Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а-3504/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 2а-3504/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю представника заявника - Гринчака В.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку ст. 183-3 КАС України подання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення податкового боргу в розмірі 172231,86 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 року о 15 год. 40 хв. Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася в суд із поданням до cпільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок" Івано-Франківської облспоживспілки (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 172231,86 грн.

Подання обґрунтоване тим, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 172231,86 грн. по сплаті земельного податку з юридичних осіб, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих грошових зобов`язань по сплаті земельного податку за серпень-вересень 2012 року та скасування рішення про розстрочення грошового зобов'язання. Оскільки відповідачем не сплачено податковий борг, на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення такого боргу.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити та стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 172231,86 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час повідомлявся за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців -м.Івано-Франківськ, вул.Дністровська,5, однак за даною адресою підприємство відсутнє, про що працівниками суду складено акт(а.с.36).

Відповідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що внесене подання органу державної податкової служби є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа 10.10.1997 року, взятий на облік у Державній податковій інспекції у м.Івано-Франківську та є платником земельного податку з юридичних осіб і відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом (а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі подань органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень провадження у справах за їх зверненням щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач несплатив самостійно задекларовані суми по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 247, а саме за серпень 2012 року та вересень 2012 року по 31338,89 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

30.01.2012 року головою комісії з проведення реорганізації ДПІ в м.Івано-Франківську Романюком Д.І. прийнято рішення №1 про розстрочення грошових зобов'язань, яким вирішено надати СП «Івано-Франківський центральний ринок»Івано-Франківської ОСС розстрочення сплати грошових зобов'язань під проценти у період з 30.01.2012р. по 10.12.2012р. на суму 299 000,69 грн. із зазначенням суми місячного платежу в розмірі 27181,88 грн.(а.с.13).

30.01.2012 року, відповідно до вищенаведеного рішення, між ДПІ в місті Івано-Франківську в особі начальника інспекції Романюком Д.І. та СП Івано-Франківський центральний ринок Івано-Франківської ОСС в особі керівника Андрійціва С.Д. укладено договір №24-151/1 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань(а.с. 14-15).

Пункт 100.1 статті 100 ПК України вказано, що розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Як вбачається із зворотного боку облікової картки відповідача, 10.09.2012 року останньому нараховано суму платежу згідно договору про розстрочення 27181,88 грн., проте у зв'язку з переплатою за попередній період, сума була зменшена до 27179,61 грн. та 10.10.2012 року відповідачу нараховану суму платежу згідно даного рішення в розмірі 27181,88 грн., однак дані зобов'язання відповідачем не були сплачені у встановлені договором терміни.

Відповідно до підпункту 100.12.2 статті 100 ПК України договір може бути розірваний з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

Згідно пункту 4.2 розділу IV договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань №24-151/1 від 30.01.2012р. ДПІ зобов'язується достроково розірвати договір, на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та пред'явити до сплати невнесену суму грошового зобов'язання (податкового боргу), а також процентів, нарахованих за фактичний термін користування розстрочення (відстрочення), якщо: платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

31.10.2012 року начальником ДПІ у м.Івано-Франківську було винесено рішення №116 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у зв'язку з порушенням умов погашення розстроченого податкового зобов'язання. Так, відповідно до пункту 5.3 розділу V договору №24-151/1 від 30.01.2012р. від дня дострокового розірвання договору платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого грошового зобов'язання та суму процентів, нарахованих за фактичний термін користування розстроченням (а.с. 14 зв.). Таким чином, відповідачу, на підставі рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань, підставно нараховано розстрочені суми грошового зобов'язання за листопад та грудень 2012 року на загальну суму 54363,77 грн. та відсотки за користування розстрочкою в сумі 828,82 грн.

СП «Івано-Франківський центральний ринок»повідомлено про скасування розстрочення грошових зобов'язань листом від 01.11.2012р., який було направлено відповідачу, про що свідчить копія фіскального чеку про оплату рекомендованого відправлення (а.с. 17,18).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу, на підставі п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 11.09.2012 року вручено податкову вимогу форми "Ю" від 11.09.2012 року за № 1690 на суму 28008,43 грн., що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкової вимоги, однак дана вимога залишена без виконання (а.с.27).

Пунктом 59.5. статті 59 Кодексу передбачено, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як наслідок, заявником внесено подання протягом двадцяти чотирьох годин з моменту закінчення шістдесятиденного строку встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, завершення перебігу якого є обставинами, що зумовлюють звернення до адміністративного суду з вказаним поданням.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За наведених обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість в розмірі 172231,86 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 247 (а.с. 9-12), рішенням про розстрочення грошових зобов'язань № 1 від 30.01.2012р.(а.с.13),договором про розстрочення грошових зобов'язань № 24-151/1 від 30.01.2012р.(а.с.14-15), рішенням про скасування розстрочення грошових зобов'язань №116 від 31.10.2012р. (а.с.16), податковою вимогою форми "Ю"за № 1690 від 11.09.2012 року (а.с.27), зворотнім боком облікової картки платника станом на 08.11.2012 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 20-26) та довідкою розрахунком податкового боргу (а.с. 19).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок"Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення податкового боргу в сумі 172231,86 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок"Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення податкового боргу в сумі 172231,86 грн. - задовольнити.

Стягнути зі спільного підприємства "Івано-Франківський центральний ринок"Івано-Франківської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 01559620, місцезнаходження: 76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Дністровська, 5) на користь Державного бюджету України податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в розмірі 172 231 (сто сімдесят дві тисячі двісті тридцять одна) гривня 86 копійок з наступних розрахункових рахунків у банках, що обслуговують дане підприємство:

р/р № 26000133182980 -(МФО 336235) філія "ПРРУ"АТ "Банк "Фінанси та Кредит"м.Івано-Франківськ

р/р № 26003033182980 -(МФО 336235) філія "ПРРУ"АТ "Банк "Фінанси та Кредит"м.Івано-Франківськ

р/р № 1000664 -(МФО 836014) ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області

р/р№ 26009000430611 - (МФО 336882) Івано-Франківська філія АТ "Брокбізнесбанк", м.Івано-Франківськ.

Постанова, відповідно до ч.7 ст. 183-3 КАС України, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 15.11.2012 року.