Постанова

від 20.11.2012 по справі 5009/2217/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 5009/2217/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Коробенка Г.П., Куровського В.С. розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "МПП ТЕХЦЕНТР" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. у справігосподарського суду Запорізької області за позовомпрокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради доприватного підприємства "МПП ТЕХЦЕНТР", м. Запоріжжя провизнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

прокуратури: Савицька О.В. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 01.08.2012р. № 000603)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. по справі №5009/2217/12 позовні вимоги прокурора задоволено повністю.

Визнано недійсним, укладений між Запорізькою міською радою та приватним підприємством "МПП ТЕХЦЕНТР" договір оренди землі від 24.03.2010р.

Зобов'язано ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" повернути Запорізькій міській раді шляхом звільнення земельну ділянку, загальною площею 1,1662га, розташовану в м. Запоріжжя, траса Харків-Сімферополь (в районі комунального сільськогосподарського підприємства "Запоріжзеленгосп" Запорізької обласної ради).

Судові акти обґрунтовано доведеністю обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати, а провадження у справі припинити, мотивуючи скаргу порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

З матеріалів справи слідує, що 24.12.2008р. Запорізька міська рада прийняла рішення за №62/8 "Про передачу в оренду приватному підприємству "МПП ТЕХЦЕНТР" земельної ділянки для розташування торгівельно-виставкового комплексу сільськогосподарської техніки по трасі Харків-Сімферополь (в районі КСП "Запоріжзеленгосп" ЗОР)", яким: - затверджено матеріали містобудівного обгрунтування внесення змін до генерального плану щодо розміщення торгівельно-виставкового комплексу сільськогосподарської техніки по трасі Харків-Сімферополь; - затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по трасі Харків-Сімферополь; - припинено комунальному сільськогосподарському підприємству "Запоріжзеленгосп" Запорізької обласної ради право користування земельною ділянкою площею 1,1662га (сільськогосподарські землі, рілля) та передано її до земель Запорізької міської ради; - вирішено передати ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" в оренду строком на 10років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:030::0162) площею 1,1662га (сільськогосподарські землі, рілля) по трасі Харків-Сімферополь (на території комунального сільськогосподарського підприємства "Запоріжзеленгосп") для розташування торгівельно-виставкового комплексу сільськогоподарської техніки за рахунок земель, право користування якими припиняється комунальному сільськогосподарському підприємству "Запоріжзеленгосп" Запорізької обласної ради; - зобов'язано ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" після прийняття даного рішення у двомісячний термін укласти договір оренди землі, та подати його на державну реєстрацію.

На виконання рішення Запорізької міськради №62/8 між Запорізькою міською радою та ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" 24.03.2010р. був укладений договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1,1662га, яка розташована в м. Запоріжжя, траса Харків-Сімферополь (в районі комунального сільськогосподарського підприємства "Запоріжзеленгосп" Запорізької обласної ради) строком на 10 років.

Задовольняючи позов прокурора, господарський суд попередніх інстанцій виходив з того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог ч.2 ст. 124 ЗК України, тобто без проведення аукціону, що відповідно до ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 84 ГПК України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

На думку колегії прийняте у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 ЗУ "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.4 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За змістом ч.1 ст.116, ч.1ст. 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності, права користування та оренди земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 ЗК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що визначальним у правовідносинах із надання земельної ділянки в оренду є волевиявлення власника землі здійснене у формі відповідного рішення, яке в подальшому реалізується шляхом оформлення похідного документа у вигляді договору оренди, укладеного на підставі рішення власника землі.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що рішення Запорізької міської ради за №62/8 від 24.12.2008р. "Про передачу в оренду приватному підприємству "МПП ТЕХЦЕНТР" земельної ділянки для розташування торгівельно-виставкового комплексу сільськогосподарської техніки по трасі Харків-Сімферополь (в районі КСП "Запоріжзеленгосп" ЗОР)" на час розгляду справи не скасовано та в установленому законом порядку недійсним не визнавалось.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Отже, без визнання недійсним та скасування рішення Запорізької міської ради за №62/8 від 24.12.2008р. про надання ПП "МПП ТЕХЦЕНТР" в оренду земельної ділянки, висновки суду попередніх інстанцій щодо визнання недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України укладеного на виконання цього рішення спірного договору оренди земельної ділянки, колегія вважає передчасними.

Помилковими визнає колегія і посилання суду 1-ї та 2-ї інстанції на ст. 124 ЗК України, вимогам якої на думку суду не відповідає оспорюваний договір оренди, оскільки зазначена норма визначає різні підстави передачі в оренду земельної ділянки.

Так, частиною першою наведеної норми передбачено передача в оренду земельної ділянки на підставі рішення органу місцевого самоврядування, що має місце у даному випадку, а частиною другою, на яку помилково посилається господарський суд попередніх інстанцій, передбачено передачу в оренду земельної ділянки за результатами проведення земельних торгів.

Таким чином, оскільки спірний договір укладено на підставі чинного рішення органу місцевого самоврядування, яке відповідає вимогам закону (ч.1 ст. 116, ч.1 ст. 124 ЗК України), то підстави для визнання такого договору, який є похідним документом, недійсним з підстав його суперечності ч. 2 ст. 124 ЗК України відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів із винесенням нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають перерозподілу.

Керуючись ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. та рішення господарського суду Запорізької області від 24.07.2012р. у справі №5009/2217/12 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь приватного підприємства "МПП ТЕХЦЕНТР" судовий збір, сплачений за подачу апеляційної та касаційної скарги, відповідно в сумі 536,50 грн. та 751,10 грн.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

В.С. Куровський