Постанова

від 18.10.2012 по справі 2а-2671/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2671/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача - Плекана Ю.В.,

представника відповідача - Пона В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.08.2012 року №№ 0000192200, 0000202200 ,-

ВСТАНОВИВ:

29.08.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" звернулось в суд з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень -рішень від 10.08.2012р. №№ 0000192200, 0000202200.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем укладено 14.07.2009р. договір купівлі-продажу за № 14/3, за яким 05.03.2010р., 11.03.2010р. та 18.03.2012р. придбано продукцію - шрот соняшниковий у ТзОВ ВФ "Сіріус" (м.Дніпропетровськ) на загальну суму 253585,00 грн., в тому числі ПДВ 42264,16 грн., проведено розрахунок в безготівковій формі, оформлено видаткову та податкову накладні, проте, під час перевірки відповідачем встановлено заниження податку на прибуток у березні 2010 року та застосовано фінансові санкції в сумі 66037,50 грн., заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет за березень 2010 року і застосовано штрафні санкції на загальну суму 63396,00 грн., з підстав нікчемності правочинів із ТзОВ ВФ "Сіріус", які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазаначено, що відповідачем, при здійснені перевірки не враховано надані первинні господарські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, які надали право підприємству на віднесення витрат по цих операціях до складу валових витрат. Крім того, вказують що висновки викладені в акті перевірки ґрунтуються на акті перевірки контрагента -ТОВ ВФ "Сіріу"». За наведених підстав вважає прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 10.08.2012р. № 0000202200 та по податку на прибуток від 10.08.2012р. № 0000192200 незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю. Суду пояснив, що придбаний шрот соняшниковий використовується товариством у своїй діяльності при виготовленні комбікормів. Просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив. Суду пояснив, що висновки перевіряючих, щодо неможливості реального здійснення господарських операцій ґрунтуються, в основному, на висновках викладених працівниками Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області в акті від 09.06.2011р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки виробничої фірми "Сіріус" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. по взаємовідносинах з ТзОВ "Східна вугільна компанія 2009". Крім того, зазначив про те, що у видаткових накладних, які були надані позивачем для перевірки, не вказано хто відвантажив товар та не зазначено ініціали і прізвище, номер та дата видачі довіреності покупця. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі направленого акту Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області від 09.06.2011 року № 201/2334675944 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки виробничої фірми "Сіріус"(код за ЄДРПОУ 34675944) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 по 31.03.2010 по взаємовідносинах з ТОВ «Східна вугільна компанія 2009», Коломийською ОДПІ Івано-Франківської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ВФ "Сіріус", їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2010 року, за результатами якої складено акт за № 838/220/32465333 від 30.07.2012 року. Згідно зазначеного акту встановлено порушення п.п. 1,5 ст.203, п.п. 1,2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "АБО-МІКС" у березні 2010 року на загальну суму 253585,00 грн.; встановлено порушення п. п.п. 5.1., п.п. 5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді , що перевірявся, на загальну суму 52830,00 грн. за І квартал 2010 року.

Акт підписано уповноваженими особами позивача із заначенням, що з ним не згідні.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 10.08.2012р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 60037,00 грн., в тому числі за основним платежем -52830,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13207,50 грн.

Крім цього, актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.1,5 ст.203, п.п. 1,2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України, оскільки правочини є нікчемними, завищено суму податкового кредиту на 42264,00 грн. в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 42264,00 грн. у березні 2010 року, та як наслідок, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012р. №0000202200, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 63396,00 грн., в тому числі за основним платежем 42264,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -21132,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" зареєстроване Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 24.07.2003 року та взято на податковий облік в Коломийській ОДПІ (а.с.35,36). Основним видом діяльності позивача, згідно із довідками з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент виникнення спірних правовідносин є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин - КВЕД 51.21.0; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах - КВЕД 15.71.0; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами -КВЕД 51.39.0; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту -КВЕД 52.11.0; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості -КВЕД 15.61.0(а.с.83,84).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.06.2009р. позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус" (м.Дніпропетровськ) договір купівлі-продажу № 14/3, у відповідності та на підставі якого ТОВ "АБО-МІКС" придбав шрот соняшниковий(а.с.37-38). Відповідно до п. 3 Договору ціна і загальна вартість товару за даним Договором визначаються специфікаціями до Договору та видатковими документами. Пунктом 9.1 Договору вказано, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і дії до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Додатковими угодами №1 від 29.12.2009р. та №2 від 29.12.2010р. до Договору продовжено дію останнього до 31 грудня 2010 року та 31 грудня 2011 року відповідно(а.с.39,40).

Зобов'язання за договором оформлені виписаними ТОВ ВФ "Сіріус" видатковими накладними № 05/2 від 05.03.2010р., № 11/1 від 11.03.2010р., №18/1 від 18.03.2010р. та № 18/2 від 18.03.2010р. з придбання шроту соняшникового, загальною кількістю 126,44 т, вартістю 253 585,00грн., в тому числі ПДВ 42264,16 грн.(а.с.50-53).

Згідно із податковими накладними від 05.03.2010р., № 0503/1, від 11.03.2010р. № 1103 та 18.03.2010р. за №№1803, 1803/1 придбання шроту соняшникового відображено у бухгалтерському та податковому обліку позивача(а.с.45-48).

Транспортування придбаного товару здійснювалось транспортними засобами:

- марки ДАФ, реєстраційний номер ВХ 9152 АХ ;

- марки ДАФ, реєстраційний номер ВО 3953 АК;

- марки ДАФ, реєстраційний номер ВО 9432 АО;

- марки МАН, реєстраційний номер 41632 АА(а.с.54-57).

Розрахунок за придбаний товар позивач проводив шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в загальній сумі 253 585,00 грн., згідно із платіжними дорученнями № 536 від 09.03.2010р., № 612 від 16.03.2010р. та за №679 від 22.03.2010 року(а.с.58-60).

Відповідно до матеріалів перевірки заборгованість ТОВ "АБО-МІКС" перед ТОВ ВФ "Сіріус" відсутня.

Судом встановлено, що висновок відповідача про безтоварність операції між позивачем та ТОВ ВФ "Сіріус", викладений в Акті перевірки від 30.07.2012 року №838/220/32465333 ґрунтується виключно на висновках, відображених в Акті від 09.06.2011 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки виробничої фірми "Сіріус" по взаємовідносинах з ТзОВ "Східна вугільна компанія 2009" Нововмосковської ОДПІ в Дніпопетровській області і, в переважній більшості, є своєрідною "копією" як за своїм змістом, так і за формою викладу.

Таким чином, в наведеному акті зазначається про нікчемність правочинів з придбання товарів ТОВ ВФ "Сіріус" у ТОВ "Східна вугільна компанія 2009". Oскільки, ТОВ ВФ "Сіріус", реалізовувало товари отримані у березні 2010 року від ТОВ «Східна вугільна компанія 2009», в тому числі, ТОВ «АБО-МІКС», то відповідач дійшов висновку про нікчемність договору купівлі-продажу шроту соняшникового від 14.06.2009р. між ТОВ ВФ "Сіріус" та ТОВ "АБО-МІКС".

Аналогічні вищенаведеним, висновки Коломийської ОДПІ, викладені в Акті перевірки від 30.07.2012 року №838/220/32465333, та послужили підставою для винесення оскаржуваноних податкових повідомлень-рішень.

Суд не погоджується із наведеними висновками відповідача, відтак прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року за №№ 0000192200, 0000202200, вважає безпідставним та таким, що підлягають скасуванню, виходячи із наступних мотивів.

Згідно із підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р., за №34/18772 (надалі -Порядок) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Частиною 5 Порядку передбачено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В частині 6 Порядку зазначається, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що в супереч вказаним правовим нормам, ні перевіркою Новомосковської ОДПІ в Дніпропетровській області ні при перевірці, проведеної Коломийською ОДПІ Івано-Франківської області Державної податкової служби, не досліджувалось товарність господарської операції між ТОВ ВФ "Сіріус"та ТОВ "АБО-МІКС" зокрема, а висновки про не підтвердження реальності господарських операцій стосувались взаємовідносин ТОВ ВФ "Сіріус" та ТОВ "Східна вугільна компанія 2009".

Суд також вважає за необхідне зазначити, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Натомість, на підтвердження товарності операції, крім вищенаведених первинних бухгалтерських документів, позивач надав суду контрольні ярлики зважування сировини за № 613 від 15.03.2010р., № 524 від 10.03.2010р., № 686 та № 687 від 22.03.2010р., що підтверджує факт отримання товару у відповідній кількості (а.с.41-44).

Слід зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Додатково судом встановлено, що придбаний товар, а саме шрот соняшниковий, використовується позивачем безпосередньо в його господарській діяльності для виготовлення комбікорму(а.с.85).

Узагальнюючи вищенаведене, слід зазначити, що про відсутність реального характеру даної господарської операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Перевірці також підлягають обставини, що свідчать про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у зв'язку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником як підстава для одержання права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування;

Крім цього, суд зазначає, що факт перевезення вантажу позивач документально підтвердив товарно-транспортними накладними.

У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість відсутність прізвища з ініціалами вантажоодержувача на товарно-транспортних накладних.

Вищенаведена правова позиція неодноразово висвітлювалась в узагальненнях судової практики, підготовлених Вищим адміністративним судом України, зокрема в довідці від 15.04.2010 року та Інформаційному листі ВАСУ "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"№1112/11/13-10, від 20.07.2010 р.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій щодо придбання шроту соняшникового підтверджується:

- видатковою накладною від 05.03.2010р. № 05/2 на суму 62648,00 грн. (в т.ч. ПДВ -10441,33 грн.);

- видатковою накладною від 11.03.2010р. № 11/1 на суму 64124,00 грн. (в т.ч. ПДВ -10687,33 грн.);

- видатковою накладною від 18.03.2010р. № 18/1 на суму 68265,00 грн. (в т.ч. ПДВ -11377,50 грн.);

- видатковою накладною від 18.03.2010р. № 18/2 на суму 58548 грн. (в т.ч. ПДВ -9758,00 грн.);

- податковою накладною від 05.03.2010р. № 0503/1 на суму ПДВ 10441,33 грн.;

- податковою накладною від 11.03.2010р. № 1103 на суму ПДВ 10687,33 грн.;

- податковою накладною від 18.03.2010р. № 1803 на суму ПДВ 11377,50 грн.;

- податковою накладною від 18.03.2010р. № 1803/1 на суму ПДВ 9758,00 грн.;

- платіжним дорученням від 09.03.2010р. № 536 на суму 62648,00 грн.;

- платіжним дорученням від 16.03.2010р. № 612 на суму 64124,00 грн.;

- платіжним дорученням від 22.03.2010р. № 679 на суму 126813,00 грн.;

- договором купівлі-продажу № 14/3 від 14.06.2010р. -шроту соняшникового;

- додатковою угодою №1 від 29.12.2009р. до договору купівлі продажу;

- додатковою угодою № від 29.12.2010р. до договору купівлі продажу;

- товарно-транспортною накладною № 057395 від 05.03.2010р.

- товарно-транспортною накладною № 057394 від 11.03.2010р.

- товарно-транспортною накладною № 057428 від 18.03.2010р.

- товарно-транспортною накладною № 057429 від 18.03.2010р.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання правочину, укладеного між позивачем та ТОВ ВФ "Сіріус" було отримано товар для використання його у господарській діяльності позивача. Відтак, це виключає визнання такого правочину недійсним як такого, який не спрямований на настання реальних правових наслідків.

При цьому, в матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання недійсними правочинів позивача з ТОВ ВФ "Сіріус", а висновки відповідача про нереальність вищезазначених господарських операцій ґрунтуються лише на висновках акту перевірки контрагента позивача - ТОВ ВФ "Сіріус" по взаємовідносинах з ТОВ "Східна вугільна компанія 2009".

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши усі докази у справі у їх сукупності, в суду відсутні підстави для сумніву в реальності господарських операцій позивача з придбання шроту соняшникового та їх відповідності дійсному економічному змісту для отримання останнім права на податковий кредит.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували встановлені судом обставини по справі.

Враховуючи вищенаведене та вказані правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.08.2012 року за №№ 0000192200, 0000202200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АБО-МІКС" (код ЄДРПОУ - 32465333, місцезнаходження - 78260, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт.Гвіздець, вул.Залізнична, 5а) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1294(одна тисяча двісті дев'яносто чотири) гривні 34 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 23.10.2012 року.