Постанова

від 21.11.2012 по справі 17/5014/1703/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2012 р. справа №17/5014/1703/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Пількевич В.В. -довіреність №14-353 від 16.03.2012р.; від відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського судуЛуганської області від 06.09.2012р. (повний текст підписано 11.09.2012р.) у справі№17/5014/1703/2012 (суддя Фонова О.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ, Луганської області про стягнення 409 617грн.50коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 06.09.2012р. у справі №17/5014/1703/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 349 477,99грн., 7% штрафу у сумі 24 463,46грн., пені у сумі 26 707,74грн., інфляційних нарахуваннь у сумі 3 494,78грн. та 3% річних у сумі 5 473,52грн., були задоволені частково та з Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ, Луганської області стягнуто на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 349 477,99грн., пеню у сумі 21 366,19грн., 7% штрафу у сумі 19 570,77грн., інфляційні нарахування у сумі 3 494,78грн. та 3% річних у сумі 5 473,52грн., крім того витрати зі сплати судового збору в сумі 8192,35 грн.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення в частині стягнення пені та штрафу у зв'язку з тим, що рішення суду прийняте в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що приймаючи рішення у спірній частині господарський суд не врахував майновий стан позивача та безпідставно зменшив розмір штрафних санкцій.

Позивач у судове засідання з'явився, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати частково та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду надіслав клопотання про відкладання розгляду справи. Проте, апеляційний суд вказане клопотання залишає без задоволення, оскільки в силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, в разі зайнятості одного з представників підприємства, сторони не позбавлені можливості направити у судове засідання іншу особу, наділивши її відповідними повноваженнями.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження у даній справі сторони були попереджені про те, що у разі нез'явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ, Луганської області про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у сумі 349 477,99грн., інфляційних нарахувань у сумі 3 494,78грн., 3% річних у сумі 5 473,52грн., пені у сумі 27 996,80грн. та 7% штрафу у сумі 24 463,46грн.

Згідно заяви №14/2-344 від 05.09.2012р. позивачем зменшено розмір позовних вимог та до стягнення з відповідача заявлено основний борг у сумі 349 477,99грн., 7% штрафу у сумі 24 463,46грн., інфляційні нарахування у сумі 3 494,78грн., 3% річних у сумі 5 473,52грн. та пеня у сумі 26 707,74грн., всього -409 617,50грн.

Позовні вимоги до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній протягом жовтня 2011 року передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, на загальну суму 511 525,78грн., що підтверджує актом прийому-передачі газу від 31.10.2011р., при цьому, вартість наданих послуг відповідач оплатив частково. Таким чином, зобов'язання відповідача на загальну суму 349 477,99грн., за твердженням позивача, є невиконаними. На підставі ст.625 Цивільного кодексу України на суму заборгованості позивачем нараховані інфляційні витрати, 3% річних та на підставі п.7.2 договору на суму заборгованості позивачем нарахована пеня та штраф.

Задовольняючи частково позовні вимоги до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (продавець) та Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ (покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011р. (далі-договір), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Згідно п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

Розділом 2 договору визначено кількість та якість газу, а розділом 3 -порядок та умови його передачі. Зокрема п.3.3 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюються актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Додатковими угодами №1 від 30.09.2011р., №2 від 11.10.2011р. сторони вносили зміни до договору на купівлю-продаж природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011р., виклавши остаточно п.5.2 договору у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 382,00грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3 382,00грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього з цільовою надбавкою та ПДВ -3 449,64грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги транспортування природного газу, який становить 302,30грн., крім того ПДВ - 20% - 60,46грн., всього з ПДВ -362,76грн. У разі поставки газу на газоспоживаючі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газо видобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25грн., крім того ПДВ -20% - 52,45грн., разом з ПДВ -314,70грн.»

Згідно п.11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування -до повного погашення заборгованості.

Як встановлено місцевим судом, з пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши у власність відповідача природний газ в обсязі 132,417 тис. куб. м. на загальну суму 511 525,78грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі газу від 31.10.2011р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до умов п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п.6.3).

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого газу оплатив частково в сумі 162 047,79грн., у зв'язку з чим несплаченим залишився борг в розмірі 349 477,99грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором на купівлю-продаж природного газу №14/2465/11 від 30.09.2011р. виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 349 477,99грн., яка відповідачем визнана у наданому відзиві на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 349 477,99грн., Комунальним теплопостачаючим підприємством "Алчевськ-теплокомуненерго" в особі Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" філія №6, м. Алчевськ допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 349 477,99грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Крім того, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3 494,78грн. та 3% річних в сумі 5 473,52грн.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи прострочення оплати, апеляційна інстанція погоджується з правильністю висновків господарського суду щодо правомірності нарахування суми 3% річних в розмірі 5 473,52грн. та інфляційних витрат в сумі 3 494,78грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 26 707,74грн. та штрафу в розмірі 24 463,46грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк, покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2012р. позивач направляв на адресу відповідача відповідну вимогу про сплату виниклої заборгованості та штрафних санкцій, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня в розмірі 26 707,74грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, та штрафу в розмірі 24 463,46грн.

Наразі, розглянувши розрахунок позивача, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині, а також підтримує позицію суду першої інстанції щодо можливості зменшення розміру нарахованої пені та штрафу, з огляду на наступне.

Так, відповідачем надане клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу. В обґрунтування зазначеного відповідач зазначає, що КТП "Алчевськтеплокомуненерго" є комунальним підприємством, створеним з метою забезпечення безперебійного надання послуг населенню та бюджетним установам. Дебіторська заборгованість населення перед КТП "Алчевськтеплокомуненерго" станом на 01.07.2012р. складає 37001,00грн. Згідно балансу підприємство є збитковим, внаслідок чого підприємство відповідача знаходиться у важкому фінансовому становищі, а сплата штрафних санкцій може значним чином вплинути на можливість подальшого нормального функціонування підприємства.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оскільки, пеня та штраф є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, тому вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Так, апеляційним судом взято до уваги, що КТП "Алчевськтеплокомуненерго" є дотаційним підприємством, а допомогу від бюджету отримує несвоєчасно, внаслідок чого у підприємства існує нестача оборотних коштів, що тягне за собою несвоєчасність розрахунків з контрагентами, які постачають підприємству енергоносії. До того ж, основними споживачами теплової енергії є населення, яке у зв'язку з низьким матеріальним становищем своєчасно не розраховується за тепло.

У зв'язку з зазначеним, враховуючи відсутність у позивача збитків (які останнім не доведені), а також беручи до уваги те, що позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних, апеляційний суд вважає, що місцевий суд правомірно скористався своїм правом та зменшив розмір пені та штрафу на 20%. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 21 366,19грн. та штраф в розмірі 19 570,77рн.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для його скасування. Зокрема, посилання позивача на те, що судом першої інстанції не враховано майновий стан позивача, судовою колегією не приймаються, оскільки позивачем належними та допустими доказами не доведено вказаних підстав, якіб підлягали розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2012р. у справі №17/5014/1703/2012 з урахуванням мотивів, наведених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами -без задоволення.

Судові витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 06.09.2012р. у справі №17/5014/1703/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 13.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 16.11.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

В.М. Татенко