Постанова

від 13.11.2012 по справі 5006/19/44/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2012 р. справа №5006/19/44/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П. суддівГези Т.Д., Мартюхіної Н.О. За участю представників сторін: При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю. від позивача:Гребенчук А.В. -представник за довіреністю від відповідача:не з'явився від третьої особи: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 24 вересня 2012р. у справі№ 5006/19/44/2012 (суддя Демідова П.В.) за позовом:Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м.Маріуполь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс" с.Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області простягнення кредитної заборгованості в сумі 203 423,28грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. по справі № 5006/19/44/2012 (суддя Демідова П.В.) задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м.Маріуполь за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс" с.Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м. Маріуполь Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ заборгованість за кредитним договором №59-П-07/МО1 від 19.12.2007р. в сумі 203 423,28 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м.Маріуполь, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарський суд, розглядаючи справу, не звернув уваги на той факт, що на даний час відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 1087 від 02.09.2010р. Тому скаржник вважає, що банк скористався правом притягнути позичальника до цивільно-правової відповідальності шляхом звернення стягнення на заставне майно.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки при поданні позову банком не було сплачено судовий збір і позовна заява підлягала поверненню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

12.11.2012р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку відрядженням уповноваженого представника. Проте, доказів в обґрунтування клопотання не надано, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відмову в задоволені вказаного клопотання, оскільки надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким колом осіб. До того ж, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, а ухвалою суду від 24.10.2012р. сторони були попереджені, що у разі нез'явлення їх представників до судового засідання справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Третя особа відзиву суду не надала, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловила, не направила представників у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду, причин неявки суду не повідомила. Приймаючи до уваги те, що третя особа не використала наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за відсутності вказаних представників, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Статтею 101 вказаного кодексу передбачено, що апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в засідання суду, перевіривши обставини справи, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" в особі Донецького головного регіонального відділення, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік", м. Маріуполь про стягнення кредитної заборгованості в сумі 203 423,28 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 203 423,28 грн.

Ухвалою від 01.08.2012р. господарський суд Донецької області прийняв вказаний позов до свого провадження, а ухвалою від 27.08.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс".

При розгляді справи було встановлено, що 19.12.2007р. між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (правонаступником якого є позивач по справі, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" (позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01, відповідно до п.1.1 якого, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 200 000,00 грн. на умовах, передбачених цим договором.

Сторонами було укладено ряд додаткових угод до вказаного кредитного, якими встановлений графік зменшення ліміту кредитної лінії. Відповідно до договору про внесення змін № 7 від 26.06.2009р., сторони виклали пункт 1.1. кредитного договору в наступній редакції: банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати граничні розміри (ліміт кредитної лінії) у відповідні періоди. Так, ліміт кредитної лінії до 02.11.2009р. на може перевищувати 600 000,00 грн., до 18.11.2009р. -400 000,00 грн., до 18.12.2009р. -200 000,00 грн.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначена дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -не пізніше 18.12.2009р. або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 цього договору.

Розділом 2 кредитного договору визначені умови кредитування, в тому числі -розмір відсоткової ставки за користування кредитом на рівні 17%, розмір комісійної винагороди, яка підлягає щомісячній сплаті у сумі 100,00 грн. Протягом дії кредитного договору сторонами укладений ряд угод, якими змінено умови кредитування (а.с.а.с.11-18).

Згідно з п.п.5.1, 5.5, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банк свої зобов'язання по договору виконав, надав позичальнику грошові кошти в межах ліміту кредитної лінії. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконував неналежним чином, у встановлені графіком строки не повернув кредитні кошти, тому у нього утворилась заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р., в сумі 203 423,28 грн.

Банк звернувся з позовом про стягнення вказаної заборгованості, позов судом задоволений.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений договір про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував не належним чином, що підтверджується виписками з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України). До того ж, між сторонами була здійснена звірка розрахунків за кредитним договором, про що складений акт від 06.12.2012р. (а.с.26 т.1), згідно до якого заборгованості становить 203 423,28 грн. Він підписаний представниками сторін. Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, тому апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув на користь банку суму заборгованості за кредитним договором.

Щодо посилань скаржника на те, що банк вже скористався правом звернення стягнення на заставне майно, то судова колегія апеляційної інстанції не приймає їх до уваги з огляду на наступне.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р. між сторонами було укладено договори застави №365 від 21.12.2007р., №15 від 18.01.2008р. та №358 від 18.12.2007р.

02 вересня 2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. вчинено виконавчий напис №1087, яким запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби, передані в заставу за договором застави №365 від 21.12.2007р. в забезпечення вимог банку за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №59-П-07/М01 від 19.12.2007р.

Постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 05.09.2011р. відкрито виконавче провадження ВП №28499999 за виконавчим написом №1087 від 02.09.2010р., яке зупинено відповідно до постанови 19.10.2011р. у зв'язку з розшуком майна боржника, оголошеного постановою від 18.10.2011р.

02.09.2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. також вчинено виконавчі написи №№1088, 1089, якими запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби, передані в заставу за договором застави №15 від 18.01.2008р. та №358 від 18.12.2007р. відповідно.

За результатами аукціонів, оформлених протоколами від 28.12.2011р. №№17/1090/11/з, 17/1089/11/з, 17/1091/11/з, 17/1092/11/з, рухоме майно ТОВ "Марина Логістік", на яке звернуто стягнення за виконавчими написами №№1088, 1089 від 02.09.2010р., придбано переможцем аукціону -Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.-Євротранс".

Проте, рішенням Київського районного суду м. Донецька від 08.05.2012р. по справі №2/523/732/12, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.06.2012р., виконавчі написи №№1088, 1089 від 02.09.2010р. визнано такими, що не підлягають виконанню, а постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. по справі №5006/37/44пн/2012 визнано недійсними результати аукціонів з реалізації рухомого майна які, оформлені протоколами 28.12.2011р. №№17/1090/11/з, 17/1089/11/з, 17/1091/11/з, 17/1092/11/з.

Виконавчий напис № 1087 від 02.09.2010р., як встановлено господарським судом першої інстанції, залишився не виконаним, заборгованість, в погашення якої він вчинений, не була погашена, виконавче провадження ВП №28499999 залишається зупиненим. Отже, на час розгляду справи господарським судом, зобов'язання за кредитним договором не виконані, тому судова колегія апеляційної інстанції вважає, що наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1087 від 02.09.2010р., не позбавляє банк права звернутись до господарського суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Така правова позиція викладена у пункті 8.5. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. № 02-5/602 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу", яке чинне на даний час, а саме: звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що господарський суд мав повернути без розгляду позову заяву банку у зв'язку з несплатою судового збору. З матеріалів справи вбачається, що при звернення з позовом банком було належним чином сплачено судовий збір у сумі 4 068, 46 грн. Вказаний факт підтверджується платіжним дорученням № 400/авт від 25.07.2012р. (а.с.3 т.1), яке містить всі необхідні реквізити та позначку про зарахування судового збору до державного бюджету. До того ж, в матеріалах справи наявна довідка Управління державної казначейської служби України у Київському районні м. Донецька, яка підтверджує зарахування судового збору до державного бюджету. (а.с.122 т.1)

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м.Маріуполь, на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі №5006/19/44/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. у справі №5006/19/44/2012- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза

Н.О.Мартюхіна

надр. 9 прим:

1 прим. -у справу; 2 прим. -позивачу; 2 прим. -відповідачу; 1 прим. -третій особі;

2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСДО;