Рішення

від 20.11.2012 по справі 5015/3937/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.12 Справа№ 5015/3937/12

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Жовківського району Львівської області в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради Жовківського району, смт.Куликів Жовківського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод", смт.Куликів Жовківського району Львівської області

про стягнення 186 364,29 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача Бова Л.М. - голова селищної ради;

від відповідача Струк А.І. -представник (довіреність №1/11 від 14.11.2012р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурором Жовківського району Львівської області подано позов в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради Жовківського району про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод" 186 364,29 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 24.09.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.10.2012р. Ухвалою суду від 10.10.2012р. розгляд справи відкладено на 31.10.2012р. Ухвалою суду від 31.10.2012р. розгляд справи відкладено на 20.11.2012р.

Представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву вх.№26074/12 від 19.11.2012р., в якому наявність боргу не заперечив та просить суд розстрочити виконання рішення на 2 (два) роки, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем на підприємстві.

Представник прокуратури не заперечив проти розтрочки виконання рішення.

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення не заперечив, але просив надати розстрочку на менший строк.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд, -

встановив:

25.07.2007р. між Куликівською селищною радою Жовківського району Львівської області, в особі селищного голови, який діє на підставі рішення №2 від 14.04.2006р. Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області I-ї сесії V-демократичного скликання (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (надалі -договір) згідно якого продавець на підставі рішення Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області VII-ї сесії V-демократичного скликання від 19.06.2007р. № 3, зобов'язувався передати у власність покупця земельну ділянку розміщену в смт.Куликів по вул.Шевченка, 65, площею 2,2312га. Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування виробничих будівель і споруд, кадастровий №4622755600:02:005:0007.

Згідно п.2.1. договору продаж цей вчинено за 342 489,00 (триста сорок дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) гривень з розтермінуванням оплати на 4 (чотири) роки, з яких суму в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області в 10 (десяти) денний термін з моменту нотаріального посвідчення даного договору, а решту суми з врахуванням інфляції в разі такої, сплачувати рівними частинами щоквартально до 2 (другого) числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до п.3.2. договору продавець і покупець зобов'язуються виконувати обов'язки покладені на них цим договором та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Відповідач свої зобов'язання за договором перед Куликівською селищною радою щодо оплати за придбану земельну ділянку виконав частково. Згідно поданого розрахунку Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області станом на 01.09.2012р. заборгованість відповідача за даним договором становить 186 364,29 грн. яку прокурор та позивач просять стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст.11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Згідно п.а) ч.1 ст.82 ЗК України юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст.116 ЗК України (в редакції яка діяла на момент укладення договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

19.06.2007р. Куликівська селищна рада Жовківського району Львівської області прийняла рішення № 3 "Про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 2,2312 га для обслуговування електроцеху № 2 ливарного цеху і цеху поточного литва в смт.Куликів по вул..Шевченка, 65".

ТзОВ "Ливарний завод" на підставі укладеного з Куликівською селищною радою Жовківського району Львівської області договору купівлі-продажу від 25.07.2007р. набув у власність земельну ділянку площею 2,2312 га., розміщену по вул.Шевченка, 65 в смт.Куликів Жовківського району Львівської області.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.2.1. договору сторони погодили, що продаж цей вчинено за 342 489,00 (триста сорок дві тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) гривень з розтермінуванням оплати на 4 (чотири) роки, з яких суму в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області в 10 (десяти) денний термін з моменту нотаріального посвідчення даного договору, а решту суми з врахуванням інфляції в разі такої, сплачувати рівними частинами щоквартально до 2 (другого) числа наступного за звітним місяця.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором перед Куликівською селищною радою щодо оплати за придбану земельну ділянку виконав частково: у 2007р. сплачено 20 000,00 грн.; у 2008р. -80 780,00 грн., у 2009р. -24 356,00 грн., у 2011р. - 5000,00 грн., у 2012р. -23 000,00 грн.

Згідно поданого розрахунку Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області станом на 01.09.2012р. заборгованість відповідача за даним договором становить 186 364,29 грн. (в тому числі індексація в сумі 1 7011,29 грн.).

Відповідач наявність заборгованості не заперечує, її виникнення пояснив скрутним матеріальним становищем на підприємстві, що зумовлене зменшенням кількості замовлень на продукцію, затримкою розрахунків з боку контрагентів, збільшенням собівартості виготовлення продукції при незмінній ціні її продажу тощо.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В п.3.2.1. договору сторони погодили, що

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Щодо клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 2 (два) роки, слід зазначити наступне.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) -тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи -наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб -стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В підтвердження важкого фінансового становища відповідач надав фінансові звіти від 31.03.2012р., 30.06.2012р., 30.09.2012р. З останнього звіту, зокрема вбачається, що витрати па заробітну плату становлять 224 900,00 грн., нарахування на заробітну плату становлять 111 800,00 грн, витрати на електроенергію становлять 125 500,00 грн., витати на матеріали 175 300,00 грн., а відтак при доході 653 300,00 грн. прибуток складає лише 15 800,00 грн.

Виходячи із практики Вищого господарського суду України щодо питань надання розстрочки або відстрочки виконання рішення, суд повинен обгрунтовувати підстави для задоволення такої заяви доказами про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, враховуючи той факт, що відповідач не ухиляється від сплати боргу, а вживає для цього усі можливі заходи, враховуючи згоду прокурора та позивача, для надання товариству можливості функціонувати і здійснювати поступове погашення боргу, суд дійшов висновку задоволити клопотання відповідача частково, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення на 1 (один) рік, шляхом стягнення суми боргу рівними частинами.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.82,116 ЗК України, ст.ст. 11, 525, 526, 610, 612, 625, 655 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод" (80362, Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, вул.Шевченка, 65; код ЄДРПОУ 13823051, р/р 26006301024 у ЛФ ВАТ Кредит промбанк, МФО 385305) на користь Куликівської селищної ради Жовківського району (80300, Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, пл.Незалежності, 27; код ЄДРПОУ 23949635, р/р 33115331700290 УДК у Жовківському районі, МФО 825014) 186 364,29 грн. боргу, з розстрочкою виконання на 1 (один) рік, шляхом стягнення заборгованості щомісячно рівними сумами.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ливарний завод" (80362, Львівська область, Жовківський район, смт.Куликів, вул.Шевченка, 65; код ЄДРПОУ 13823051, р/р 26006301024 у ЛФ ВАТ Кредит промбанк, МФО 385305) в дохід Державного бюджету 3 727,29 грн. судового збору.

4. Накази видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 26.11.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.