Постанова

від 14.11.2012 по справі 2а-2011/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2011/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря: Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт», Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 1106/1767 від 12.07.2007 року, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора міста Києва, (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, (надалі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт», Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення та підземними паркінгами на перетині вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва»від 12.07.2007 року № 1106/1767 (надалі-рішення № 1106/1767) .

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 31 липня 2012 року позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити заступнику прокурора міста Києва в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з прийняттям нової постанови з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 липня 2007 року Київською міською радою прийнято Рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення та підземними паркінгами на перетині вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва»№ 1106/1767.

07.07.2011 року Прокуратурою міста Києва на Рішення відповідача № 1106/1767 принесено протест № 05/4-513-вих-11 (надалі - Протест № 05/4), яким від відповідача вимагалось скасувати Рішення КМР № 1106/1767 як таке, що суперечить закону.

20.07.2011 року відповідачем надано відповідь № 06-34/201165 у якій зазначено, що за результатами опрацювання протесту, готується проект рішення Київської міської ради про розгляд протесту заступника прокурора м. Києва.

На час розгляду справи в суді першої інстанції, протест відповідачем не було розглянуто.

26.04.2012 року Рішенням Київської міської ради № 565/7902 «Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 07.07.2011 року № 05/4-513-вих-11 на рішення Київської міської ради від 12.07.2007 року № 1106/1767 протест заступника прокурора міста Києва було відхилено.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»відносно строку розгляду протесту заступника прокурора міста Києва.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Підставами для задоволення адміністративного позову Прокуратури є наступне, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було надано належних та достатніх доказів в підтвердження того, що містобудівне обґрунтування додане до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт»отримало висновок експертизи містобудівної документації. Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що така експертиза не була проведена.

При цьому необхідність проведення зазначеної експертизи, суд обґрунтував положеннями ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про планування та забудову території», п. 2, 3 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого Постановою КМУ від 20.10.2000 року № 1577.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), що буди чинні на момент прийняття оскаржуваного рішення віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Пунктом 42 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачені повноваження органу місцевого самоврядування на затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Як вбачається з вищенаведених правових норм орган місцевого самоврядування має право, перед передачею земельної ділянки у користування, змінити її цільове призначення.

Під час прийняття рішення від 12.07.2007 року № 1106/1767, Київрада скористалася вищезазначеними повноваженнями та другим пунктом рішення внесла зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 (на яке посилається прокуратура, як на підставу протиправності оскаржуваного рішення), виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам земельні ділянки загальною площею 0,56 га на проспекті Перемоги, 127 - 129.

При цьому головним є те, що пунктом 4 рішення вирішено - внести зміни до Генерального плану міста та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, що затверджені рішенням Київської міської ради від 28.03.2022 року № 370/1804 та переведено територію загальною площею 0,56 га з території садибної забудови до території багатоповерхової житлової громадської забудови.

Крім того, у своєму висновку Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, зазначило «За умови прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до рішення КМР від 19.07.2005 року № 806/3381 «Про затвердження програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року»та Генерального плану міста Києва в частині переведення земельної ділянки з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови, з урахуванням зазначених вимог, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечуватиме проти відведення земельної ділянки...», а, як зазначалось вище, Київрада внесла відповідні зміни до Генерального плану міста і перевела земельну ділянку з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови про що свідчить текст оскаржуваного рішення КМР.

Отже, зазначені вище обставини та документи, що містяться в матеріалах справи, спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних та достатніх доказів відведення земельної ділянки TOB «Південбудконтракт».

Абзацом 6 статті 3 Закону України «Про планування і забудову територій»встановлено, що проведення експертизи містобудівної і проектної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 7 та 10 Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року № 1577, який був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, встановлено, що експертизу проводять юридичні особи, перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог; організація-експерт формує склад виконавців експертизи, здійснює проведення експертизи та надання замовнику в установлений термін комплексного експертного висновку. Відповідно до положень постанови КМУ від 20.10.2000 року № 1577: «2. Незалежно від замовника та джерел фінансування експертизі підлягають усі види містобудівної документації, зокрема, Генеральна схема планування території України, схеми планування окремих частин території України, схеми планування територій адміністративно-територіальних одиниць або їх окремих частин, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій».

Якщо враховувати аналіз правовідносин, що виникли між Відповідачем та Третьою особою 1, зазначеним положенням отримання комплексного експертного висновку містобудівної документації в розумінні постанови № 1577 не передбачено.

В той самий час у TOB «Південбудконтракт»є висновок Київміськголовзему від 02.07.2007 року № 341/08-30 в якому зазначено «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки TOB «Південбудконтракт»для будівництва, експлуатації та обслуговування в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється позитивно та погоджується....».

Отже, зазначені висновки суду щодо порушення з боку відповідача вимог щодо проведення та отримання висновку експертизи містобудівної документації не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Київської міської ради від 12.07.2007 року, всупереч вимог ч. 6 ст. 123 ЗК України не було отримано погодження землекористувачем проекту відведення земельної ділянки, колегія апеляційної інстанції вважає наступне.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 03.02.1975 року № 80/31 спірну земельну ділянку було відведено Київській територіальній раді по управлінню курортами профспілок під будівництво водогрязелікарні.

З моменту прийняття рішення про зазначену передачу земельної ділянки, жодного будівництва з боку управління не проводилось, тобто зазначена земельна ділянка не використовувалась за своїм цільовим призначенням, що відповідно до п. ґ ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу тягне за собою відповідальність у користувача земельної ділянки.

Конституційний суд України у своєму рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 (про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи рішення від 12.07.2007 року № 1106/1767 Київрада скористалась вищенаведеним правом, та першим пунктом рішення визнала таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 03.02.1975 року»№ 80/31 «Про відведення земельної ділянки Київській територіальній раді по управлінню курортами профспілок під будівництво водогрязелікарні», як таке, що не було виконане в установленому порядку.

Таким чином, незалежно від наявності погоджень попереднього землекористувача, в тому числі, враховуючи лист ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»від 02.05.2004 року № 05-39/171, відповідно до якого жодних робіт з боку попереднього землекористувача не проводилось та проводитись не буде, а також відсутність будь-яких претензій з його боку з 2007 року та по сьогоднішній момент, у відповідача, станом на день прийняття рішення були всі підстави та повноваження для визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 03.02.1975 року № 80/31 «Про відведення земельної ділянки Київській територіальній раді по управлінню курортами профспілок під будівництво водогрязелікарні», як такого, що не було виконане в установленому порядку. Зазначене і було зроблено першим пунктом рішення від 12.07.2007 року № 1106/1767.

Висновок суду першої інстанції, що відповідач не забезпечив конкурентних засад, не врахував інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на наступне.

У своєму позові Прокуратура посилалась, і з цим погодився суд першої інстанції, що «Згідно з п. 2.2.3 Правил забудови міста Києва надання вільних від забудови територій, а також ділянок, які знаходяться у центральній частині Києва, для будівництва об'єктів містобудування здійснюється на конкурентних засадах, окрім будівництва об'єктів за рахунок коштів міського та районного бюджетів, а також будівництва об'єктів соціальної сфери...».

Проте, як вбачається з рішення Київради від 12.07.2007 року № 1106/1767, а саме з шостого пункту рішення, Київрада передала TOB «Південбудконтракт»у короткострокову оренду земельну ділянку площею 0,56 га для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та об'єктами соціального призначення та підземними паркінгами на перетині вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відтак посилання на п. 2.2.3 Правил забудови міста Києва є безпідставними, оскільки на зазначеній земельній ділянці TOB «Південбудконтракт»зобов'язався зводити об'єкти соціальної інфраструктури. Згідно із ч. 1 ст. 123 Кодексу, що був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до висновку державної експертизи землевпорядної документації від 02 липня 2007 року № 341 /08-30, затвердженого Начальником Київського міського управління земельних ресурсів 02.07.2007 року, внаслідок аналізу та дослідження землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки TOB «Південбудконтракт»встановлено у п. 11, що «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки TOB «Південбудконтракт»для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-житлового комплексу з нежилими приміщеннями та об'єктами соціального призначення та підземними паркінгами на перетині вул. Львівської та вул. Живописної у Святошинському районі м. Києва в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується після усунення зауважень, викладених у п. 10».

З огляду на вищевикладене, якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Як вбачається з висновку експертизи її оцінено позитивно. А отже, відповідно до чинного законодавства, у відповідача були всі підстави для прийняття рішення від 12.07.2007 року № 1106/1767, відповідно до якого, серед іншого передано TOB «Південбудконтракт»земельну ділянку в оренду строком на 1 рік.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, що підтверджуються матеріалами справи, порушення з боку відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення від 12 .07.2007 року відсутні, а отже і відсутні підстави для його скасування.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2012 року -скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Південбудконтракт», Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.