Постанова

від 28.05.2012 по справі 8/485

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2012 № 8/485

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

за участю представників:

від позивача: Павленко М.Л. - дов. б/н від 30.12.2011

від відповідача: Приходько Я.В. - дов. №314/1 від 09.08.2011

розглянувши у відкритому судовому заcіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Соверен"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.12.2012 (суддя Катрич В.С.)

у справі №8/485

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Соверен"

до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова"

про відшкодування 15537,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Соверен" (надалі - ПрАТ „Страхова компанія „Соверен", позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Нова" (надалі - ВАТ „Страхова компанія „Нова", відповідач) про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 14790,00 грн. та пені у розмірі 747,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 14790,00 грн. страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПрАТ „Страхова компанія „Соверен" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 в частині відмови у стягненні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що при винесенні оскаржуваного рішення Господарським судом міста Києва неправильно застосовано правову норму пункту 37.2. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), в якій визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Крім того апелянт стверджує, що судом першої інстанції сплутано такі правові поняття як регрес та суброгація, та зазначає, що правовідносини, які стали предметом даного судового розгляду, мають підґрунтям деліктні зобов'язання, які трансформовано у зобов'язання відповідача за договором обов'язкового страхування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.05.2012.

В судовому засіданні 23.05.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 28.05.2012.

Представник позивача у судовому засіданні надала колегії суду пояснення, в яких зазначила, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 в частині відмови у стягненні пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача у своїх поясненнях зазначив, що заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить апеляційний суд рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.07.2010 у м. Києві, на пр. Ватутіна, Перова трапилась ДТП, у результаті якої відбулося зіткнення автомобіля MAZDA 5 (державний реєстраційний номер АА 4696 СХ), що належить Бондарєвій Вірі Павлівні, під керуванням Дзюби Андрія Олександровича та автомобіля OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС), що належить Редьку Володимиру Володимировичу, під керуванням останнього.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС), який був застрахований у позивача, згідно договору страхування транспортного засобу №1-465-005/09 від 12.10.2009.

Згідно звіту №339 від 13.07.2010 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС), складеного суб'єктом оціночної діяльності Суліменком Віталієм Володимировичем, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС), пошкодженого внаслідок ДТП, становить 16118,18 грн.

На виконання умов договору страхування транспортного засобу №1-465-005/09 від 12.10.2009, на підставі заяви страхувальника про настання випадку та виплату страхового відшкодування від 07.07.2010, звіту №339 від 13.07.2010 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС), а також на підставі страхового акту №10/10-17 Т від 15.10.2010 ПрАТ „Страхова компанія „Соверен" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 15300,00 грн. з вирахуванням франшизи у розмірі 800,00 грн., яка передбачена договором страхування транспортного засобу №1-465-005/09 від 12.10.2009, що підтверджується платіжним дорученням №1790 від 15.10.2010.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Винною особою у ДТП є Дзюба Андрій Олександрович, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва №3-4075/10 від 23.07.2010.

Таким чином, саме Дзюба Андрій Олександрович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю OPEL ASTRA (державний реєстраційний номер АА 6099 ТС) у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Дзюби Андрія Олександровича як особи, відповідальної за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5306673 застрахована у ВАТ „Страхова компанія „Нова". Строк дії зазначеного полісу з 24.07.2009 по 23.07.2010 включно.

Згідно вищевказаного полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), складає 25500,00 грн., франшиза за цим полісом передбачена у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до ВАТ „Страхова компанія „Нова" на підставі ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.

Згідно положень ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування - 15.10.2010 (дата виплати позивачем страхового відшкодування потерпілій особі за договором страхування транспортного засобу №1-465-005/09 від 12.10.2009)), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ „Страхова компанія „Соверен" було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування (вих. №496 від 01.02.2011) на адресу ВАТ „Страхова компанія „Нова", яку було отримано останнім 03.02.2011, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Оскільки відповідачем було отримано заяву про виплату страхового відшкодування 03.02.2011 та не здійснено її виплати протягом місячного терміну, позивач в суді першої інстанції просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 747,40 грн. за прострочення зобов'язання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із ВАТ „Страхова компанія „Нова" 14790,00 грн. страхового відшкодування, а відтак і задоволення позову в цій частині. Втім, в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Скаржник не погоджується з рішенням в частині відмови у стягненні з відповідача пені у розмірі 747,40 грн.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вказана норма кореспондує із приписами ст. 27 Закону України „Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи вищезазначені норми колегія суду приходить до висновку, що до позивача перейшло саме право вимоги, яке Редько Володимир Володимирович мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток лише у межах фактичних витрат, тобто без права на розширення вказаних меж.

Стосовно доводів апелянта щодо того, що судом першої інстанції сплутано такі правові поняття як регрес та суброгація колегія суддів відзначає наступне.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Суброгація виникає на підставі закону (ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхування"). При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Відтак, при суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ „Страхова компанія „Соверен" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Соверен" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2012 у справі №8/485 - без змін.

Матеріали справи №8/485 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.