Постанова

від 20.11.2012 по справі 29/5005/5490/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2012 року Справа № 29/5005/5490/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі : Ковзикові В.Ю.

Учасники процесу у судове засіданян не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року у справі № 29/5005/5490/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом ( за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року року у справі № 29/5005/5490/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю»Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ»Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу -ТОВ»Альта Центр Компані», провадження у справі припинено (103-107; т.1).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22,32,п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку -Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державна податкова служба, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012р., направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції зокрема:

- господарським судом порушено вимоги ст.22-32, п.6 ст.40, ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- господарським судом порушено вимоги ст.43 ГПК України щодо повного з»ясування обставин, що мають значення для справи, за відсутності правового аналізу та посилань на докази;

- господарським судом не було досліджено, що на запит ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було надано відповідь, але не направлено інформацію що запитувалась.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд", м.Дніпропетровськ просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі, м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Враховуючи, що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу ( ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2012року ( а.с.124-125; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами, за відсутності учасників судового процесу ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України, з урахуванням повноважень , передбачених ст..103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

26.06.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 29/5005/5490/2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості по видатковій накладній № Д-0315/01 від 15.03.2012року у сумі 17873 грн.28 коп. за договором поставки № 0310/01 від 10.03.2012року, на оплату якої було оформлено простий вексель серії АА №2097623 від 03.04.2012 року зі строком платежу «за пред»явленням», вексель було передано за актами прийому-передачі від 03.04.2012року, протестом векселя про неоплату № 1-966 від 30.05.2012року, виконавчим написом №1-986 від 31.05.2012року, постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 05.06.2012року про відкриття виконавчого провадження, постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 18.06.2012року про повернення виконавчого документа стягувачеві , листом ВДВС від 18.06.2012року ( а.с.8-18; т.1).

При цьому всупереч ч.3 ст.4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ до договору № 0310/01 сторони не укладали будь-яких додатків або змін до цього договору, згідно з якими було узгоджено розрахунки шляхом передачі векселів.

10.07.2012 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/5490/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було визнано ТОВ «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТОВ «Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ ( а.с.46-49 т.1).

18.07.2012року в Газеті «Голос України»№129 (5379) ( а.с.77; т.1) було здійснено публікацію про визнання боржника банкрутом з метою виявлення усіх кредиторів боржника.

30.07.2012р. до господарського суду надійшло клопотання Державної податкової інспекції у Кіровському районі, м.Дніпропетровська про те,що ДПІ просить господарський суд не затверджувати звіт та ліквідаційний баланс банкрута до закінчення проведення позапланової перевірки та надання до суду доказів, які підтвердять факт проведення перевірки; про зобов»язання ліквідатора ТОВ «Альта Центр Компані»- ініціюючого кредитора ТОВ «Дніпро Інсайд»надати ДПІ документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку ТОВ «Альта Центр Компані»за період його діяльності (57-58; т.1).

В якості додатку до матеріалів справи 13.09.2012року до господарського суду Дніпропетровської області було надано наказ ДПІ від 31.07.2012року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альта Центр Компані», запит №36/22-2 на встановлення місцезнаходження ( місця проживання) платника податків від 01.08.2012року, акт № 36/222/37988690 від 01.08.2012року ; акт №36 від 01.08.2012року( а.с.96-101; т.1).

10.07.2012року листом №3 ліквідатор боржника повідомив ДПІ у Кіровському районі про визнання боржника банкрутом , зазначений лист було отримано ДПІ 12.07.2012року згідно зі штампом вхідної кореспонденції скаржника ( а.с.82; т.1).

Листом від 10.08.2012р. № 10997/10/24/010 ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська повідомила ліквідатора про факт відсутності станом на 08.08.12р. податкового боргу боржника перед бюджетом ( а.с.83; т.1), але зазначила, що дані про заборгованість вказані без урахування перевірки підприємства -банкрута, яка передбачена відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України , ст..39 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», п.8.2 наказу ДПА України від 19.02.98р. № 80 «Порядок обліку платників податків, зборів ( обов»язкових платежів)».

Листом від 13.08.2012року № 55 ліквідатор боржника повідомив ДПІ у Кіровському районі про те,що надання первинних документів та документів, які відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ «Альта Центр Компані»для проведення документальної позапланової перевірки є об»єктивно неможливим через відсутність боржника за його місцезнаходженням, відсутність його печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої фінансово- господарської документації ( а.с.85-88; т.1). Зазначений лист ДПІ отримала 13.08.2012року,що підтверджується відповідними відмітками у листі.

Отже, оцінюючи подані докази в сукупності на підставі ст..43 ГПК України, колегія суддів вважає, що саме строк, передбачений ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинен обчислюватись з 13.08.2012року по 13.09.2012року.

30.08.2012року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з додатками ( а.с.61-66; т.1).

03.09.2012року ухвалою господарського суду було призначено до розгляду звіт ліквідатора у засіданні 13.09.2012року ( а.с.94; т.1). Зазначену ухвалу було надіслано на адресу ДПІ у Кіровоському районі, що підтверджується відмітками канцелярії про надсилання 06.09.2012року на звороті ухвали ( а.с.94; на звороті) , а також поштовим повідомленням про врученя ухвали ДПІ у Кіровоському районі 10.09.12р.( а.с.95; т.1).

13.09.2012року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області року у справі № 29/5005/5490/2012 (суддя Полєв Д.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю»Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ»Альта Центр Компані», м.Дніпропетровськ, ліквідовано юридичну особу -ТОВ»Альта Центр Компані», провадження у справі припинено (103-107; т.1).Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку ( в ред.ЗУ від 22.12.2011року № 4223-VI).

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи це -адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1,2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V (редакції з 13.04.2012р., що діяли на час прийняття оскаржуваної постанови) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Відповідно до витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців місцезнаходженням боржника є вул.Щорса, буд4, кв.413 в м.Дніпропетровську , Кіровський район з 21.12.2011року та18.06.2012року внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням ( а.с.38-39;40-41; т.1).

Відповідно до ст..52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Натомість враховуючи матеріали справи, та подані докази колегія суддів вважає,що строк, регламентований ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід було обчислювати з 13.08.2012року по 13.09.2012року, оскільки лише 13.08.2012року ліквідатор своїм листом повідомив ДПІ про неможливість надання документів для перевірки. А по скільки звіт та ліквідбаланс на затвердження вже було надано до господарського суду 30.08.2012року, до закінчення цього строку, розгляд звіту було призначено на 13.09.2012року, то неможливо погодитись з висновком господарського суду про те,що при проведенні ліквідпроцедури ліквідатором було дотримано порядок та строки, регламентовані ст..52 Закону,зокрема, і по відношенню до ДПІ.

Крім цього, з наданих до звіту ліквідатором доказів не вбачається,що боржник не має заборгованості по обов»язковим платежам в позабюджетні фонди (листи Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності ( а.с.91; т.1), Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська ( а.с.92; т.1). Також до звіту не надано жодного доказу, підтверджуючого факт закриття рахунків боржника в банківських установах, такі докази відсутні в матеріалах справи.

Згідно з ч.1 ст.25 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює,зокрема, такі повноваження: здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частинами 1,2 ст.32 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено,що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів ; якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; у разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Отже, зазначені вище обставини дозволяють зробити висновок про те,що ліквідатором не належним чином сформовано актив та пасив боржника, а в подальшому ліквідбаланс, вжито усіх необхідних дій згідно з законом в межах ліквідпроцедури.

За цих обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року слід скасувати, як таку, що прийнята з порушенням вимог закону та таку , що ґрунтується на передчасних висновках господарського суду.

Розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ по суті , а не припиняючи апеляційне провадження, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки ( в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів ( обов'язкових платежів). Отже, органи ДПІ є потенційними кредиторами боржників в силу вимог закону.

Крім того, статтею 129 Конституції України регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Таким чином, розглядаючи апеляційну скаргу ДПІ, яка хоча не підтвердила доказами по справі наявність кредиторських вимог до боржника, по суті, колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги положення ст.210 ГК України про те, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника, ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.91,106 ГПК України, зазначає, що однією із засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження судових актів судів нижчих інстанцій, згідно зі ст.129 Конституції України, тому апеляційне провадження не підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80, ст.91,106 ГПК України.

Також, слід зазначити, що незаконне введення ліквідпроцедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов»язань, що безумовно зачіпає інтереси податкових органів, зобов»язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також, незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника припиняє можливість донарахування податковими органами податкових зобов'язань за періоди, які мали місце до моменту введення ліквідаційної процедури, згідно рішення податкового органу, оскільки в ліквідаційній процедурі до реєстру вимог кредиторів можуть включатися тільки вимоги, які виникли із зобов'язань боржника, які виникли під час здійснення процедури банкрутства (пункт 4 статті 31 Закону). Незаконне введення ліквідаційної процедури та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника має наслідком припинення повноважень керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Крім цього, по даній категорії справ також існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ при відсутності кредиторської заборгованості банкрута ( постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі №27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, від 21.06.2011року по справі № 44/212-б, які є остаточними).

Керуючись ст.ст. ч.3-5 ст.49, 99, 101, 103-105,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі, м.Дніпропетровська -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року у справі № 29/5005/5490/2012 -скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інсайд», м.Дніпропетровськ в доход Спецфонду Державного бюджету України 536 грн. 50 коп. судового збору, які підлягають оплаті за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу та його надсилання до органів стягнення доручити здійснити згідно зі ст.ст. 116-117 ГПК України господарському суду Дніпропетровської області

Матеріали справи направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2012року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко