Рішення
від 20.11.2012 по справі 30/5014/2546/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.12 Справа № 30/5014/2546/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан-Алчевськ», м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоефект», м. Луганськ

про стягнення 14184 грн. 07 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -не прибув,

від відповідача -Мілоградський О.О., довіреність № 1 від 01.01.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 8675 грн. 68 коп. за договором субпідряду № 32 від 03.09.2007, інфляційні нарахування у розмірі 4288 грн. 89 коп. та 3 % річні у розмірі 1219 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за виконані підрядні роботи.

Позивач надав суду уточнення до позовної заяви № 19/10/12-2 від 19.10.12, у якому чітко визначив період нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, що судом приймається до розгляду.

Відповідач запереченням на позов б/н від 22.10.2012 визнав борг у розмірі 343 грн. 68 коп. (залишок неоплачених робіт, виконаних у жовтні 2007 року). Крім того, відповідач зазначає про те, що оплата 1000 грн. за виконані роботи згідно платіжного доручення № 398 від 08.10.2009 була здійснена в рахунок погашення частково боргу за вересень 2007 року та частково за жовтень 2007 року, у зв'язку з чим відповідач визнав борг, який виник у жовтні 2007 року. Дії, які були здійснені щодо оплати виконаних у жовтні 2007 року будівельних робіт, не можуть розглядатися як підстава для перерви перебігу строку позовної давності по будівельним роботам, які були здійснені у грудні 2007 року.

Водночас, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності б/н від 22.10.2012, якою просить відмовити у частині заявлених позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 8332 грн. 00 коп. за виконані роботи у грудні 2007 року, а також розраховані річні та інфляційні нарахування у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

У судовому засіданні 14.11.2012 судом була оголошена перерва до 20.11.2012, про що повноважні представники позивача та відповідача були повідомлені належним чином (запис про оголошення перерви від 14.11.2012).

Позивач надав у судовому засіданні 14.11.2012 уточнення до позовної заяви б/н від 13.11.2012, якими фактично збільшується сума позову (загальна сума позову 14184 грн. 07 коп., сума позову за уточненнями від 13.11.2012 складає 14492 грн. 77 коп.), а також змінюється в сторону збільшення період нарахування 3% річних.

Відповідач надав через канцелярію суду пояснення б/н від 19.11.2012 про те, що б суд не приймав до розгляду зазначені вище уточнення, оскільки вони змінюють предмет позову, що є порушенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не приймає до розгляду уточнення до позовної заяви б/н від 13.11.2012 з огляду на наступне.

Передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т. п. (Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

З урахуванням викладеного, у разі збільшення позовних вимог позивач повинен був надати суду до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог, проте, відповідна заява не надходила від позивача.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоефект»(генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерідіан - Алчевськ»(субпідрядник, позивач) укладено договір субпідряду № 32 від 03.09.2007 (далі за текстом - договір).

За умовами договору субпідрядник зобов'язався виконати своїми засобами роботи по будівництву Депо ремонту пересувних міксерів та відділення ремонту рухомих частин спецрухомого складу, а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити прийняті роботи.

Згідно п. п. 2.1 п. 2 договору вартість договору визначається конкретно для кожного виду робіт за надходженням проектно-кошторисної документації та оформленням у вигляді додаткової угоди.

Відповідно до п. п. 3.1 п. 3 договору оплата здійснюється генпідрядником щомісяця згідно з актом виконаних робіт (форми КБ-2в і КБ-3), підписаним сторонами протягом 10 банківських днів.

Розрахунок здійснюється генпідрядником після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п. п. 3.2 п. 3 договору).

Пункт 4 договору передбачає строки виконання робіт, а саме: початок -протягом 5 днів з дня підписання договору, закінчення -31.12.2007. Строки виконання робіт можуть змінюватися за згодою сторін. У будь-якому разі зміна строків робіт оформлюється сторонами у вигляді протоколу про зміну строків виконання робіт з зазначенням причин та заходів відповідальності кожної з сторін.

Підпунктом 10.4 п. 10 договору передбачено строк його дії -до 31.12.2007.

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на загальну суму 75516 грн. 25 коп., а саме: у вересні 2007 році -на суму 42830 грн. 60 коп., у жовтні 2007 році -на суму 24353 грн. 65 коп., у грудні 2007 році -на суму 8332 грн. 00 коп. Викладене підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 74/1, № 74/2 за вересень 2007 року, № 21, № 22 за жовтень 2007 року, № 101/4, 1/12 за грудень 2007 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств (а. с. 14-26).

На підставі зазначених актів позивач надав відповідачу рахунки-фактури № СФ-24, № СФ-26 від 28.09.2007, № СФ-24, № СФ-25 від 31.10.2007, № СФ-16, № СФ-15 від 31.12.2007 (а. с. 27-32).

Відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, а саме: 19.10.2007 за платіжним дорученням № 649 здійснена оплата на суму 41973 грн. 99 коп. з призначенням платежу «згідно актів № 74/1, 74/2 від 28.09.2007»та 07.12.2007 за платіжним дорученням № 730 здійснена оплата на суму 23866 грн. 58 коп. з призначенням платежу «згідно актів б/н від 30.10.2007», а також 08.10.2009 за платіжним доручення № 398 здійснена оплата на суму 1000 грн. з призначенням платежу «згідно договору № 32 від 03.09.2007», всього на загальну суму 66840 грн. 57 коп.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем складає 8675 грн. 68 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 8675 грн. 68 коп. за договором субпідряду № 32 від 03.09.2007, а також нарахував та заявив до стягнення в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 1219 грн. 50 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 4288 грн. 89 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем зобов'язань за договором субпідряду № 32 від 03.09.2007, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 74/1, № 74/2 за вересень 2007 року, № 21, № 22 за жовтень 2007 року, № 101/4, 1/12 за грудень 2007 року та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані останнім роботи на загальну суму 66840 грн. 57 коп. згідно платіжних доручень № 649 від 19.10.2007, № 730 від 07.12.2007, № 398 від 08.10.2009 (а. с. 109-111).

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем складає 8675 грн. 68 коп.

Відповідачем не надано до справи докази погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Строк оплати за актами № 74/1 та № 74/2 від 28.09.2007 наступив 15.10.2007, за актами №№ 21-222 від 31.10.2007 наступив 15.11.2007, за актами № 101/4, № 1/12 від 31.12.2007 наступив 18.01.2008.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності б/н від 22.10.2012, якою просить відмовити у частині заявлених позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 8332 грн. 00 коп. за виконані роботи у грудні 2007 року, а також розраховані річні та інфляційні нарахування у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Проте, згідно ч. 1, ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідач 08.10.2009 оплатив позивачу 1000 грн. згідно платіжного доручення № 398 з призначенням платежу «за виконані будівельно-монтажні роботи на ВАТ АМК згідно договору № 32 від 03.09.07», тобто відповідач вчинив дії про визнання останнім всієї заборгованості за договором субпідряду № 32 від 03.09.2007.

Відповідачем документально не підтверджено та нормативно не обґрунтовано зарахування сплаченої 1000 грн. в рахунок погашення заборгованості частково за роботи виконані у вересні 2007 року та частково за роботи виконані у жовтні 2007 року.

Під час розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів про сплату суми заборгованості у розмірі 8675 грн. 68 коп.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з грудня 2007 року по грудень 2011 року на загальну суму 4288 грн. 89 коп. та 3 % річних за період з 15.11.2007 по 30.09.2012 та з 18.01.2008 по 30.09.2012 на загальну суму 1219 грн. 50 коп. з урахуванням заяви № 19/10/12-2 від 19.10.2012, у якій визначений період нарахування річних та інфляційні нарахування.

За розрахунком господарського суду, приймаючи до уваги дату оплати 1000 грн. -08.10.2009 (платіжне доручення № 398) та положень ст. 253 Цивільного кодексу України, до стягнення з відповідача підлягають сума інфляційних нарахувань у розмірі 1510 грн. 50 коп. за період жовтень 2009 року -грудень 2011 року, 3% річних у розмірі 775 грн. 28 коп. за період з 09.10.2009 по 30.09.2012.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині стягнення суми боргу у розмірі 8675 грн. 68 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 1510 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 775 грн. 28 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоефект», м. Луганськ, вул. Свердлова, 12, код 23472003, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан-Алчевськ», м. Алчевськ Луганської області, пр. Металургів, буд. 43, офіс 122, код 33758516, заборгованість у розмірі 8675 грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 775 грн. 28 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1510 грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 1243 грн. 82 коп., видати позивачу наказ після набрання рішення законної сили.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 22.11.2012

Суддя І.П. Голенко

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення20.11.2012
Оприлюднено23.11.2012
Номер документу27598703
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —30/5014/2546/2012

Постанова від 31.01.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Ухвала від 24.12.2012

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Діброва Г.І.

Рішення від 20.11.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Голенко І.П.

Ухвала від 23.10.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Голенко І.П.

Ухвала від 10.10.2012

Господарське

Господарський суд Луганської області

Голенко І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні