Вирок

від 02.11.2012 по справі 914/1041/2012

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 914/1041/2012

Номер провадження №1/914/81/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді - Калиновського М.М. ,

секретаря - Равлюк М.І. ,

з участю прокурора - Фільварок Н.І. ,

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Рожнів, Косівського району та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, -

за ст.ст. 172 ч.2, 175 ч.1, 366 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 умисно, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, вчинив грубе порушення законодавства про працю, щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, безпідставну невиплату заробітної плати працівникам підприємства більш ніж за один місяць та склав, видав завідомо неправдиві офіційні документи, внісши до них завідомо неправдиві відомості, а також вчинив інше підроблення офіційних документів за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_1, умисно, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, в порушення вимог Конституції України, Кодексу Законів про працю України та інших нормативних актів, не уклав з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в яких на утриманні є малолітні діти, трудових угод, не зареєстрував їх в Косівському районному центрі зайнятості, не вніс записи в їх трудові книжки. Крім того, без документального підтвердження виплачував заробітну плату і протягом періоду з лютого 2011 року по березень 2012 року не подавав відповідні дані про найманих осіб до Пенсійного фонду України в Косівському районі та Державної податкової інспекції у Косівському районі.

Поряд з тим, ОСОБА_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, використовуючи працю найманих осіб, діючи умисно, грубо порушив Конституцію України, Кодекс Законів про працю України, ЗУ «Про оплату праці»та інші нормативно-правові акти, з червня 2011 року по березень 2012 року, безпідставно не виплачував заробітну плату найманим працівникам більше ніж один місяць, внаслідок чого утворилася заборгованість по невиплаті заробітної плати на загальну суму 3 200 грн. З них ОСОБА_2 -1 500 грн., ОСОБА_3 -1 000 грн. та ОСОБА_7 -700 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_9 в період з лютого 2011 року по березень 2012 року, умисно, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, постійно виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до примітки ст. 364 КК України являючись службовою особою відповідальною за ведення первинної документації та оформлення бухгалтерської і податкової звітності, маючи сімох найманих працівників, які працювали в нього без укладення трудових угод, не подавав звіти до Управління пенсійного фонду України в Косівському районі, а при подачі звітності у Державну податкову інспекцію у Косівському районі, діючи в особистих інтересах та з корисливих мотивів, не відображав у звітних даних, які являються офіційними документами, фактичну чисельність штатних працівників. В результаті чого, він призвів до перекручування державної статистичної звітності і не сплатив до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 3 948 грн. та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 15 251 грн., а всього заподіяв державі збитки на загальну суму 19 199 грн.

Підсудний в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро розкаявся. Зокрема зазначив, що він, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, умисно, з метою економії грошей не укладав з найманими працівниками трудових угод, не реєстрував їх у центрі зайнятості та не вносив записи у трудові книжки найманим працівникам, а також не подавав звіти до органів пенсійного фонду та вносив неправдиві відомості у звітність, яка подавалася у органи державної податкової інспекції.

Пояснив суду, що заборгованість по заробітній платі перед найманими працівниками виникла тому, що у нього на рахунку були відсутні кошти, оскільки він проводив ремонтні роботи у приміщенні де здійснював підприємницьку діяльність.

Вказав, що усвідомив неправомірність свого вчинку, просив вибачення у потерпілих, яким відшкодував завдані збитки.

Підсудний подав суду заяву, в якій зазначив, що не бажає досліджувати докази щодо визнання ним фактичних обставин справи, оскільки вину та розмір цивільних позовів визнає повністю.

Потерпіла ОСОБА_2 показала суду, що у лютому 2012 року вона працювала продавцем-барменом у кафе, яке належало підсудному. Останній, особисто приймав її на роботу, однак трудову угоду з нею не укладав, записів у трудову книжку не вносив, зарплату у повному обсязі не виплачував. На даний час заборгованість виплачена, претензій до підсудного не має.

Заслухавши думку прокурора, потерпілої,підсудного про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що підсудний вину визнав повністю в інкримінованих йому діянь, ніхто з учасників процесу не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, з'ясувавши чи правильно підсудний розуміє зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позицій підсудного, а тому відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями підсудного, потерпілої та матеріалами справи, які характеризують особу підсудного.

Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.ст. 172 ч.2, 175 ч.1, 366 ч.1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, безпідставну невиплату заробітної плати працівникам підприємства більш ніж за один місяць та складання, видачу завідомо неправдивих документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей, а також вчинення інших підроблень офіційних документів будучи суб'єктом підприємницької діяльності.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття, відшкодування потерпілим завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Судом також враховано, що підсудний позитивно характеризується, раніше не судимий.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у межах санкцій ст. 172 ч.2 КК України у виді арешту та у межах санкції ст.ст. 175 ч.1, 366 ч.1 КК України у виді штрафу з позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Цивільні позови прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Косівському районі та в особі Управління пенсійного фонду України в Косівському районі про стягнення шкоди заподіяної злочином у сумі 3 948 грн. та 15 251 грн. задоволити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів та призначити йому покарання:

- за ст. 172 ч.2 КК України -у виді арешту строком на 1 (один) місяць та 1 (один) день;

- за ст. 175 ч.1 КК України -у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 1 (один) рік;

- за ст. 366 ч. 1КК України -у виді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді арешту строком на 1 (один) місяць та 1 (один) день. з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. .

Запобіжний захід тримання під вартою -змінити на підписку про невиїзд, звільнивши ОСОБА_1 з під варти в залі суду негайно.

Цивільний позов прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Косівському районі про стягнення шкоди заподіяної злочином задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у Косівському районі 3 948 грн. заподіяної шкоди.

Цивільний позов прокурора Снятинського району в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Косівському районі про стягнення шкоди заподіяної злочином задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в Косівському районі 15 251 грн. заподіяної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Снятинський районний суд.

Суддя: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.