Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/1270/8632/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8632/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.;

за участю представників сторін:

від позивача: Черняєва А.В. (витяг з ЄДРПОУ № 365235);

Кучера Є.М. (довіреність б/н від 13.11.2012 року);

Ягодкіна А.А. (довіреність б/н від 13.11.2012 року);

від відповідача: Пучкова В. В. (довіреність № 24 від 24.07.2012 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Прометей Стіл» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2012 року приватне підприємство «Прометей Стіл» (далі - Позивач або ПП «Прометей Стіл») звернулось до суду з позовом до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або Стахановська ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

З 31.10.2012 року по 01.11.2012 року відповідачем було проведено перевірку підприємства позивача, про що складено акт від 01.11.2012 року № 122/22-37097362 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Прометей Стіл», з питання правомірності нарахування податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. по взаємовідносинам з підприємствами покупцями ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками ТОВ «Брідстаф» та ТОВ «Ітекосейл».

Позивач вважав дії щодо проведення відповідачем перевірки ПП «Прометей Стіл» та складання акту від 01.11.2012 року № 122/22-37097362 протиправними, та просив суд визнати дії Стахановської ОДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом від 01.11.2012 року № 122/22-37097362 протиправними; зобов'язати відповідача поновити у всіх електронних системах, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо заявлених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року; зобов'язати Стахановську ОДПІ утриматись від використання акту від 01.11.2012 року № 122/22-37097362.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позові та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію письмовими заперечення на позовну заяву (аркуші справи 232-233).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - приватне підприємство «Прометей Стіл» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради 10.06.2012 року, реєстраційний номер 3921020000001298, код ЄДРПОУ 37097362, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (том 1 аркуші справи 32, 33).

ПП «Прометей Стіл» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Стахановській ОДПІ. Також, ПП «Прометей Стіл» є платником податку на додану вартість, про що Стахановською ОДПІ видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100300071 від 03.09.2010 року (том 1 аркуш справи 8).

Так, 16.10.2012 року позивачем було отримано запит відповідача від 15.10.2012 року за вих. № 7668/10/22 про надання пояснень та документального підтвердження по господарським відносинам за серпень 2012 року з контрагентами: ТОВ «Ітекосейл», ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та ТОВ «Трейдсплав» (аркуш справи 236).

Листом від 16 жовтня 2012 року за № 116 позивач надав необхідні документи та письмові пояснення щодо відносин із вищезазначеними контрагентами (аркуш справи 237, 238). Однак, не зважаючи на це відповідач прийняв рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки посилаючись на те, що ПП «Прометей Стіл» надало документи не у повному обсязі, а саме: не надані доручення на отримання товару, маршрутні листи, договори на перевезення товарів за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року. При цьому, відповідач не прийняв до уваги ті обставини, що ПП «Прометей Стіл» не мало змоги надати зазначені документи, тому що п.3.1. договору між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Брідстаф» № ФС-0207 від 02.07.2012 року визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника, тобто транспортом ТОВ «Брідстаф», п.3.1 договору між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Ітекосейл» № 1/05-12 від 01.05.2012 року визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом постачальника, тобто транспортом ТОВ «Ітекосейл», п.3.1. договору між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Сплав-Метал-Трейд» № ДПБ 0204-1 від 02.04.2012 року визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця, тобто транспортом ТОВ «Сплав-Метал Трейд»; п.3.1. договором між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Трейдсплав» № ДП/15-03/12-1 від 15.03.2012 року визначено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця, тобто транспортом ТОВ «Трейдсплав», необхідні доручення від покупців були надані до Стахановської ОДПІ. Тобто, ПП «Прометей Стіл» не порушувало вимоги п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України, що виключає підстави для проведення перевірки підприємства позивача.

З 30.10.2012 року по 01.11.2012 року на підставі наказу від 29.10.2012 року № 696 та направлення на перевірку від 30.10.2012 року № 000669, Стахановська ОДПІ згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування ПДВ, податку на прибуток за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року (том 1 аркуші справи 234, 235).

За результатами проведення зазначеної перевірки був складений Акт № 122/22-37097362 від 01.11.2012 року, в якому були встановлені порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинам здійсненим позивачем із підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл» (аркуші справи 7-23).

Однак, податкові повідомлення - рішення за наслідками складеного акту № 122/22-37097362 від 01.11.2012 року податковим органом не приймалось.

Предметом розгляду цієї справи є правомірність проведення зазначеної перевірки позивача та подальші дії податкового органу за результати складання акту перевірки № 122/22-37097362 від 01.11.2012 року.

На думку суду, зазначена перевірка підприємства позивача, що оформлена актом № 122/22-37097362 від 01.11.2012 року була проведення із порушенням вимог податкового кодексу України щодо її проведення виходячи з такого.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, відповідачем було направлено на адресу позивача запит від 15.10.2012 року № 7668/10/22 з проханням надати перелік документів, що підтверджують господарські відносини за серпень 2012 року по наступним контрагентам: із підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл» (том 1 аркуші справи 236).

Позивач, листом від 16.10.2012 року за № 116 надав відповідачу копії фінансово-господарських документів, що підтверджують взаємовідносини із переліченими контрагентами, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні (том 1 аркуші справи 237, 238).

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивачем було надана відповідь на зазначений запит із копіями первинних документів, що підтверджували господарські відносини за серпень 2012 року по контрагентам із підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл», за приписами п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач взагалі не мав жодних правових підстав для проведення зазначеної перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Проте, в порушення приписів п.79.2 ст.79 ПК України позивач не отримував рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом та відповідного повідомлення про проведення зазначеного виду перевірки.

Крім того, судом було встановлено, що фактично відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірки, що підтверджується актом перевірки № 122/22-37097362 від 01.11.2012 року та наданими представником відповідача поясненнями в судовому засіданні (аркуш справи 7).

При цьому, рішення податкового органу (наказу про проведення документальної невиїзної перевірки) та повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки відповідачем взагалі не приймались, що є суттєвим порушенням вимог ст.79 ПК України.

Документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування ПДВ, податку на прибуток за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року на підставі наказу від 29.10.2012 року № 696 та направлення на перевірку від 30.10.2012 року № 000669 взагалі не проводилась, на місце фактичного знаходження підприємства позивача відповідач не виїжджав, будь-яких актів про неможливості проведення виїзної документальної перевірки позивача не складав, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Суд вважає хибним та таким, що не заслуговує на увагу суду посилання відповідача на те, що єдиною підставою для проведення невиїзної документальної перевірки позивача слугував наказ від 29.10.2012 року № 696 та направлення на проведення виїзної документальної перевірки позивача від 30.10.2012 року № 000669, оскільки зазначене рішення відповідача та повідомлення про проведення виїзної документальної перевірки дає право (за наявності правових підстав) на проведення лише певного виду перевірки, а саме: документальної виїзної перевірки та не може бути одночасно правовою підставою для проведення зовсім іншого виду перевірки (документальної невиїзної), ніж передбачене в цих документах.

Суд також не погоджується з тим, що ПП «Прометей Стіл» не знаходиться за юридичною адресою та має стан «9», оскільки це спростовується Довідку з ЄДРПОУ (аркуші справи 32, 33).

На думку суду, висновки, що містяться в Акті від 01.11.2012 року № 122/22-37097362 про результати проведення документальної невиїзної перевірки Приватного Підприємства «Прометей Стіл», з питання правомірності нарахування податку на додану вартість, податку на прибуток за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року по взаємовідносинам з підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл» не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях податкового органу, що виключає підстави для висновку про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій із переліченими контрагентами позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається із зазначеного акту перевірки, у ПП «Прометей Стіл» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, а також відсутність у ПП «Прометей Стіл» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань. При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів щодо перевірки позивача на предмет відсутності необхідного майна для ведення господарської діяльності, а саме: не отримано відповідних довідок БТІ та МРЕВ. Відповідачем взагалі не досліджувалися ті обставини, що між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Будкомплект» був укладений договір оренди № 2 від 03.01.2012 року відповідно до якого позивач орендує у ТОВ «Будкомплект» промисловий майданчик площею понад 1500 кв.м. та складські приміщення, що знаходиться за адресою: м. Стаханов, вул. Технологічна 13. Також, ПП «Прометей Стіл» відповідно до умов договору оренди № 4 від 20.04.2012 року орендує у ТОВ «Будкомплект» кран козловий ККС 20/5 реєстраційний номер 10503 К, згідно договору оренди б/н від 03.01.2012 року з ТОВ «Будкомплект» позивач також орендує автомобіль Камаз 5140 державний номер ВВ3559СА і полупричеп марки ОДА 393 85 державний номер ВВ 3533 ХТ, який позивач використовує у своїй господарський діяльності. Крім того, ПП «Прометей Стіл» орендує у ПП «Інтек» автомобіль ГАЗ 2705, державний номер 12413 АО відповідно до договору оренди № 1ТЗ від 29.10.2012 року. У власності підприємства також є автомобіль ГАЗ-3307, державний номер ВВ 8162 СВ. У штаті підприємства нараховується 19 (дев'ятнадцять) осіб згідно штатного розпису (аркуші справи 203-211).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у ПП «Прометей Стіл» є достатні адміністративно-господарські можливості для здійснення зазначеної господарської діяльності.

Крім того, суд не погоджується із висновками відповідача в частині того, що у ПП «Прометей Стіл» відсутня атестована лабораторія, та можливість проведена радіологічного контролю, відсутня посада лаборанта та контролера, оскільки відповідно до п.1 додаткової угоди №1 до договору № ДП/15-03/12-1, укладеного між ПП «Прометей Стіл» та ТОВ «Трейдсплав» сертифікат якості видається продавцем спираючись на дані хімічного аналізу проведеного покупцем, тобто не має потреби у проведенні хімічних аналізів саме підприємством позивача, що виключає можливість мати в штаті посаду лаборанта та спеціалізовану лабораторію (аркуш справи 81).

Суд також вважає хибними висновки відповідача в частині того, що для виготовлення ФС45У обов'язкова наявність електричних печей, оскільки його отримання здійснюється шляхом відсортування відходів ФС із змістом кремнію не менш 42% і не більше 50%, який ПП «Прометей Стіл» придбав у ТОВ «Брідстаф» (договор №ФС-0207 від 02.07.2012 року) та у ТОВ «Інтекосейл» договор №1/05-12 від 01.05.2012 року (том 1 аркуші справи 142, 143, 180, 181, том 2 аркуші справи 1, 13-16).

Крім того, здійснені господарські операції позивача із переліченими контрагентами у перевіряє мий період підтверджується наданими суду копіями належним чином складених первинних документів.

Так, відповідно до договору № ФС-0207 від 02.07.2012 року ТОВ «Брідстаф» виконало свої зобов'язання перед ПП «Прометей Стіл» у повному обсязі, доставивши товар (відходи ФС-25 зі змістом кременю не менш 25%) на виробничий майданчик ПП «Прометей Стіл» своїм транспортом. На підтвердження факту отримання товару були надані суду належним чином оформлені первинні документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, рахунки-фактури, сертифікати якості, які були надані позивачем для проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні (том 1 аркуші справи 180-202).

Відповідно до умов договору № 1/05-12 від 01.05.2012 року ТОВ «Ітекосейл» виконало свої зобов'язання перед ПП «Прометей Стіл» у повному обсязі, доставивши товар (відходи ФС-25 зі змістом кременю не менш 25%) на виробничий майданчик ПП «Прометей Стіл» своїм транспортом, на підтвердження факту отримання товару позивачем наданні наступні необхідні документи: видаткові накладні, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, рахунки-фактури, сертифікати якості, які були надані позивачем для проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні (том 1 аркуші справи 142-179).

Крім того, на підтвердження подальшої реалізації отриманого товару від постачальників, позив надав суду первинні документи по господарським взаємовідносинам із підприємствами покупцями - ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та ТОВ «Трєйдсплав», а саме: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, попередня калькуляція вартості виробництва продукції, сертифікати якості (том 1 аркуші справи 79-97, 98-141).

Оплати позивачем сум за придбаний товар та оплата сум покупцями товару зазначеними контрагентами підтверджується відповідними банківськими виписками (том 1 аркуші справи 221-231, том 2 аркуші справи 2-12).

Відповідно до журналу-ордеру і відомості по рахунку 201 сировина й матеріали за серпень 2012 року заборгованість між позивачем та зазначеними контрагентами відсутня (том 1 аркуші справи 212-220).

Тобто, висновки податкового органу в частині нікчемності проведених господарських операцій позивача із переліченими контрагентами у перевіряє мий період є необґрунтованими та тами, що засновані лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Також, судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, що Стахановською ОДПІ було внесено результати перевірки ПП «Прометей Стіл» в електрони бази даних, в тому числі в автоматизовану систему «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (створену відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів затвердженого Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (далі-Наказ № 266) та розповсюдила дані результати перевірки позивача, як платника податків на рівні ДПА України і ця інформація може використовуватись всіма органами державної податкової служби.

Проте, згідно з п.2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення. А пункт 2.8 вказаного наказу встановлює, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

За таких обставин, відповідач неправомірно відобразив у автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та в інших електронних системах результати перевірки підприємства позивача.

Суд також, не погоджується із представником відповідача про нікчемність перелічених господарських операцій та із висновками відповідача про порушення відповідачем ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинам здійсненим позивачем із підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл» з таких підстав.

При дослідженні питання щодо нікчемності правочину Відповідач взагалі не досліджував фактично рух активів у процесі здійснення господарської операції між Позивачем та контрагентами.

З правової позиції Вищого адміністративного суду, викладеній у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, зазначено, що при проведенні перевірок органами податкової служби дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем договорів з зазначеними контрагентами безпідставними також виходячи з такого.

Посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 ЦК України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі ст.228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та підприємствами покупцями - ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд» та підприємствами постачальниками - ТОВ «Брідстаф», ТОВ «Ітекосейл» не підпадають під вищезазначені категорії, а відтак вимоги ч.1 та 2 ст.228 ЦК України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки він є звичайним господарським договором, а не таким, що спрямований на порушення публічного порядку.

02.12.2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до цього Закону до ст.228 ЦК України були внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту ч.3 ст.228 ЦК України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними суб'єктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами. Тобто, має місце оспорюваність самих договорів та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між суб'єктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове значення.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом ст.228 ЦК України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту ч.3 ст.228 ЦК України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття протиправного податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі необґрунтовані висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про непідтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів ч.4 ст.70 КАС України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентами або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст.207 та 208, 250 ГК України, статті 203, 228 ЦК України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

З огляду на реальний характер господарських операцій з придбання товарів (послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (подальша його реалізація покупцям), суд прийшов до висновку, що позивач правомірно формував як валові витрати, так і податковий кредит у перевіряємий період, а у податкового органу взагалі були відсутні правові підстави щодо здійснення невиїзної документальної перевірки підприємства позивача.

Суд зауважує також на тому, що відповідно до висновків довідок про результати зустрічної звірки ПП «Прометей Стіл» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платниками податків (ТОВ «Трейдсплав», ТОВ «Сплав-Метал Трейд») від 23.07.2012 року № 49/22-37097362, від 25.07.2012 року № 50/22-37097362, від 10.08.2012 року № 59/22-37097362, 31.08.2012 року № 63/22-37097362, від 08.10.2012 року № 79/22-37097362, звірками документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Трейдсплав» та ТОВ «Сплав-Метал Трейд», їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податковому в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Трейдсплав» та ТОВ «Сплав-Метал Трейд» (том 1 аркуші справи 44-68).

Відповідно до ч. 1, 3 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та Інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); ) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій стосовно проведення перевірки підприємства позивача, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства «Прометей Стіл» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, задовольнити повністю.

Визнати дії Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Прометей Стіл», що оформлена актом від 01.11.2012 року № 122/22-37097362, протиправними.

Зобов'язати Стахановську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби поновити у всіх електронних системах, в тому числі в автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо заявлених приватним підприємством «Прометей Стіл» податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року.

Зобов'язати Стахановську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби утриматись від використання акту перевірки приватного підприємства «Прометей Стіл» від 01.11.2012 року № 122/22-37097362.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Прометей Стіл» (код ЄДРПОУ 37097362) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова буде складена у повному обсязі до 26 листопада 2012 року.

СуддяА.А. Лагутін