31). Вказаними актами встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість в порушення вимог п.п. 2.6.1 п.2.6 розділу 2 «Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість», п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.4.1.4 «а» п.4.1. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а також п.п. 49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст. 49 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України. За порушення вказаних присів законів визначена відповідальність згідно із п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України. На підставі зазначених актів перевірок ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було складено податкові повідомлення –рішення: 01.11.2010 року №0009311502/0, від 25.11.2010 року №0010191502/0, від 16.11.2010 року №0010091502/0, від 22.04.2011 року №0002431502, від 22.04.2011 року №0002441502, від 09.02.2011 року 30001101502, від 17.03.2011 року №0001721502, від 14.01.2011 року №0000661502, від 01.11.2010 року №0009291502/0 (копії а.с.32, 35, 37, 39, 41, 43, 47, 48, 50, 51, 53 - 55). Згідно із даними податковими повідомленнями –рішення та розрахунком податкового боргу ПП «М.І.Р»станом на 22.03.2012 року, відповідачу було нараховано до сплати борг по податку на додану вартість в сумі 3910 гривень (копія а.с.7). Відповідно до п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. Відповідно до п.п. «а», п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Приписами підпунктів п.п. 49.18.1 та 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Згідно із п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідальність за порушення вказаних вище положень законодавства визначена п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, згідно із якою неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Із врахуванням зазначених положень законодавства та встановлених обставин, що базуються на поданих позивачем доказах сума заборгованості по податку на додану вартість яка має бути сплачена відповідачем складає 3910 гривень, а не 4589 гривень 21 копійка, як зазначено у заявленому позові. Судом встановлено, що заборгованість відповідача по податку на прибуток виникла у зв'язку із наступним. За наслідком проведених перевірок відповідача на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності, податковим органом було складено акти перевірок: від 07.10.2010 року №5916/15-1, від 06.07.2010 року №3675/15-1 та від 24.11.2010 року №6847/15-1. Вказаними актами встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств в порушення вимог, п.п.4.1.4 «б»п.4.1. ст..4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а також п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». За порушення вказаних приписів законів визначена відповідальність згідно із п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами». На підставі зазначених актів перевірок ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було складено податкові повідомлення –рішення: 01.11.2010 року №0005291501/0, від 22.12.2010 року №0006091501/0 та від 01.11.2010 року №0005301501/0 (копії а.с. 32, 51, 55). Згідно зі даними податковими повідомленнями –рішення та розрахунком податкового боргу ПП «М.І.Р»станом на 22.03.2012 року, відповідачу було нараховано борг по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 679 гривень 21 копійка. Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з ПП «М.І.Р»заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 679 гривень 21 копійка. Відповідно до п.п. «б», п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Приписами п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. Згідно із п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Відповідно до п.6.2.1 ч.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. В порядку забезпечення сплати зазначеної вище заборгованості, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси надсилала на адресу ПП «М.І.Р»податкову вимогу від 11.02.2011 року №519 (копія а.с.12), проте відповідачем зазначена заборгованість сплачена не була. Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин,активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до положень ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом. Згідно вимог п.4 ч.1 та ч.2 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Положеннями ч.3 та 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. Відповідно до ч. 3, п.2, ч.5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення десятиденного строку отримання відповідачем адміністративного позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Враховуючи викладене та посилаючись на зазначені вище норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «М.І.Р»про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно. На підставі зазначених норм законодавства та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69 -71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «М.І.Р»про стягнення заборгованості –задовольнити частково. Стягнути з державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства «М.І.Р» в якій позивач просить стягнути з приватного підприємства «М.І.Р» суму податкової заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 679 (шістсот сімдесят дев'ять) гривень 21 копійка на рахунок №31110009700009, код бюджетної класифікації 11021000, до ГУДКСУ в Одеській області, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО828011, код 37607526. Стягнути з приватного підприємства «М.І.Р.» суму податкової заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) гривень 21 копійка на рахунок №31112029700009, код бюджетно класифікації 11021000, до ГУДКСУ в Одеській області, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО828011, код 37607526. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити. Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя С.М.Корой 22 листопада 2012 року .
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2012 |
Оприлюднено | 23.11.2012 |
Номер документу | 27587677 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Корой С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні