Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-16259/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року м. Київ К/9991/48763/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року

у справі № 216259/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Драгон Есет Менеджмент»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Драгон Есет Менеджмент»(далі -позивач, ТОВ «Драгон Есет Менеджмент») звернулось у листопаді 2010 до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262804/0 від 05.11.2010 року, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 452 898,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2010 року.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2006 року по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт № 886/1-22-10/33936496 від 25.10.2010 року.

В ході перевірки було встановлено заниження задекларованих ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» показників у рядку 01.4 Декларації з податку на прибуток «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» всього в сумі 300 466,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2007 року в сумі 40 074,00 грн., за ІІІ квартал 2007 року в сумі 40 074,00 грн., за ІV квартал 2007 року в сумі 110 645,00 грн., за І квартал 2008 року в сумі 26 049,00 грн., за півріччя 2008 року в сумі 11 461,00 грн., за 2009 рік в сумі 37 608,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 73 019,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 152 213,00 грн.

13.06.2007 року укладений договір купівлі-продажу № 07/06122-П між ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» та Пайовий інвестиційний диверсифікований фонд «Платинум» в особі ТОВ «Драгон Есет Менеджмент», ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» придбало 781 інвестиційних сертифікатів, емітованих Пайовим інвестиційним диверсифікованим фондом «Платинум» на загальну суму 139 869,29 грн. із відображенням витрат на придбання у окремому обліку фінансових результатів від операцій з іншими цінними паперами.

В подальшому вищезазначені сертифікати були реалізовані фізичним особам із відображенням отриманих доходів у окремому обліку фінансових результатів від операцій з цінним паперами, чим порушили пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відображало витрати на купівлю інвестиційних сертифікатів у емітента, тобто операції з емісії, а не у момент продажу третім особам, що призвело до заниження податку на прибуток від операцій з цінними паперами.

Також в ході перевірки було встановлено, що у період з 24.02.2006 року по 30.06.2010 року ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» мало взаємовідносини з СПД-ФО ОСОБА_4, СПД-ФО ОСОБА_5, ТОВ «Юридична фірма «Спенсер і Кауфманн», ТОВ «Агентство стратегічних рішень «Голуб і Шинкаренко», СПД-ФО ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ТОВ «Видавництво «Економіка», СПД-ФО ОСОБА_8, ТОВ «Власний рахунок», чим порушили вимог п. 5.1 ст. 5 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в акті перевірки зроблено висновок про завищення підприємством валових витрат на суму сплачених коштів СПД-ФО ОСОБА_4, СПД-ФО ОСОБА_5, ТОВ «Юридична фірма «Спенсер і Кауфманн» за надання юридичних послуг за перевіряємий період.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно наказів по підприємству про введення в експлуатацію об'єктів основних засобів, накази по підприємству про виведення із експлуатації об'єктів основних засобів, інвентарні картки, відомості нарахування амортизації в бухгалтерському та податкових обліках, первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт придбання або продажу об'єктів основних засобів тощо підприємством завищено суми амортизаційних відрахувань.

Тобто, підприємство порушило пп. 8.1.1 п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.3.2 п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , чим неправомірно віднесло охоронно тривожну сигналізацію, джерела безперебійного живлення, комутатори, маршрутизатори до ІІІ та ІV груп основних фондів, а саме охоронна тривожна сигналізація введена в експлуатацію актом від 30.03.2007 року б/н віднесена до ІІІ групи основних засобів і амортизується по нормі 6 %; джерело безперебійного живлення АРС Smart UPS 2200 VA введено в експлуатацію у ІV кварталі 2006 року та віднесено до ІV групи основних засобів і амортизується по нормі 15 %, тобто позивач порушив п. 1.32 ст. 1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , пп. 5.3.9 п. 5.3, абзацу 1 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 , пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що був предметом перевірки.

Відповідачем 05.11.2010 року на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000262804/0, яким згідно з підпунктом «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п. 1.32 ст. 1 , пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 , пп. 5.3.9 п. 5.3, абзацу 1 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 , пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначила ТОВ «Драгон Есет Менеджмент» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 452 898,00 гривень, у тому числі 244 890,00 гривень основний платіж та 208 008,00 гривень штрафні (фінансові) санкції.

Щодо правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Визначальним питанням для вирішення справи є встановлення правомірності віднесення позивачем доходу, отриманого за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 15697Б від 16.02.2010 року, до доходу, отриманого платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшеного на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року № 3480-IV , обіг цінних паперів -це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами.

Згідно зі ст. 2 цього Закону , емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Відповідно до положень пп. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону .

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які зазначили, що вищевказане стосується лише підприємств, які здійснили емісію (випуск) цінних паперів, а також операції із зворотного викупу або погашення емітованих цінних паперів таким платником податку, тобто емітентів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як емітент, не здійснював власної емісії цінних паперів.

Щодо порушення позивачем п. 1.32 п. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 , пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9, пп. 5.4.4 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , яке полягало в заниженні податку на прибуток суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 названого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_4, СПД-ФО ОСОБА_5, ТОВ «Юридична фірма «Спенсер і Кауфманн» були укладені договори про надання консультативних послуг та проведено оплату на користь вищевказаних підприємств за отримані інформаційно-консультаційні послуги.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових витрат.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо щодо безпідставності висновків податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , оскільки виконання умов укладеного договору про надання консультаційних послуг сторонами оформлено актом виконаних робіт та податковими накладними та містить перелік виконаних робіт, передбачених умовами укладеного договору про надання консультаційних послуг.

Відповідно до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати на проведення рекламних заходів підтверджено наказами керівника про проведення передпродажних та рекламних заходів, договорами про надання послуг, актами прийому-передачі наданих послуг та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Щодо правильності амортизаційних нарахувань суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 -будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 -автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 -будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 -електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Джерело безперебійного живлення у вертикальному використанні АРС Smart UPS 2200/3000 ВА 100/120/230 В, який був придбаний позивачем, є переносними пристроями та використовуються виключно з метою збереження документів та іншої інформації, що міститься в комп'ютерах банку, тобто не може визнаватись першою групою основних фондів, зокрема передавальними пристроями.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено належність комутаторів, маршрутизаторів, охоронно-тривожної сигналізації, системи відео нагляду до передавальних пристроїв, а саме до ІІ групи основних фондів.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року у справі № 216259/10/2670 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько