Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а-1670/6746/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6746/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Іщенка С.А., Безніщенка І.П.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" (далі - ТОВ "Полтаваресурсінвест", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0008781502 від 31.08.2012 р.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновок акту перевірки від 20.08.2012 р. №623/15-2/36792717 щодо порушення ТОВ "Полтаваресурсінвест" пунктів 198.6, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 25 170,00 грн., є хибним, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 25 170,00 грн. суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню нечинним. Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Мерфіс", за результатами взаємовідносин з яким підприємством сформовано податковий кредит перевіряємого періоду, зафіксовані та підтверджені всіма належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Письмовий запит податкового органу про необхідність документального підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ТОВ "Мерфіс" на адресу підприємства не надходив. Крім того позивач стверджує, що під час проведення камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного бухгалтерського обліку платника податків, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності, яка і має бути предметом камеральної перевірки.

Відтак, на думку позивача, в його діях відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що перевіркою податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року встановлено безпідставність включення до податкового кредиту податкових накладних по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Мерфіс", які не підтверджені документально, чим порушено пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Звідси, на думку відповідача, податкове зобов'язання визначене повідомленням - рішенням №0008781502 від 31.08.2012 р. ґрунтується на фактичних обставинах, тому позовні вимоги ТОВ "Полтаваресурсінвест" задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що 20.08.2012 р. працівниками ДПІ у м. Полтаві на підставі пп. 20.1.4 ст. 20, пп. 75.1.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за червень 2012 року ТОВ "Полтаваресурсінвест", результати якої оформлено актом від 20.08.2012 р. №623/15-2/36792717 (а.с.8-9).

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством пунктів 198.6, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим платнику податків зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення-рішення №0008781502 від 31.08.2012 р. (а.с.7), яким ТОВ "Полтаваресурсінвест" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 25 170,00 грн.

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення взято висновок перевірки про неправомірне, на думку контролюючого органу, включення позивачем до податкового кредиту за червень 2012 року податкових накладних виписаних ТОВ "Мерфіс". При цьому в акті перевірки зазначено, що для перевірки правомірності декларування від'ємного значення ПДВ за результатами господарських операцій із ТОВ "Мерфіс" на адресу позивача було направлено лист №8071/10/15-210 від 14.08.2010 р. (а.с.12) із проханням надати податковому органу пояснення щодо підстав декларування від'ємного значення податку у червні 2012 року та документів, що підтверджують фінансово - господарську діяльність позивача. Проте, відповіді на поштове відправлення не надійшло, лист повернувся на адресу ДПІ у м. Полтаві з поштовою відміткою "За даною адресою підприємство не знаходиться".

Надаючи правову оцінку доводам позивача та запереченням відповідача, суд виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Мерфіс" (продавець) та ТОВ "Полтаваресурсінвест" (покупець) 11.06.2012 р. укладено договір купівлі - продажу №116 (а.с.13), у відповідності до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товарно - матеріальні цінності (запчастини до бурових установок), визначені у рахунках та накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав бухгалтерські та податкові документи, а саме:

- виписки з особового рахунку (а.с.17);

- видаткова накладна від 20.06.2012 р. №1905 (а.с.18);

- податкова накладна від 20.06.2012 р. №1905 (а.с.18);

- рахунок - фактура від 20.06.2012 р. №2006 (а.с.19);

- видаткова накладна від 19.06.2012 р. №1904 (а.с.20);

- податкова накладна від 19.06.2012 р. №1904 (а.с.20);

- видаткова накладна від 18.06.2012 р. №1903 (а.с.21);

- податкова накладна від 18.06.2012 р. №1903 (а.с.21).

19.03.2012 р. було проведено остаточний розрахунок по договору та було перераховано 151 020,00 грн. у тому числі ПДВ 25 170,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 21.06.2012 р., 25.06.2012 р. Доставку товару здійснював згідно п.3.2 договору, постачальник, який має ліцензію на здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.14). Даний товар у подальшому був переданий позивачем Полтавській експедиції по геофізичним дослідженням в свердловинах відповідно до договору купівлі-продажу №14/3-12 від 14.03.2012 р. (а.с.22) та згідно специфікацій №№ 1, 2, 3, 4 до договору (а.с.23-24). Доставка товару була здійснена ТОВ "Синтек-М" відповідно до договору на перевезення вантажів №27 від 02.07.2012 р. (а.с.43) та згідно товарно-транспортних накладних ААБ №0036401 від 05.07.2012 р., ААБ № 0036402 від 17.07.2012 р., ААБ №0036406 від 14.08.2012 р. (а.с.30, 34, 38, 46-48, 50), а також філії "Хлібна база 88" Державного підприємства Полтавський КХП відповідно до договору поставки №23 від 23.01.2012 р. (а.с.39) згідно видаткової накладної №ІН000000081 від 21.06.2012 р. та податкової накладної №8 від 19.06.2012 р. (а.с.41).

На підтвердження обставин щодо зберігання позивачем придбаного товару представником долучено до матеріалів справи договори оренди складських приміщень від 02.01.2012 р. №4/12 (а.с.51-52) та від 03.01.2012 р. №2 (а.с.55-56).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Проаналізувавши надані ТОВ "Полтаваресурсінвест" докази, суд приходить до висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання договору з ТОВ "Мерфіс", на підставі якого позивачем декларувалося від'ємне значення ПДВ у червні 2012 року, оформлена належним чином.

Зобов'язання за договором виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображені господарські операції з купівлі - продажу товарів.

Отже, реальність господарських операцій щодо купівлі - продажу товарів підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача, угода виконана в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладених між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають.

Крім цього слід зазначити, що запит відповідача від 14.08.2012 р. №8071/10/15-210 із вимогою надати пояснення щодо підстав декларування від'ємного значення податку у червні 2012 року позивач не отримував, тому відповіді на нього з об'єктивних причин до ДПІ у м. Полтаві надати не зміг. На підтвердження цього факту позивач надав лист Полтавської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 22.10.2012 р. №704 (а.с.101), в якому вказується, що поштова кореспонденція, яка направлялася на адресу ТОВ "Полтаваресурсінвест" в період з 10.08.2012 р. по 19.09.2012 р. повернута за зворотною адресою з вини листоноші відділення поштового зв'язку №14 м. Полтави ОСОБА_5

Підсумовуючи викладене, суд приймає до уваги твердження позивача про порушення податковим органом положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тоді як розділом ХІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, за наявності достатніх підстав, перелік яких визначено додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого платника", які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Враховуючи наведене суд зазначає, що предметом камеральної перевірки є правильність складання та оформлення податкової декларації, а правомірність господарських операцій, на підставі яких формуються показники в декларації, повинна перевірятися податковим органом в ході документальних перевірок.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0008781502 від 31.08.2012 р.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0008781502 від 31.08.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваресурсінвест" (ідентифікаційний код 36792717) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 251 (двісті п'ятдесят одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 19.11.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун