Постанова

від 21.11.2012 по справі 5010/128/2012-28/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа № 5010/128/2012-28/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: Абросімов С.С. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" на рішення та постановугосподарського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2012 року Львівського апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2012 року у справі№ 5010/128/2012-28/10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" про стягнення 514 992, 66 грн. ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення 514 992, 66 грн. заборгованості за видатковими накладними № УП-0000494 від 17.06.2011 р., № УП-0000526 від 25.06.2011 р., № УП-0000561 від 05.07.2011 р.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2012 р. (головуючий -Кавлак І.П., судді -Михайлишин В.В., Неверовська Л.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 р. (головуючий -Кузь В.Л., судді -Желік М.Б., Малех І.Б.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" 514 992, 66 грн. заборгованості та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові, у частині стягнення 237 709, 82 грн. за видатковою накладною № УП-0000526 від 25.06.2011 р., відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення -без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції, ТОВ "Укрполімер" на підставі видаткових накладних: № УП-0000494 від 17.06.2011 р. на суму 101 444,94 грн., № УП-0000526 від 25.06.2011 р. на суму 237 709,82 грн., № УП-0000561 від 05.07.2011 р. на суму 175 837,90 грн. поставив, а ТОВ "Укрнафтогазмонтаж" за довіреностями серії ААГ - № 297034 від 16.06.2011 р., серії ААГ - № 297046 від 25.06.2011 р. та серії ААГ - № 297809 від 05.07.2011 р. на ім'я Гринчака Михайла Михайловича (а.с. 16, 18, 20) отримав товар, загальною вартістю 514 992, 66 грн.

Зважаючи на те, що приймання та передача товару супроводжувалось підписанням представниками сторін видаткових накладних № УП-0000494 від 17.06.2011 р., № УП-0000526 від 25.06.2011 р., № УП-0000561 від 05.07.2011 р., то господарські суди в силу норм ст. 181 ГК України, ст. ст. 655, 691, 692, 712 ЦК України прийшли до правомірного висновку щодо вчинення сторонами правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за накладними № УП-0000494 від 17.06.2011 р., № УП-0000526 від 25.06.2011 р., № УП-0000561 від 05.07.2011 р., які були оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не виконав, внаслідок чого станом на 01.11.2011 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 514 992,66 грн., яку суди попередніх інстанцій правомірно стягнули.

Проте, відповідач заперечує факт поставки товару за видатковою накладною № УП-0000526 від 25.06.2011 р. на суму 237 709,82 грн., обґрунтовуючи це тим, що дана накладна не містить усіх обов'язкових реквізитів, які повинні містити первинні бухгалтерські документи, а довіреність № ААГ 297046 від 25.06.2011 р., за якою здійснювалася поставка за цією видатковою накладною, є недійсною, так як строк її дії закінчився 23.06.2011 р., а поставка відбулася - 25.06.2011 р. (а.с. 18).

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині, господарські суди прийшли до правомірного висновку, що видаткова накладна № УП-0000526 від 25.06.2011 р. містить назви підприємств, назву документа, дату складання, зміст господарської операції, підписи осіб та відтиски печаток підприємств, тобто складена відповідно до норм чинного законодавства та підтверджує факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 237 709, 82 грн.

Щодо посилання відповідача на неправильне оформлення довіреності № ААГ 297046 від 25.06.2011 р. в частині зазначення дати до якої вона діє (23.06.2011 р.), то рішення господарських судів про те, що помилка була вчинена самим відповідачем при її оформленні і не в її даті, а в даті дійсності цієї довіреності є законними та обґрунтованими.

При цьому, відповідачем в силу норм ст. 33 ГПК України, не було доведено, що ця довіреність була анульована, або що представник відповідача -Гринчак М.М. не отримав за цією довіреністю та накладною № УП-0000526 від 25.06.2011 р. товар.

А тому підстави для визнання даної довіреності недійсною відсутні.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 травня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 8 жовтня 2012 року у справі за № 5010/128/2012-28/10 -без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко