Постанова

від 19.11.2012 по справі 2а-1670/6888/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6888/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Петренко О.В.,

за участю:

представника позивача -Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби /далі - позивач; ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" /ТОВ "Кант"/ про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за ТОВ "Кант" рахується податковий борг в розмірі 35165 грн. 08 коп., що виник на підставі: податкового повідомлення - рішення №0002442310 від 20.01.2012, що винесено за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 168/23-5 від 13.01.2012 року; податкових декларацій № 9006617144 від 19.02.2012 року, № 9020530165 від 19.04.2012 року, № 9034937639 від 19.06.2012 року, № 9050245654 від 19.08.2012 року, № 9057186708 від 19.09.2012 року, № 9064936885 від 21.10.2012 року нарахованої пені. Вказував, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року задоволено подання ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС до ТОВ "Кант" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом, а саме, стягнуто з останнього кошти з рахунків на погашення податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про нарахування податку на додану вартість у розмірі 28 831 грн 49 коп. У зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, що підтверджується листами ПП "ПБТІ "Інвентаризатор", Управління Держкомзему у м. Полтаві, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району та листом директора ДП "Продмашжитло", позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Клопотань та заперечень суду не надав.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Кант" (ідентифікаційний код 24830580) 19.06.1997 року зареєстроване в якості юридичної особи виконкомом Ленінської районної ради та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві.

За даними ДПІ у м. Полтаві станом на 16.11.2012 року за ТОВ "Кант" рахується податковий борг в розмірі 35 165 грн 08 коп., який виник у зв'язку із наступним.

Так, 13.01.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кант" з питань дотримання вимог законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт №168/23-5/24830580 від 13.01.2012 року, в якому зафіксовано порушення платником податків вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002442310 від 20.01.2012 року, яким ТОВ "Кант" збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 28840 грн (23072 грн - за основним платежем, 5768 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказане рішення отримане головним бухгалтером платника податків 24.01.2012 року.

У адміністративному та судовому порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося.

03.05.2012 року ДПІ у м. Полтаві звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ "Кант" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у розмірі 28 831 грн 49 коп.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у м. Полтаві посилалася на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кант" рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 28831,49 грн (в тому числі пеня 2,09 грн), який виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 0002442310 від 20.01.2012 року та декларації з податку на додану вартість №9006617144 від 19.02.2012 року та пені в розмірі 2,09 грн. 31.01.2012 року заявником винесено податкову вимогу за № 205 на суму 28829,40 грн, яка направлена на адресу відповідача 29.02.2012 року. ДПІ у м. Полтаві пов'язує звернення із даним поданням до суду зі сплином 60 календарних днів з дня надіслання ТОВ "Кант" податкової вимоги.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 подання ДПІ у м. Полтаві задоволено, стягнуто з ТОВ "Кант" кошти з рахунків на погашення податкового боргу зі штрафних санкцій в розмірі 28 831 грн 49 коп.

Також, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ТОВ "Кант" подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9020530165 від 19.04.2012 року на суму 133 грн, № 9034937639 від 19.06.2012 року на суму 442 грн., № 9050245654 від 19.08.2012 року на суму 334 грн., № 9057186708 від 19.09.2012 року на суму 1868 грн., № 9064936885 від 21.10.2012 року на суму 3655 грн.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України 57.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином, грошові зобов'язання, визначені вказаними деклараціями, вважаються узгодженими. Разом з тим, вказана сума грошових зобов'язань платником податків не сплачена.

Відповідно до пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №12178/10/19-127 від 30.10.2012 року про опис майна у податкову заставу. Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ "Кант", а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому.

Згідно акту опису майна від 31.10.2012 року №99 податковим керуючим підтверджено відсутність у ТОВ "Кант" на день складення цього акту майна, що може бути описане у податкову заставу.

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які податковим органом була отримана наступна інформація:

- відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Полтаві від 26.10.2012 року №02-30/01-18/7891 повідомлено, що право власності за ТОВ "Кант" на земельні ділянки не посвідчено Державним актом на право власності на земельні ділянки;

- відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 25.10.2012 року №01-10/3430 повідомлено, що на даний час згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2" за відповідачем техніка не реєструвалася;

- відповідно до листа ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" від 26.10.2012 року №12883 повідомлено, що за даними реєстрових книг реєстрація права власності за ТОВ "Кант" на об'єкти нерухомого майна у м. Полтаві не проводилася;

- відповідно до листа Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району від 25.10.2012 року №11/2-4154 повідомлено, що згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "МРЕВ-2000" станом на 12.09.2012 року за ТОВ "Кант" транспортні засоби не зареєстровані.

Разом з тим, у ТОВ "Кант" відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ДПІ у м. Полтаві, суд виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та направлення йому податкової вимоги №205 від 31.01.2012 року не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають у банку відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський