Постанова

від 26.02.2013 по справі 29/5005/5490/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 29/5005/5490/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. по справі №29/5005/5490/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Центр Компані",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта Центр Компані", ліквідовано юридичну особу ТОВ "Альта Центр Компані", провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі, м. Дніпропетровська задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2012року скасовано. Матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ "Альта Центр Компані" за заявою ТОВ "Дніпро Інсайд" відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора ТОВ "Дніпро Інсайд".

30.08.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс з додатками.

03.09.2012року ухвалою господарського суду було призначено до розгляду звіт ліквідатора у засіданні 13.09.2012року. Зазначену ухвалу було надіслано на адресу ДПІ у Кіровському районі, що підтверджується відмітками канцелярії про надсилання 06.09.2012року на звороті ухвали, а також поштовим повідомленням про врученя ухвали ДПІ у Кіровському районі 10.09.2012р.

13.09.2012року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Альта Центр Компані", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Альта Центр Компані", провадження у справі припинено.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Альта Центр Компані" та припиняючи провадження по справі на підставі п.6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі необхідні заходи щодо розшуку майна банкрута, у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать йому на праві власності чи повного господарського відання. Тому наявні всі підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута та припинення провадження по справі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та направляючи справу на розгляд до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції послався на те, що ліквідатором належним чином не сформовано актив та пасив боржника, а в подальшому і ліквідаційний баланс, також не вжито всіх необхідних дій в межах ліквідаційної процедури згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, звертаючись із заявою про порушення провадження по справі ініціюючий кредитор посилається на неоплату боржником заборгованості по видатковій накладній № Д-0315/01 від 15.03.2012року в розмірі 17873 грн.28 коп. за договором поставки № 0310/01 від 10.03.2012року, на оплату якої було оформлено простий вексель серії АА №2097623 від 03.04.2012 року зі строком платежу "за пред'явленням", який було передано за актами прийому-передачі від 03.04.2012року. 30.05.2012року нотаріусом вчинено протест про неоплату векселя за реєстровим № 1-966. 31.05.2012року вчинено виконавчий напис №1-986, який пред'явлений до виконання Кіровському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 05.06.2012року відкрито виконавче провадження, постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 18.06.2012року повернуто виконавчий документ стягувачеві, при цьому листом Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 18.06.2012року повідомлено про те, що ТОВ "Альта Центр Компані" відсутнє за юридичною адресою, майно, належне боржнику, не виявлено.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч.2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5).

Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Як встановили суди попередніх інстанцій, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців місцезнаходженням боржника є вул. Щорса, буд4, кв.413 в м. Дніпропетровську, Кіровський район, а в графі про статус відомостей про юридичну особу міститься запис про відсутність станом на 19.06.2012 року юридичної особи за місцезнаходженням, що згідно вимог ст. 34 ГПК України є належним та допустимим доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 19.06.2012р. здійснено запис про внесення з 21.12.2011року та 18.06.2012року до реєстру інформації про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012року в газеті "Голос України" №129 (5379) здійснено публікацію про визнання боржника банкрутом з метою виявлення усіх кредиторів боржника.

30.07.2012р. до суду першої інстанції надійшло клопотання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про те, що ДПІ просить господарський суд не затверджувати звіт та ліквідаційний баланс банкрута до закінчення проведення позапланової перевірки та надання до суду доказів, які підтвердять факт проведення перевірки; про зобов'язання ліквідатора ТОВ "Альта Центр Компані" - ініціюючого кредитора ТОВ "Дніпро Інсайд" надати ДПІ документи фінансово-господарської діяльності і бухгалтерського обліку ТОВ "Альта Центр Компані" за період його діяльності.

13.09.2012року до господарського суду Дніпропетровської області було надано наказ ДПІ від 31.07.2012року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Альта Центр Компані", запит №36/22-2 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 01.08.2012року, акт № 36/222/37988690 від 01.08.2012року; акт №36 від 01.08.2012року.

10.07.2012року листом №3 ліквідатор боржника повідомив ДПІ у Кіровському районі про визнання боржника банкрутом , зазначений лист було отримано ДПІ 12.07.2012року згідно зі штампом вхідної кореспонденції.

Листом від 10.08.2012р. № 10997/10/24/010 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомила ліквідатора про факт відсутності станом на 08.08.12р. податкового боргу боржника перед бюджетом, але зазначила, що дані про заборгованість вказані без урахування перевірки підприємства -банкрута, яка передбачена відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ст.39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п.8.2 наказу ДПА України від 19.02.98р. № 80 "Порядок обліку платників податків, зборів ( обов'язкових платежів)".

Листом від 13.08.2012року № 55 ліквідатор боржника повідомив ДПІ у Кіровському районі про те, що надання первинних документів та документів, які відображають фінансово-господарську діяльність ТОВ "Альта Центр Компані" для проведення документальної позапланової перевірки є об'єктивно неможливим через відсутність боржника за його місцезнаходженням, відсутність його печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої фінансово - господарської документації. Зазначений лист ДПІ отримала 13.08.2012року, що підтверджується відповідними відмітками у листі.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Враховуючи вимоги ч.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції встановив, що регламентований строк для направлення заяв повинен обчислюватись з 13.08.2012року по 13.09.2012року, оскільки лише 13.08.2012року ліквідатор своїм листом повідомив ДПІ про неможливість надання документів для перевірки.

03.09.2012року ухвалою суду першої інстанції було призначено до розгляду звіт ліквідатора у засіданні 13.09.2012року. Зазначену ухвалу було надіслано на адресу ДПІ у Кіровському районі, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті ухвали від 06.09.2012року, а також поштовим повідомленням про вручення ухвали ДПІ у Кіровському районі 10.09.2012р.

Оскільки звіт та ліквідаційний баланс на затвердження вже було надано до господарського суду 30.08.2012року, тобто до закінчення цього строку, при цьому, розгляд звіту було призначено на 13.09.2012року, висновок суду першої інстанції про те, що при проведенні ліквідаційної процедури ліквідатором було дотримано порядок та встановлені законом строки, зокрема і по відношенню до ДПІ, є передчасним.

Крім цього, як встановив суд апеляційної інстанції, з наданих до звіту ліквідатором доказів не вбачається, що боржник не має заборгованості по обов'язковим платежам в позабюджетні фонди. Також до звіту не надано жодного доказу, підтверджуючого факт закриття рахунків боржника в банківських установах, такі докази відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Тобто, ліквідатор зобов'язаний вчинити всі можливі дії щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом запитів до відповідних органів, у тому числі державної виконавчої служби, банківських установ, бюро технічної інвентаризації, реєстраційних відділень МВС України тощо.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що на оплату видаткової накладної № Д-0315/01 від 15.03.2012року в розмірі 17873 грн.28 коп. за договором поставки № 0310/01 від 10.03.2012року було оформлено простий вексель серії АА №2097623 від 03.04.2012 року зі строком платежу "за пред'явленням", який було передано за актами прийому-передачі від 03.04.2012року.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як встановив суд апеляційної інстанції, сторони не укладали будь-яких додаткових угод або змін до договору № 0310/01 від 10.03.2012року, згідно з якими було б узгоджено розрахунки шляхом передачі векселів, як це передбачено ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичною особи - банкрута.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника.

Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "Альта Центр Компані", оскільки ліквідатором належним чином не сформовано актив та пасив боржника, а в подальшому і ліквідаційний баланс банкрута. Отже, законні підстави для затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження по справі відсутні.

Тому суд апеляційної інстанції правомірно скасував незаконну ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, яка винесена без повного та об'єктивного розгляду судом першої інстанції всіх обставин справи та направив справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Враховуючи визначені ст. 111 7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Інсайд" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2012р. по справі №29/5005/5490/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.