Ухвала

від 14.11.2012 по справі 2а-2792/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 49928/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Рибачука А.І., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2а-2792/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медокс" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Медокс» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі міста Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000432320/0/3413 від 16.02.2011 р. та №0000422320/0/3412 від 16.02.2011 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що податковим органом зроблено помилковий висновок про те, що операції з доставки товару до покупця без вимоги про компенсацію їх вартості є безоплатно наданими і підлягають включенню до складу валового доходу підприємства. Відповідно, необґрунтованим є, на думку позивача, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 27 733 грн. Позивач вірно визначав частку сплаченого податку на додану вартість при придбанні товарів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000432320/0/3413 від 16.02.2011 року та №0000422320/0/3412 від 16.02.2011 року.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно наданих до перевірки документів, основним видом діяльності ТзОВ «Медокс» є реалізація виробів медичного призначення. Поставка товарів до покупців здійснювалася за рахунок позивача. Витратами по доставці товару понесеними підприємством є вартість палива списаного на підставі подорожніх листів. В накладних на відвантаження товару вказано вид товару, його кількість та вартість проте відсутня інформація про вартість доставки. Позивачем порушено вимоги пп 4.1. п. 4.1 ст 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97р., занижено валові доходи на суму 76822 грн. Також, позивачем було порушено п. 1.4 ст 1, пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податкове зобов'язання на загальну суму 15365,00 грн., оскільки платник податків здійснював операцій з безоплатного надання послуг.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ«Медокс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. За результатами перевірки складено акт за № 52/23-2/31729394 від 02.02.2010 р. про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Медокс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року у якому відповідачем в т. ч. зроблено висновок про заниження податку на прибуток. На підставі даного акту винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення рішень №0000432320/0/3413 від 16.02.2011 року та №0000422320/0/3412 від 16.02.2011 року.

У акті перевірки вказано, що основним видом діяльності позивача є реалізація виробів медичного призначення. ТзОВ «Медокс» є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №18074333, виданого 23.11.2001р. З матеріалів справи вбачається, що Позивачем за період з 01.04.2009р. по 30.09.2010р. здійснювалась поставка товарів (виробів) медичного призначення контрагентам на підставі укладених договорів поставки (в матеріалах справи), в т. ч., з ТзОВ «Аптека Зі» № 97 від 28.01.2009р., з СПД ОСОБА_1 №218 від 01.09.2009р., з ПП «Соломія-Сервіс» №206 від 02.01.2009р., СПД ОСОБА_2 №143 від 18.03.2009р. та ін. Умовами цих договорів визначено, що обов'язок по доставці (транспортуванню) лежить на продавці ТзОВ «Медокс». Доставка товарів здійснювалась автомобільним транспортом позивача і оформлювалась накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля, копії яких долучені до матеріалів справи. Списання палива здійснювалося щомісячно на підставі Актів на списання паливно-мастильних матеріалів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

За змістом пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР необхідною умовою для кваліфікації витрат платника податку як валових витрат є зв'язок таких витрат з його власною господарською діяльністю.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону № 334/94-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Позивач включаючи суму податку на додану вартість, сплачену ним у складі ціни товару, до податкового кредиту не зобов'язаний підтверджувати використання такого товару у власній господарській діяльності.

При розгляду справи в суді у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач заперечує проти адміністративного позову ТзОВ «Медокс», проте доказів того, що паливно-мастильні матеріали позивачем придбані не з метою використання у власній господарській діяльності - не надав.

Натомість позивачем надано докази використання пального у зв'язку з продажем продукції (робіт, послуг). Такими доказами, зокрема, є накладні та подорожні листи вантажного автомобіля, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, як видно з договорів поставки товару контрагентам, ТзОВ «Медокс» зобов'язувалося поставляти товари медичного призначення власними силами (власним транспортом). Відтак позивач, виконуючи умови договорів, доставляв товар власним транспортом, а тому цілком законно списував на витрати та включав до валових витрат придбані паливно-мастильні матеріали.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова №0000432320/0/3413 від 16.02.2011 р. та №0000422320/0/3412 від 16.02.2011 р. підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2а-2792/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медокс" до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2012 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді В.В. Клюба

А.І. Рибачук