Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а/2370/2012/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року Справа № 2а/2370/2012/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Орленко В.І.,

при секретарі -Поповій Ю.Є.,

за участю помічника прокурора м. Черкаси Шевчук Н.В. -за посвідченням № 1809 від 14.06.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до відкритого акціонерного товариства «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Золотоніський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 6 552 грн. 14 коп.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач несвоєчасно сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та має непогашену податкову заборгованість перед бюджетом із земельного податку з юридичних осіб в сумі 6 552 грн. 14 коп. Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державні податкові інспекції мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, з рахунків у банках, на суму податкового боргу або його частини.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій просить суд провести засідання без участі представника управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 68 в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач -відкрите акціонерне товариство «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 20.11.1995 р., ідентифікаційний код 03119405 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.02.2012 р.).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 14.12.2005 року № 761 відкрите акціонерне товариство «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»перебуває на обліку в державній податковій інспекції в м. Черкасах Черкаської області як платник податків з 03.01.1993 року за № 11.

Відповідно до пункту 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Нормами п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Судом встановлено, що 01.02.2012 року відповідачем подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № 22353, де відповідач самостійно нарахував суму податку за 2011 рік в розмірі 3 105 грн. 97 коп., з помісячною сплатою за січень - листопад 258 грн. 83 коп., за грудень -258 грн. 84 коп.

Згідно звітної податкової декларації податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 748, поданої відповідачем 10.02.2012 року, платник податку самостійно нарахував суму податку за 2012 рік в сумі 5 454 грн. 04 коп., з помісячною сплатою 454 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податковою боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відкритим акціонерним товариством «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 03.02.2012 року № 23, отримана директором відповідача 03.02.2012 р.

Згідно з обліковою карткою платника податків податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб за 2011 рік та за січень - березень 2012 року становить 6 552 грн. 14 коп. Заборгованість підтверджується також довідкою позивача про стан розрахунків з бюджетом станом на 18.05.2012 року та довідкою від 18.05.2012 року № 3407/24-031.

Згідно п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави

Враховуючи наведені обставини та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати податкового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Золотоніське автотранспортне підприємство 17166»(19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 68; ідентифікаційний код 03119405) в дохід бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби 6 552 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 14 коп. податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко