Рішення

від 20.11.2012 по справі 5021/1545/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.11.12 Справа № 5021/1545/12.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Деві-Трейд»,

м. Суми

про стягнення 11233 грн. 48 коп.-

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Фішер В.О. (довіреність № 160 від 02.11.2012 р.)

від відповідача: Антипов В. О.

При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.

Суть спору: позивач подав позов, в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 11233 грн. 48 коп. за договором поставки № 185 від 02.04.2012 р., з яких 8 293 грн. 35 коп. - сума основного боргу, 452 грн. 12 коп. - пені, 2488 грн. 01 коп. штрафу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, однак в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

02 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 185, згідно якого Постачальник (Позивач) зобов'язувався систематично поставляти і передавати у власність Покупця (Відповідача) медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення (товар), а Покупець зобов'язувався прийняти товар і вчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2. Договору загальна сума Договору складається із суми всіх накладних за Договором. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленного товару і розмір націнки вказується в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. (а.с. 6).

З матеріалів справи, а саме товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною Договору, вбачається, що товар повинен бути оплачений протягом 14 днів з моменту отримання товару.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він у період з 04.05.2012 року по 02.06.2012 року передав Покупцеві товар на підставі товарно-транспортних накладних на загальну суму 8 533 грн. 97 коп., зокрема:

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 128068 від 04.05.12 р. товар на суму 544 грн. 87 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 128069 від 04.05.12 р. товар на суму 507 грн. 87 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 134282 від 11.05.12 р. товар на суму 875 грн. 33 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 134284 від 11.05.12 р. товар на суму 568 грн. 47 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 133995 від 11.05.12 р. товар на суму 907 грн. 70 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 134283 від 11.05.12 р. товар на суму 599 грн. 23 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 135125 від 12.05.12 р. товар на суму 506 грн. 78 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 134911 від 12.05.12 р. товар на суму 621 грн. 43 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 146230 від 25.05.12 р. товар на суму 740 грн. 51 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 147869 від 26.05.12 р. товар на суму 615 грн. 93 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 150944 від 30.05.12 р. товар на суму 1040 грн. 80 коп.;

- відповідно до товарно-транспортної накладної № 153701 від 02.06.12 р. товар на суму 1005 грн. 05 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий товар за накладною № 128069 від 04.05.12 року в сумі 240 грн. 62 коп.

Факт заборгованості в сумі 8 293 грн. 35 коп. підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.07.2012 р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств ( а.с.27).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов укладеного договору не було здійснено своєчасно та в повному обсязі оплати за поставлений товар в сумі 8293 грн.35 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 8 293 грн. 35 коп., останній проти позовних вимог не заперечував, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 8 293 грн. 35 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до п. 6.2. договору, за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 452 грн. 12 коп. за період з 19.05.2012 року по 10.19.2012року (а.с.24-25).

Згідно з постановою правління Національного Банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.03.2012 року № 102, з 23 березня 2012 року установлено облікову ставку НБУ в розмірі 7,5 %.

Окрім того, частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору, оплата за поставлений товар мала настати протягом 14 днів з дати поставлення товару, а саме в період з 18.05.2012 р. по 16.06.2012 р. Позивачем в наданому розрахунку вірно зазначений період нарахування пені.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 452 грн. 12 коп. в межах розміру, визначеного Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Також, відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати Покупець сплачує Постачальнику 30 % від загальної вартості несплаченого товару.

Відповідно до зазначеного положення договору позивачем нараховано відповідачеві штраф в сумі 2488 грн. 01 коп., виходячи з суми основного боргу (8293 грн. 35 коп.).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2488 грн. 01 коп. є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Таким чином стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 549, 625, 627, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216-218, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деві-Трейд», (40020, м. Суми, вул. Курська, буд. 147, код 36067536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (61204, м. Харків, пр. Л. Свободи, 46-в, кв. 79, код 25184975) 8293 грн. 35 коп. основного боргу, 452 грн. 12 коп. пені, 2488 грн. 01 коп. штрафу, 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.11.2012 року

СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА