Рішення

від 21.11.2012 по справі 5006/14/173/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.12 р. Справа № 5006/14/173/2012

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного

вуглецю», ЄДРПОУ 00152299, м.Кременчук

до відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод»,

ЄДРПОУ 25601255, м.Горлівка

до відповідача 2. Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of

Man

про стягнення 1511704,11 грн.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Сковородіна О.М.

Суддя Колесник Р.М.

Представники:

від позивача: Овчаренко В.Ю. - по дов.

від відповідача 1: Сульженко А.В. - по дов.

від відповідача 2: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась

перерва з 15.25 год. 13.11.2012р. по 15.35 год. 13.11.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача 1, Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка, до відповідача 2, Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man, про:

- зобов'язання відповідача 1 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000076-000099, 000146-000150 включно, та сертифікати облігацій серії В, номери 000101-000156 включно;

- зобов'язання відповідача 2 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000100-000145 включно;

- стягнення з відповідача 1 на користь позивача збитків в сумі 980876,71 грн.;

- стягнення з відповідача 2 на користь позивача збитків в сумі 530827,40 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачами своїх зобов'язань з повернення сертифікатів оплачених облігацій, внаслідок чого позивачу було заподіяно збитки в сумі 1511704,11 грн.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву від 27.08.2012р. №67, пояснення від 19.11.2012р., в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність в нього підстав для передання позивачу облігацій як цінних паперів. Крім цього, як вказує відповідач 1, позивачем не доведено вимог про стягнення збитків.

В письмових поясненнях від 17.10.2012р. відповідачем 1 підтримано правову позицію щодо заявлених позовних вимог, викладену у відзиві на позов.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (накладні, листи-підтвердження кур'єрської служби «TNT»).

Відповідно до ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території;

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Як встановлено, за наданими до матеріалів справи накладними, листами-підтвердженнями кур'єрської служби «TNT», процесуальні документи по цій справі були дійсно доставлені за місцем знаходження відповідача 2, внаслідок чого з урахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд може постановити судове рішення по цій справі за умови неявки відповідача 2.

Клопотання від 03.09.2012р. Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка про підготовку та направлення Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів щодо виклику до суду відповідача 2 як це передбачено Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965р. та Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р. №1092/5/54, судом залишено без задоволення з підстав, викладених вище.

Клопотання від 26.09.2012р. Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка про виклик до суду директора компанії Mertrade spol. s.r.o. для надання пояснень та відповідних документальних підтверджень з певних питань судом залишено без задоволення як безпідставне. Зокрема, за висновками суду, питання, для відповіді на які має бути викликаний до суду директор компанії Mertrade spol. s.r.o., не мають значення для розгляду спору у цій справі.

Клопотання від 04.10.2012р., від 12.11.2012р. Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка про витребування доказів по справі судом також залишені без задоволення як безпідставні.

Клопотання від 04.10.2012р. Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка про витребування доказів по справі, зокрема, первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій з використанням коштів, отриманих позивачем відповідно до кредитного договору №205/11-KLMV від 12.08.2011р., судом також залишено без задоволення, враховуючи, що порядок та правомірність використання позивачем отриманих кредитних коштів не є предметом розгляду у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 1, господарський суд встановив:

Відкритим акціонерним товариством „Кременчуцький завод технічного вуглецю" на підставі рішення про випуск облігацій (протокол №1 від 03.06.2004р.) було випущено облігації загальною номінальною вартістю 15000000,00 грн. Дані про випуск облігацій містить газета „Дивиденды" №21(96) від 17.07.2004р.

На підставі рішення про випуск облігацій (протокол №2 від 09.12.2004р.) позивачем також було випущено облігації серії В загальною номінальною вартістю 20000000,00 грн. Дані про випуск облігацій містить газета „Дивиденды" №1(110) від 15.01.2005р.

Номінальна вартість однієї облігації серії А та В складає 100000,00 грн.

Як вказує позивач, ВАТ «Смолопереробний завод» придбало 29 облігацій серії А номери 000076-000099, 000146-000150, 000072 та 56 облігацій серії В номери 000101-000156.

В свою чергу, Carbon Products International (Management) Limited придбав 46 облігацій серії А номери 000100-000145.

Відповідно до Інформації про випуск облігацій, термін обігу облігацій серії А - з 27.07.2004р. по 27.07.2014р., серії В - з 27.01.2005р. по 27.09.2015р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/77 стягнуто з позивача на користь ВАТ «Смолопереробний завод» 2900000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 29 облігаціями серії А.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/105 стягнуто з позивача на користь ВАТ «Смолопереробний завод» 5600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 56 облігаціями серії В.

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/76 стягнуто з позивача на користь Carbon Products International (Management) Limited 4600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 46 облігаціями серії В.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем 26.04.2011р. виплачено ВАТ «Смолопереробний завод» в повному обсязі вартість 29 облігацій серії А та 56 облігацій серії В. 27.04.2011р. позивачем виплачено Carbon Products International (Management) Limited вартість 46 облігацій серії А.

Частиною 2 ст.545 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.

Відповідно до п.13.20 Інформації про випуск облігацій серії А та серії В, на протязі всього терміну обігу облігацій, їх власник може висловити емітенту свою зацікавленість у достроковому викупі облігацій емітентом. Власник облігацій подає облігації емітенту для їх дострокового викупу.

Як вказує позивач, в порушення п.13.20 Інформації про випуск облігацій та ч.2 ст.545 Цивільного кодексу України відповідачі отримавши повну вартість облігацій не повернули позивачу сертифікати облігацій (форма випуску документарна), внаслідок чого було порушено права позивача на розпорядження облігаціями та позбавлено останнього можливості отримати грошові кошти в сумі 13000000,00 грн., що дорівнюють номінальній вартості облігацій. При цьому, облігації продовжують перебувати в обігу та можуть продаватися у порядку визначеному законодавством та інформацією про випуск облігацій.

01.06.2011р. позивач отримав комерційну пропозицію компанії Mertrade spol. s.r.o., яка була чинною до 31.08.2011р., про придбання облігацій позивача серії А та серії В за номінальною вартістю.

Внаслідок невиконання відповідачами обов'язку повернути сертифікати облігацій договір купівлі-продажу облігацій з компанією Mertrade spol. s.r.o. не було укладено, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості отримати грошові кошти в розмірі 13100000,00 грн.

У зв'язку з відсутністю можливості продати викуплені у відповідачів облігації позивач уклав кредитний договір №205/11-KLMV від 12.08.2011р. з ПАТ «Златобанк», згідно п.1.4 якого за користування кредитними коштами встановлено плату у розмірі 21% річних.

Таким чином, починаючи з 30.08.2011р. по 19.04.2012р. позивачем поповнювалися кошти підприємства з використанням кредитної лінії, в розмірі не меншому номінальної вартості облігацій, що до цього часу перебувають у володінні відповідачів.

За твердженням позивача, у разі повернення відповідачами облігацій ним було б укладено не кредитний договір, а договір купівлі-продажу облігацій, за яким отримано грошові кошти в обсязі рівному номінальній вартості облігацій та, відповідно, позивач сплачував би не 21% за користування кредитними коштами, а 3% доходу компанії Mertrade spol. s.r.o. відповідно до п.13.17 Інформації про випуск облігаційї серії А та серії В.

За період з 30.08.2011р. по 19.04.2012р. збитки, завдані позивачу внаслідок неповернення відповідачем 1 29 облігацій серії А та 56 облігацій серії В загальною номінальною вартістю за номіналом 8500000,00 грн., становлять 980876,71 грн.

За той же період, збитки, завдані позивачу, неповерненням відповідачем 2 облігацій серії В розраховано в сумі 530827,40 грн.

За таких обставин, позивачем заявлені позовні вимоги про:

- зобов'язання відповідача 1 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000076-000099, 000146-000150 включно, та сертифікати облігацій серії В, номери 000101-000156 включно;

- зобов'язання відповідача 2 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000100-000145 включно;

- стягнення з відповідача 1 на користь позивача збитків в сумі 980876,71 грн.;

- стягнення з відповідача 2 на користь позивача збитків в сумі 530827,40 грн.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, письмових поясненнях.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що є частково правомірними, враховуючи наступне:

Згідно із ст.ст.143, 163 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право випускати власні цінні папери, реалізовувати їх громадянам і юридичним особам, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів. Види цінних паперів, умови і порядок їх випуску, реалізації та придбання суб'єктами господарювання встановлюються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.163 Господарського кодексу України, ст.194 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. У сфері господарювання у випадках, передбачених законом, використовується, зокрема, такий вид цінних паперів як облігації підприємств.

Облігацією згідно із ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» є цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Таким чином, облігація є цінним папером, що визначає відносини позики між власником облігації та емітентом. Тобто, власник облігації у цих відносинах є позикодавцем, а емітент облігації є позичальником.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також з угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, внаслідок випуску позивачем облігацій серії А (номери 000076-000099, 000146-000150 включно), серії В (номери 000101-000156 включно), серії А (номери 000100-000145 включно) та придбання їх відповідачами між останніми виникли відповідні зобов'язання.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено зобов'язання боржника виконати свій обов'язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов'язанні вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/77 стягнуто з позивача на користь ВАТ «Смолопереробний завод» 2900000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 29 облігаціями серії А, а також 449748,00 грн. суму доходу за облігаціями.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/105 стягнуто з позивача на користь ВАТ «Смолопереробний завод» 5600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 56 облігаціями серії В, 801890,00 грн. суму доходу за облігаціями.

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 05.05.2010р. по справі №20/76 стягнуто з позивача на користь Carbon Products International (Management) Limited 4600000,00 грн., суму загальної номінальної вартості за 46 облігаціями серії В, 714694,00 грн. суму доходу за облігаціями.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с.36, 37 т.1) позивачем 29.04.2011р. було повністю сплачено Carbon Products International (Management) Limited вартість 46 облігацій серії В, а також доход по ним.

Одночасно, згідно з банківськими виписками (а.с.39, 40, 41, 45 т.1) позивачем 26.04.2011р. було повністю сплачено ВАТ «Смолопереробний завод» вартість 29 облігацій серії А, а також доход по ним.

Згідно з банківськими виписками (а.с.39, 40, 41, 43, 44 т.1) позивачем 26.04.2011р. також повністю сплачено ВАТ «Смолопереробний завод» вартість 56 облігацій серії В, а також доход по ним.

Таким чином, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з повернення власникові облігацій їх номінальної вартості та сплати доходу по них.

За приписом ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Тобто, за висновками суду, внаслідок сплати позивачем номінальної вартості облігацій серії А та серії В відповідачам, зобов'язання, що виникли між позивачем та відповідачем 1, позивачем та відповідачем 2, припинились, відповідно, 26.04.2011р. та 29.04.2011р.

Відповідно до ст.545 Цивільного кодексу України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як встановлено судом вище, внаслідок сплати позивачем номінальної вартості облігацій серії А та серії В відповідачам, зобов'язання між ними припинились 26.04.2011р. та 29.04.2011р., тобто, підстава, на якій у відповідачів знаходяться сертифікати цих облігацій відпала.

При цьому, відповідно до Інформації про випуск облігацій, термін обігу облігацій серії А - з 27.07.2004р. по 27.07.2014р., серії В - з 27.01.2005р. по 27.09.2015р.

Таким чином, враховуючи, що за змістом ст.139 Господарського кодексу України цінні папери є особливим видом майна суб'єктів господарювання, за висновками суду, у позивача існує право вимагати повернення належного йому майна шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Посилання відповідача 1 на невідповідність спірних облігацій умовам їх випуску та, як наслідок, неіснування останніх як об'єктів цивільних прав, судом до уваги не приймаються.

Зокрема, згідно ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розміщенням цінних паперів є відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. Випуском цінних паперів є сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Одночасно, обігом цінних паперів є вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами. Тобто, за висновками суду, безпідставними є посилання відповідача 1 на відсутність у позивача права на відчуження спірних облігацій у зв'язку з неіснуванням їх як об'єктів цивільного права, враховуючи, що обов'язковість їх забезпеченості стосується виключно розміщення цінних паперів, проте, не їх обігу. Крім цього, відсутність забезпеченості облігацій не тягне за собою припинення їх обігу.

Відповідачами доказів повернення позивачу сертифікатів облігацій серії А та серії В всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Статтею 165 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом. Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

Проте, невиконання відповідачами своїх зобов'язань з повернення позивачу сертифікатів облігацій серії а та серії В порушує права останнього як емітента цих цінних паперів на розпорядження ними.

При цьому, судом також прийнято до уваги ті обставини, що під час розміщення оспорюваних облігацій останні були випущені у документарній формі (згідно Інформації про випуск облігацій ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Згідно пояснень сторін, наданих в судових засіданнях, в подальшому вказані облігації були знерухомлені відповідачами.

Таким чином, за висновками суду, правомірною є вимога позивача саме щодо зобов'язання відповідачів передати сертифікати спірних облігацій (тобто, у тому вигляді, в якому спірне майно було отримане відповідачами).

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для знаходження у відповідачів сертифікатів облігацій серії А та серії В, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000076-000099, 000146-000150 включно, та сертифікати облігацій серії В, номери 000101-000156 включно, зобов'язання відповідача 2 передати позивачу сертифікати облігації серії А, номери 000100-000145 включно, підлягають задоволенню.

Одночасно, позов в частині вимог про стягнення з відповідачів збитків у загальній сумі 1511704,11 грн. підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та моральної шкоди є одним із наслідків порушення зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Як вказувалось вище, в обгрунтування своїх вимог про стягнення з відповідачів збитків позивач посилається на неповернення відповідачами сертифікатів облігацій серії А та серії В, неукладення договору-купівлі-продажу облігацій з компанією Mertrade spol. s.r.o. та сплату процентів ПАТ «Златобанк» за кредитним договором.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено правило, згідно з яким господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням висновків суду, викладених вище, твердження позивача щодо неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань з повернення сертифікатів облігацій підтверджуються матеріалами справи.

Так, судом встановлено наявність протиправної поведінки відповідачів, яка виразилася у неповерненні позивачу сертифікатів спірних облігацій.

Одночасно, враховуючи наявні у справі матеріали, відповідачами не доведено відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язань перед позивачем з повернення сертифікатів. Посилання відповідача 1 на надане до справи повідомлення телеграфом (фіскальний чек №6936 від 11.05.2012р.) суд до уваги не приймає, враховуючи, що зі змісту даного повідомлення неможливо встановити факт вжиття відповідачами належних заходів для повернення позивачу облігацій (як то, витребування у позивача інформації про наявні рахунки у цінних паперах, запрошення позивача отримати дані сертифікати облігацій тощо). Крім цього, взагалі після отримання погашення номінальної вартості облігацій та доходу по них відповідачі не були позбавлені права повернути спірні облігації позивачу шляхом направлення рекомендованого відправлення на адресу позивача.

Відповідно до ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Проте, враховуючи відсутність доказів вчинення відповідачами дій, направлених на повернення позивачу сертифікатів облігацій, за висновками суду, не можна вважати позивача таким, що прострочив.

Зважаючи на викладені вище обставини, у той самий час, за висновками суду, позивачем документально не доведено того факту, що внаслідок неправомірних дій саме відповідачів він вимушений був сплачувати проценти за кредитним договором.

Тобто, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між бездіяльністю відповідачів та понесенням витрат внаслідок отримання кредиту.

За таких обставин, за висновками суду, недоведеною є наявність причинного зв'язку між збитками позивача та бездіяльністю відповідачів, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення з відповідачів збитків в сумі 1511704,11 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір в сумі 30234,08 грн. за вимогами про стягнення збитків підлягає віднесенню на позивача повністю.

Судовий збір за вимогами про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії підлягає розподілу між відповідачами порівну.

При цьому, позовні вимоги про зобов'язання відповідачів повернути сертифікати облігацій є вимогами майнового характеру, внаслідок чого при подачі позову мав бути сплачений судовий збір в сумі 64380,00 грн.

Виходячи з того, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в меншій сумі (2204,00 грн.), ніж передбачено законодавством, враховуючи задоволення судом позовних вимог в цій частині, стягненню з відповідачів на користь державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 62176,00 грн. в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук до Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка, Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man задовольнити частково.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Смолопереробний завод», м.Горлівка передати Відкритому акціонерному товариству «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук сертифікати облігації серії А, номери 000076-000099, 000146-000150 включно, та сертифікати облігацій серії В, номери 000101-000156 включно.

Зобов'язати Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man передати Відкритому акціонерному товариству «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук сертифікати облігації серії А, номери 000100-000145 включно.

В задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук до Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка, Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка на користь Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук судовий збір в сумі 1102 грн. 00 коп.

Стягнути з Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man на користь Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю», м.Кременчук судовий збір в сумі 1102 грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Смолопереробний завод», м.Горлівка на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 31088 грн. 00 коп.

Стягнути з Carbon Products International (Management) Limited, Douglas, Isle of Man на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 31088 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 21.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.11.2012р.

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Сковородіна О.М.

Суддя Колесник Р.М.