Ухвала

від 13.11.2012 по справі 5027/822/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"13" листопада 2012 р. Справа № 5027/822/2012

За позовомПриватного акціонерного товариства «ДПД Україна» до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Вольф» простягнення - 45530,35 грн.. Суддя Швець Микола Васильович Представники від сторін не викликались

В С Т А Н О В И В:

13.11.2012 року Приватне акціонерне товариство «ДПД Україна»звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»заборгованості та пені за прострочення платежу в сумі 45530,35 грн..

Одночасно позивач в п.4 прохальної частини позовної заяви просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на кошти боржника на суму позову та на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачеві на праві власності.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ N 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", Вищий господарський суд України звертає увагу господарських судів на таке:

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Крім того суд роз'яснює позивачу, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, проте до доданої заяви про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суддя М.В. Швець