Рішення

від 12.11.2012 по справі 5011-51/9336-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9336-2012 12.11.12

За позовом Фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс»

2) Приватного акціонерного товариства «Новотех»

про стягнення 2 550, 56 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Івченко А.М.

Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Грищенко О.М.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець Грищенко Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Новотех»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»про стягнення з відповідачів солідарно 100, 00 грн. заборгованості та стягнення з Приватного підприємства «Новотех»2 450, 56 грн. заборгованості. В обґрунтування позовних вимог до відповідача 2 позивач посилається на прострочення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 р. в частині оплати вартості товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», а також на угоду про заміну кредитора у зобов'язанні № 11-ТА від 26.01.2011 року, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»відступило на користь позивача право вимоги до відповідача 2 за зобов'язаннями, що випливають з умов договору купівлі-продажу № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 року, а саме зобов'язань зі сплати 1 568, 27 грн. -пені, 203, 49 грн. -3 % річних, 778, 00 грн. -інфляційних втрат, нарахованих відповідачу 2 за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. В обґрунтування заявлених позовних вимог до відповідача 1 позивач посилається на договір поруки № 05-03-2012 від 05.03.2012 р., за умовами якого відповідач 1 зобов'язався виконати на користь позивача зобов'язання відповідача 2, що випливають з умов угоди про заміну кредитора у зобов'язанні № 11-ТА від 26.01.2011 р., в обсязі, що не перевищує 100, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 року порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2012 року за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі, відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення пропущенням позивачем позовної давності та приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-51/9336-2012 у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року визначено склад суду для розгляду справи № 5011-51/9336-2012 -Пригунова А.Б. (головуюча),

Гулевець О.В., Любченко М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В., Любченко М.О. справу № 5011-51/9336-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.11.2012 року справу № 5011-51/9336-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча),

Івченко А.М., Любченко М.О.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились.

Ухвали Господарського суду міста Києва у даній справи направлялись на зазначені в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідачів, та отримані останніми, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявними в матеріалах справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідачів до Господарського суду міста Києва не надходило.

Беручи до уваги наведене, а також враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що нез'явлення представників відповідачів у судове засідання не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки наданих учасниками процесу доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 12.11.2012 року на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та Приватним акціонерним товариством «Новотех»укладено договір № 193-08-2008 СФК купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» зобов'язалось передати, а відповідач 2 -прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в порядку, визначеному умовами договору, асортимент, кількість та ціна якого визначається у додатках або накладних документах відпуску товару.

Відповідно до п. 5.1. договору № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 р. відповідач здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних у строк до 20.09.2008 р. в обсязі 100 % вартості товару.

Пунктом 8.2 договору № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 р. передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання відповідач 2 зобов?язаний сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з п. 8.3 договору № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 р сторони, відповідно до

ст. 259 Цивільного кодексу України домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором, а відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області № 3/137/09 від 30.06.2009 р. присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Новотех»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»48 675, 00 грн. -основного боргу за договором № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 р, 7 301, 25 грн. -штрафу, 7 704, 41 грн. -пені, 964, 00 грн. -3 % річних, 6 143, 79 грн. -інфляційних, 27 799, 95 курсової різниці, 2 400, 00 грн. -адвокатський витрат, 1 105, 00 грн. -державного мита та 312, 50 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що грошові кошти, які підлягали стягненню з відповідача 2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області № 3/137/09 від 30.06.2009 р. були сплачені відповідачем 2 у липні 2009 року, а саме: 09.07.2009 року було перераховано 48 675,00 грн. суми основного боргу, а 17.07.2009 року було перераховано 49 913,00 грн. штрафу, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, курсової різниці та витрат на оплату послуг адвоката, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

26.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»та позивачем було укладено угоду № 11-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»відступило на користь відповідача 2 право вимоги виконання відповідачем 2 зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних втрат), набутих Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»на підставі договору купівлі-продажу № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошових зобов'язань за вказаним договором в частині оплати вартості отриманого товару, а позивач компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

Згідно пункту 1.2 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року позивач одержує право замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»вимагати від відповідача 2 сплати грошової суми у розмірі, визначеному у п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 2 550, 56 грн.

Пунктом 2.2 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»повідомляє, а позивач погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1 угоди, яка відступається згідно договору купівлі-продажу № 193-08-2008СФК від 19.08.2008 року є загальною сумою штрафних санкцій (пені, 3 % річних, інфляційних втрат), котрі нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.3 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»нараховано, а позивачем перевірено та погоджено розмір нарахувань пені за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі 1 568, 27 грн., 3 % річних за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі 203, 49 грн. та інфляційних нарахувань за період з травня 2009 р. до червня 2009 р. в сумі 778, 80 грн.

Відповідно до п. 4.1 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»зобов'язувалось передати позивачу оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання відповідачем 2 позивачу. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 4.3 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»зобов'язано сповістити відповідача 2 про поступку права вимоги.

Згідно з п. 6.1 угоди № 11-ТА від 26.01.2011 року, остання набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою.

26.01.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»було направлено на адресу відповідача 2 повідомлення про укладання угоди та надано відомості про нового кредитора -відповідача 2, що підтверджується описом вкладення та квитанцією про оплату поштових послуг, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Також 26.01.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»було передано позивачу документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання відповідачем 2 позивачу, про що між сторонами було складено акт прийому-передачі від 26.01.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

05.03.2012 року між відповідачем 1 та позивачем було укладено договір поруки

№ 05-03-2012 за умовами якого відповідач 1 поручився за виконання відповідачем 2 зобов'язань перед позивачем за угодою про відступлення права вимоги в обсязі до

100, 00 грн.

15.03.2012 року позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою № 15/2/03, в якій зазначив, що відповідач 2 не виконав перед позивачем зобов'язань зі сплати грошових коштів, у відповідності з угодою про відступлення права вимоги та просив виконати зобов'язання відповідача 2.

Вищевказана вимога була отримана відповідачем 1 19.03.2012 року, про що свідчить відповідний підпис та печатка відповідача 1 на примірнику вимоги, копія якої надана позивачем до матеріалів справи.

25.03.2012 року відповідачем 1 надіслано на адресу позивача відповідь № 25-1/03, в якій відповідач 1 повідомив про неможливість задоволення вимоги позивача через скрутне фінансове становище.

22.10.2012 р. Господарський суд Миколаївської області ухвалою № 3/137/09 роз'яснив рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2009 р. у справі № 3/137/09 наступним чином: стягнення з Закритого акціонерного товариства «Новотех»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2009 р. по справі № 3/137/09 за прострочення виконання грошового зобов'язання відбувалось у вигляді пені 7 704, 41 грн. за період з 21.08.2008 р. по 31.12.2008 р., 01.01.2009 р. по 18.05.2009 р., 3 % річних 964, 00 грн. за період з 21.08.2008 р. по 18.05.2009 р., інфляційних втрат 6 143, 79 грн. -за період з жовтня по квітень 2009 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем 2 не виконано вимоги щодо оплати вартості товару, отриманого за договором № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 року, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 100, 00 грн. та з Приватного підприємства «Новотех»- 2 450, 56 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на невиконання відповідачем 2 зобов'язання зі сплати товару в строк до 20.09.2008 року, у відповідності з п. 8.2 договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»виникло право вимагати до відповідача 2 про сплату пені, за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач 2 перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»суму боргу лише 09.07.2009 року.

За таких обставин, на підставі п. 8.2 договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»вникло право вимагати сплати відповідачем 2 суми пені, за період з 21.09.2008 року до 09.07.2009 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А відтак, окрім сплати пені, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»виникло право вимагати сплати відповідачем 2 суми 3 % річних та інфляційних втрат за період з 21.09.2008 року до 09.07.2009 року.

З урахуванням вищевикладеного та виходячи з розміру заборгованості відповідача 2 за договором купівлі-продажу, за розрахунками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»мало право вимагати від відповідача 2 сплати 9 272, 68 грн. пені за період з 21.09.2008 р. до 09.07.2009 р., 1 167, 49 грн. 3 % річних за період з 21.09.2008 р. до 09.07.2009 р. та 6 143, 79 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 року до червня 2009 року.

Як встановлено судом, на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2009 року у справі № 3/137/09, відповідач 2 перерахував на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»7 704, 41 грн. пені, 964, 00 грн. 3 % річних та 6 143, 79 грн. інфляційних втрат, що за розрахунками Господарського суду міста Києва відповідає періодам нарахування пені та 3 % річних з 21.09.2008 р. до

18.05.2009 р. та інфляційних втрат з жовтня 2008 року до квітня 2009 року.

Перерахування відповідачем 2 на користь позивача вказаних сум підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, з огляду на проведені відповідачем 2 розрахунки, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»залишилось право вимоги до відповідача 2 щодо сплати пені за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі 1 568, 27 грн., 3% річних за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі 203, 49 грн. та інфляційних втрат за період з травня по червень 2009 року в сумі 778, 80 грн.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх праві іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Судом встановлено, що право вимоги до відповідача 2 щодо сплати залишку пені,

3 % річних та інфляційних втрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»було передано за угодою про відступлення права вимоги позивачу, про що відповідача 2 повідомлено листом 26.01.2011 р.

Відтак, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства України набув право вимоги до відповідача 2 щодо сплати пені за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі

1 568, 27 грн., 3 % річних за період з 19.05.2009 р. до 08.07.2009 р. в сумі 203, 49 грн. та інфляційних втрат за період з травня до червня 2009 року в сумі 778, 80 грн., всього в сумі 2 550, 56 грн., які відповідач 2 зобов'язаний був сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»у зв?язку з порушенням грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу.

У відповідності до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як встановлено ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір поруки, за яким відповідач 1 частково поручився перед позивачем за виконання

відповідачем 2 зобов'язань, що випливають з умов угоди про відступлення права вимоги, з обмеженням відповідальності відповідача 1 сумою у 100, 00 грн.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з приписами ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За таких обставин, враховуючи, що відповідальність відповідача 1 перед позивачем за виконання обов'язків Приватним акціонерним товариством «Новотех»за угодою про відступлення права вимоги № 11-ТА від 26.01.2011 року забезпечене порукою відповідача 1 лише в межах 100, 00 грн., суд приходить до висновку, що до відповідачів не застосовуються положення ст. 541 Цивільного кодексу України щодо солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) виконати зобов?язання в сумі, що перевищує 100, 00 грн., а відтак -вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості у розмірі 100, 00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем 2 зобов'язання за договором купівлі-продажу № 193-08-2008 СФК від 19.08.2008 року, право вимоги за яким передано позивачу на підставі угоди про відступлення права вимоги № 11-ТА від 26.01.2011 року, суд визнає вимоги позивача до відповідача 2 про стягнення 2 450, 56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача 2 проти позову з посиланням на пропущення позивачем позовної давності та приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 8.3 договору купівлі-продажу сторони передбачили, що позовна давність до вимог про стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором та те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за договором, здійснюється без обмеження строку.

Враховуючи наведене, викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача 2 є безпідставними.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код -38039872) та Приватного акціонерного товариства «Новотех»(56655, Миколаївська обл., Новоодеський район, с. Новоінгулка, вул.Чапаєва, 4, код 25375920), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця Грищенко Олександра Миколайовича (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 12Б, оф. 67, код -3107212216) 100 (сто) грн. 00 коп. заборгованості та 63 (шістдесят три) грн. 09 коп. судового збору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Новотех»(56655, Миколаївська обл., Новоодеський район, с. Новоінгулка, вул.Чапаєва, 4, код 25375920), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця Грищенко Олександра Миколайовича (03134, м. Київ,

вул. Симиренка, 12Б, оф. 67, код -3107212216) 2 450 (дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн.

56 коп. заборгованості та 1 546 (одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 09 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2012 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Івченко А.М.

Любченко М.О.