Постанова

від 19.02.2013 по справі 2а-1670/6888/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 2а-1670/6888/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6888/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженною відповідальністю "Кант"

про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012 р. по справі № 2а-1670/6888/12 в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають у банку, відмовлено.

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6888/12, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду, підставою для накладення судом арешту на кошти платника податку, який має податковий борг, є відсутність майна, що може бути джерелом погашення податкового боргу. Оскільки у відповідача відсутнє майно для внесення в податкову заставу, тому необхідно накласти арешт на майно та інші цінності, що перебувають на рахунках ТОВ «Кант». Просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6888/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ДПІ у м. Полтаві.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6888/12 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 26.10.2012 р., ТОВ "Кант" (ідентифікаційний код 24830580) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 16.03.2006 р. (а.с.11-13).

20 червня 1997 р. ТОВ "Кант" взятий на облік як платник податків ДПІ в м. Полтава за № 960, що підтверджується довідкою від 29.04.1999 р. № 3195.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Кант" з питань дотримання вимог законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Кремнет" за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року (а.с.9).

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт №168/23-5/24830580 від 13.01.2012 року (а.с.23). Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Кант", вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 та п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002442310 від 20.01.2012 року, яким ТОВ "Кант" збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 28840 грн (23072 грн - за основним платежем, 5768 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.26).

03.05.2012 року ДПІ у м. Полтаві звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ "Кант" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом у розмірі 28831 грн 49 коп. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2012 подання ДПІ у м. Полтаві задоволено, стягнуто з ТОВ "Кант" кошти з рахунків на погашення податкового боргу зі штрафних санкцій в розмірі 28831 грн 49 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кант" подано податкові декларації з податку на додану вартість № 9020530165 від 19.04.2012 року на суму 133 грн, № 9034937639 від 19.06.2012 року на суму 442 грн., № 9050245654 від 19.08.2012 року на суму 334 грн., № 9057186708 від 19.09.2012 року на суму 1868 грн., № 9064936885 від 21.10.2012 року на суму 3655 грн.

Таким чином, сума грошового зобов'язання визначена у вказаних вище податкових деклараціях, вважається узгодженою та підлягає сплаті у встановлений строк. Станом на момент звернення до суду податковий борг перед бюджетом ТОВ "Кант" не погашена.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ "Кант", суд першої інстанції виходив з того, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовується виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

З матеріалів справи вбачається, що начальником ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення №12178/10/19-127 від 30.10.2012 року про опис майна у податкову заставу (а.с.20).

Згідно акту опису майна від 31.10.2012 року № 99 податковим керуючим підтверджено відсутність у ТОВ "Кант" на день складення цього акту майна, що може бути описане у податкову заставу (а.с.22).

Крім того, податковим керуючим направлялися запити з метою виявлення наявного у відповідача майна для внесення його у податкову заставу, на які податковим органом була отримана наступна інформація:

- відповідно до листа Управління Держкомзему у м. Полтаві від 26.10.2012 року №02-30/01-18/7891 повідомлено, що право власності за ТОВ "Кант" на земельні ділянки не посвідчено Державним актом на право власності на земельні ділянки;

- відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 25.10.2012 року №01-10/3430 повідомлено, що на даний час згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи "Корпорація 2" за відповідачем техніка не реєструвалася;

- відповідно до листа ПП "ПБТІ "Інвентаризатор" від 26.10.2012 року №12883 повідомлено, що за даними реєстрових книг реєстрація права власності за ТОВ "Кант" на об'єкти нерухомого майна у м. Полтаві не проводилася;

- відповідно до листа Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району від 25.10.2012 року №11/2-4154 повідомлено, що згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "МРЕВ-2000" станом на 12.09.2012 року за ТОВ "Кант" транспортні засоби не зареєстровані.

Разом з тим, у ТОВ "Кант" відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на Державну податкову інспекцію у м. Полтаві функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 191.1.19 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби належить організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність встановлених пп.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

При цьому колегія суддів вважає невірними висновки суду першої інстанції, що у випадку не встановлення судом обставин, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, наявність у відповідача податкового боргу за умови відсутності майна, не є належною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банку, враховуючи наступне.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків

За приписами підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право податкового органу звертатися дот суду з вимогою накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, який має податковий борг, за наявності наступних підстав: відсутність майна; балансова вартість майна менша суми податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підстави, встановлені підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту рішенням суду (судом) (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві про накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ "Кант".

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана постанова в частині відмови в задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3, п. 4 ч.1 ст. 202,, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. по справі № 2а-1670/6888/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Кант" в ПАТКБ «Правексбанк» м. Київ, МФО 380838, н/р 26006799972467; ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489, н/р 260560036660; Полт.ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, н/р 26056171631001; Полт.ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 331401, н/р 26001171631001; ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489, н/р 2600212239; АТ «Родовід Банк», МФО 321712, н/р 26004195000036.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст постанови виготовлений 25.02.2013 р.