Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-76/12/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 року м. Київ К/9991/47102/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року

у справі № 2-а-76/12/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»(далі -позивач, ТОВ «Продексим, ЛТД») звернулось у січні 2012 до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі -відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003752301 від 02.11.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 140 000,00 гривень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0003752301.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Позивач своїх письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не надав.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20.09.2010 року ТОВ «Продексим, ЛТД»уклало з ПВКП «Аверс»договір купівлі-продажу № 12 на придбання нафтопродуктів, згідно якого у травні 2011 року отримано: дизпаливо у кількості 100 000 л на загальну суму 900 000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 150 000,00 гривень; бензин А-95 у кількості 6000 л на суму загальну суму 59 700,00 гривень, у т.ч. ПДВ 9950,00 гривень.

Факт виконання договору, підтверджений видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Так, нафтопродукти отримував ОСОБА_4 згідно довіреності № 166 від 05.05.2011 року, виданої ТОВ «Продексим, ЛТД».

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів від ПВКП «Аверс» транспортування пального проводилось перевізником ПП ОСОБА_5

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продексим, ЛТД» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПВКП «Аверс» (код 24948399) за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено акт.

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ «Продексим, ЛТД» придбало у контрагента ПВКП «Аверс» у травні 2011 року нафтопродукти на суму 159 950,00 гривень та віднесло її до податкового кредиту у рядку 10.1 розділу II податкової декларації з ПДВ у травні 2011 року у сумі 140 099,00 гривень, яка ввійшла до сум податкових зобов'язань ТОВ «Продексим, ЛТД»при продажу нафтопродуктів покупцям.

У червні 2011 року на суму 23 429,00 гривень контрагентам: ДП «ДГ інститут тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ -2658,00 гривень; ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім» - 13 449,00 гривень; ФГ «Придніпровський-К» - 7322,00 гривні.

У липні 2011 року на суму 116 670,00 гривень контрагентам: ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім»- 56 759,00 гривень; ТОВ ТД «Продексім» - 30 180,00 гривень; ПАТ імені Покришева - 22 186,00 гривень; ДП «ДГ інституту тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ - 7545,00 гривень.

В ході перевірки податківцями була використана довідка ДПІ у м. Херсоні від 18.07.2011 року про проведення камеральної перевірки ПВКП «Аверс» (ЄДРПОУ 24948399) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2011 року.

Даною довідкою встановлено, що декларацією з податку на прибуток за І квартал 2011 року доходи від продажу товарів (робіт, послуг) склали 8280,20 гривень, а відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб кількість працюючих на підприємстві у березні 2011 року склала -1 особа.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про проведення ПВКП «Аверс» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Встановивши порушення ТОВ «Продексим, ЛТД» п. 185.1 ст. 185, п. 87.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок, що товариством: у травні 2011 року занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 140 099,00 гривень; у червні 2011 року занижено від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на 23 429,00 гривень; у липні 2011 року занижено від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на 116 670,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки позивача 02.11.2011 року було складено спірне податкове повідомлення рішення № 0003752301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 140 099,00 гривень та штрафними санкціями - 1 гривня.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Пункт 201.1. ст. 201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Факт того, що ПВКП «Аверс» на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість сторонами визнається.

Також довідка ЄДР свідчить, що ПВКП «Аверс» зареєстровано як підприємство з 31.11.2005 року, будь-які записи про відсутність його за місцезнаходженням відсутні.

Крім того, умовою для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Як вже вище було зазначено і не оспорюється податковим органом, товар отриманий від ПВКП «Аверс»позивач реалізував.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів, спростовує доводи відповідача про укладання сторонами недійсного правочину.

Так, доказаний факт перевезення нафтопродуктів від ПВКП «Аверс» до позивача, розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Суд першої інстанції допитав в якості свідків керівника ПВКП «Аверс» ОСОБА_6 та перевізника ОСОБА_5, які підтвердили господарські відносини із ТОВ «Продексим, ЛТД» та здійснення поставки пального позивачу.

Касатор у своїй касаційній скарзі зазначає, що отримання ОСОБА_4 нафтопродуктів по накладній від 24.05.2011 року № 24 та від 31.05.2011 року № 39 здійснювалося з простроченим терміном дії довіреності від 95.05.2011 року № 166, виданої ТОВ «Продексим, ЛТД».

Колегія суддів касаційної інстанції, з цього приводу, погоджується з судом апеляційної інстанції, яка вважає, що зазначений довід хоча і свідчить про порушення позивачем порядку ведення бухгалтерського обліку, але не спростовує факт отримання підприємством нафтопродуктів за спірним договором купівлі-продажу.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що аналіз підстав по яким податкова визнає правочин недійсним свідчить про те, що даний правочин є оспорюваним, а не нікчемним.

Податкова інспекція, роблячи висновок про нікчемність правочину, із всієї суми угоди, яка складає 840 594,00 гривні, не визнає лише 6 частину, а саме 140 099,00 гривень, тобто сплачений ПДВ, в іншій частині правочину, рішення податковою службою не приймалося.

Крім того, по контрагенту позивача проводилася камеральна перевірка, яка за своїм призначенням не мала підстав робити висновки про нікчемність правочину.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно дійшли висновку про те, що реальність господарської операції, яка відбулася між ТОВ «Продексим, ЛТД» та ПВКП «Аверс» підтверджена документами, які вимагає ПК України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 , ч. 2 ст. 71 КАС України , суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 - 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби -відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року у справі № 2-а-76/12/2170 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько