Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-76/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р.Справа № 2а-76/12/2170

Категорія:8,2,1Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»(надалі -ТОВ «Продексим, ЛТД») до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у м. Херсоні) про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення від 02 листопада 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 140 099 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з податку на додану вартість (надалі -ПДВ), інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання товариством спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПВКП «Аверс», які були предметом перевірки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ДПІ у м. Херсоні подало апеляційну скаргу, в якої просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Підставами для скасування рішення, апелянт зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст.203 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ст.ст. 185, 187, 198,201 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України).

В суд апеляційної інстанції апелянт не з'явився, належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи.

Представники позивача просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що Херсонським окружним адміністративним судом дотримано вищезазначених вимог.

Так, суд першої інстанції, з'ясовуючи фактичні обставини справи встановив, що 20 вересня 2010 року ТОВ «Продексим, ЛТД»уклало з ПВКП «Аверс»договір купівлі-продажу №12 на придбання нафтопродуктів, згідно якого у травні 2011 року отримано:

- дизпаливо у кількості 100 000 л на загальну суму 900 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 150 000 грн.;

- бензин А-95 у кількості 6000 л на суму загальну суму 59 700 грн,, у т.ч. ПДВ 9 950 грн.

Факт виконання договору, підтверджений видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару

Так, нафтопродукти отримував ОСОБА_2 згідно довіреності №166 від 05 травня 2011 року, виданої ТОВ «Продексим, ЛТД».

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів від ПВКП «Аверс»транспортування пального проводилось перевізником ПП ОСОБА_1

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Продексим, ЛТД»з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні господарських відносин із платником податків ПВКП «Аверс»(код 24948399) за період з 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, за результатами якої складено акт.

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ «Продексим, ЛТД»придбало у контрагента ПВКП «Аверс»у травні 2011 року нафтопродукти на суму 159 950 грн. та віднесло її до податкового кредиту у рядку 10.1 розділу II податкової декларації з ПДВ у травні 2011 року у сумі 140 099 грн., яка ввійшла до сум податкових зобов'язань ТОВ «Продексим, ЛТД» при продажу нафтопродуктів покупцям.

У червні 2011 року на суму - 23429 грн. контрагентам:

- ДП «ДГ інститут тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова «Асканія - Нова»- ННСГЦВ - 2658 грн.;

- ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім»- 13449 грн.;

- ФГ «Придніпровський-К»- 7322 грн..

У липні 2011р. на суму - 116670 грн. контрагентам:

- ТОВ ТД «Горностаївський райагрохім - 56759 грн.;

- ТОВ ТД «Продексім»- 30180 грн.;

- ПАТ імені Покришева - 22186 грн.;

ДП «ДГ інституту тваринництва степових р-нів ім. М.Ф.Іванова «Асканія - Нова»- ННСГЦВ - 7 545 грн.

В ході перевірки податківцями була використана довідка ДПІ у м. Херсоні від 18 липня 2011 року про проведення камеральної перевірки ПВКП «Аверс»(ЄДРПОУ 24948399) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень 2011 року.

Даною довідкою встановлено, що декларацією з податку на прибуток за І квартал 2011 року доходи від продажу товарів (робіт, послуг) склали 8 280,2 грн., а відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб кількість працюючих на підприємстві у березні 2011 року склала - 1 особа.

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку про проведення ПВКП «Аверс»транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Встановивши порушення ТОВ «Продексим, ЛТД» п.185.1 ст. 185, п. 87.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.7 ст.201 ПК України, ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок, що товариством:

- у травні 2011 року - занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на -140 099 грн.;

- у червні 2011 року - занижено від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на - 23 429 грн.;

у липні 2011 року - занижено від'ємне значення поточного звітного (податкового) періоду (ряд 19) на 116 670 грн.».

На підставі висновків акту перевірки позивача 02 листопада 2011 року було складено спірне податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 140 099 грн. та штрафними санкціями - 1 грн.

Суд першої інстанції, проаналізувавши вищевикладені фактичні обставини справи та норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність заявлених вимог.

Колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції про те, що реальність господарської операції, яка відбулася між ТОВ «Продексим, ЛТД»та ПВКП «Аверс»підтверджена документами, які вимагає ПК України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Відповідно до ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Пункт 201.1. ст. 201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Факт того, що ПВКП «Аверс»на момент здійснення поставок позивачу мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість сторонами визнається.

Також довідка ЄДР свідчить, що ПВКП «Аверс»зареєстровано як підприємство з 31 листопада 2005 року, будь - які записи про відсутність його за місцезнаходженням - відсутні.

Крім того, умовою для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Як вже вище було зазначено і не оспорюється податковим органом, товар отриманий від ПВКП «Аверс», позивач реалізував.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів, спростовує доводи апелянта про укладання сторонами недійсного правочину.

Так, доказаний факт перевезення нафтопродуктів від ПВКП «Аверс» до позивача, розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Суд першої інстанції допитав в якості свідків керівника ПВКП «Аверс»ОСОБА_3 та перевізника ОСОБА_1, які підтвердили господарські відносини із ТОВ «Продексим, ЛТД»та здійснення поставки пального позивачу.

Апелянт у своєї апеляційній скарзі зазначає, що отримання ОСОБА_2 нафтопродуктів по накладній №24 від 24 травня 2011 року та по накладній №39 від 31 травня 2011 року здійснювалося з простроченим терміном дії довіреності №166 від 05 травня 2001 року.

Колегія суддів вважає, що зазначений довід хоча і свідчить про порушення позивачем порядку ведення бухгалтерського обліку, але не спростовує факт отримання підприємством нафтопродуктів за спірним договором купівлі -продажу.

На думку суду апеляційної інстанції, є правильною позиція суду першої інстанції, що аналіз підстав по яким податкова визнає правочин недійсним свідчить про те, що даний правочин є оспорюваним, а не нікчемним.

Також необхідно зазначити, що податкова інспекція, роблячи висновок про нікчемність правочину, із всієї суми угоди, яка складає 840 594 грн., не визнає лише 6 частину, а саме 140 099 грн., тобто сплачений ПДВ, в іншій частині правочину, рішення податковою службою не приймалося.

Крім того, як вже було вище зазначено, по контрагенту позивача проводилася камеральна перевірка, яка за своїм призначенням не мала підстав робити висновки про нікчемність правочину.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продексим, ЛТД»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова