cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2012 р. Справа№ 5028/13/24/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Рябухи В.І.
Чорногуза М.Г
при секретарі судового засідання Шмиговській А.М.,
від позивача: Амельченко Ю.В., довіреність №10-6-01308 від 25.04.2012 року,
від відповідача: Павенко К.А., довіреність №03/09-01 від 03.02.2012 року,
Кириченко В.В., довіреність №03/08-01 від 03.09.2012 року,
від третьої особи: Наливайко О.П., довіреність №1676 від 21.12.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
приватного підприємства «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року
у справі №5028/13/24/2012 (суддя Фетисова І.А.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України
по Чернігівській області, м. Чернігів,
до приватного підприємства «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард», м. Чернігів,
третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору
8 навчальний центр Державної спеціалізованої служби транспорту, м. Чернігів,
про розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2012 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - позивач) подало до господарського суду Чернігівської області позов до ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» (далі - відповідач) про розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення - басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2 кв. м, що розташований за адресою м. Чернігів, вул. Щорса, 18 та повернути його балансоутримувачу - 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту на підставі акту приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 позов задоволено повністю. Вирішено розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності №88-11 від 28.07.2011 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард». Зобов'язано ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» звільнити (виселитись) державне майно - басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2 кв.м., що розташований за адресою 14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 18 та повернути його балансоутримувачу - 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту на підставі акту прийому - передачі. Присуджено до стягнення з ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області 1073,00 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року у справі №5028/13/24/2012 апеляційну скаргу ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.07.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2012 року розгляд справи №5028/13/24/2012 відкладався на 07.09.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 року склад колегії суддів у справі №5028/13/24/2012 змінено на наступний: головуюча суддя Алданова С.О., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 року справу №5028/13/24/2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Алданова С.О., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 року розгляд справи №5028/13/24/2012 відкладався на 09.10.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року склад колегії суддів у справі №5028/13/24/2012 змінено на наступний: головуюча суддя Алданова С.О., судді Рябуха В.І., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року розгляд справи №5028/13/24/2012 відкладався на 20.11.2012 року.
Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення суду, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Представники відповідача та третьої особи в судових засіданнях надали пояснення суду, якими підтримали доводи, викладені в скарзі, та просили апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вислухавши пояснення сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.07.2011 року між Регіональним відділенням ФДМУ по Чернігівській області (орендодавець) та ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №88-11 (далі - договір), згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - плавальний басейн з допоміжними приміщеннями (далі - майно) площею 461,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 18, що перебуває на балансі 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 21.03.2011 року і становить за незалежною оцінкою 753 495,06 грн. (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору майно передається в оренду для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.
На виконання умов договору, 28.07.2011 року між сторонами та балансоутримувачем було складено акт приймання-передавання, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно.
Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць за який є інформація про індекс інфляції) червень 2011 року - 3265,15 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2011 року.
Відповідно до п. 5.1. договору орендар зобов'язаний ефективно використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що орендар має право використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №88-11 від 28.07.2011 року та зобов'язання відповідача звільнити (виселитись) державне майно - басейн з допоміжними приміщеннями площею 461,2 кв.м, що розташований за адресою 14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 18 та повернути його балансоутримувачу - 8 навчальному центру Державної спеціальної служби транспорту на підставі акту прийому-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо цільового використання об'єкту оренди (не розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді за умовами договору). Також, позивач зазначає, що відповідно до цільового використання була застосована 5% ставка орендної плати та розрахована орендна плата, що вбачається з тексту позовної заяви, однак нерухоме майно використовується відповідачем фактично за іншим цільовим призначенням, де має застосовуватись інша орендна ставка.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2011 року комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області в присутності представника орендаря здійснено перевірку виконання умов договору оренди №88-11 від 28.07.2011 року нерухомого державного майна - плавального басейну з допоміжними приміщеннями, про що складено акт (т. 1, а.с. 10). Було встановлено, що орендар використовував тільки приміщення 2 поверху площею 26,6 кв.м. для розміщення адміністрації та медичного працівника, а приміщення 1 поверху та басейн площею 424 кв.м. не використовувались у зв'язку з проведенням ремонту, який здійснювався за згодою з балансоутримувачем.
За результатами вказаної перевірки орендарю було запропоновано до 25.11.2011 року надати до РВ ФДМУ по Чернігівській області документи, що підтверджують статус ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» як оздоровчого закладу для дітей та молоді, в т.ч. документи щодо включення його до переліку дитячих закладів оздоровлення на території Чернігівської області.
Також, перевіркою встановлено, що матеріальна база функціонування оздоровчого центру ще не створена, зокрема, відсутні ліжкомісця.
В результаті перевірки, враховуючи, що згідно з Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року, при здійсненні розрахунку орендної плати для розміщення фізкультурно-спортивних закладів застосовується орендна ставка 17%, було запропоновано відповідачу внести зміни до договору щодо перерахунку розміру орендної плати з застосуванням вищезазначеної орендної ставки шляхом укладення угоди до договору, якою передбачити застосування перерахованої орендної плати з початку дії договору оренди.
Крім того, 14.12.2011 року комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області було проведено повторну перевірку виконання умов договору, про що складено акт (т. 1, а.с. 11-12), якою було встановлено наступне:
- станом на дату перевірки в приміщенні басейну перебували декілька осіб різного віку в т.ч. одна дитина, які в присутності інструктора займалися плаванням. За поясненнями директора підприємства басейн функціонує з 10 грудня поточного року. З цієї ж дати в закладі оздоровлюється одна дитина за курсівкою.
- басейн відвідують представники усіх верств населення за абонементами.
- станом на 14.12.2011 року інформації про включення відповідача до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку орендарем не надано.
В результаті даної перевірки, враховуючи, що зафіксовано факт використання плавального басейну з допоміжними приміщеннями не за цільовим призначенням, визначеного договором оренди, зокрема, використання орендованого майна всіма верствами населення, керуючись Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 зі змінами, в термін до 21.12.2011 року, відповідачеві запропоновано внести зміни до договору оренди щодо перерахунку розміру орендної плати з застосуванням орендної ставки 17% шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди, якою передбачити застосування перерахованої орендної плати з початку дії договору оренди.
У зв'язку із вказаними порушеннями договору, 30.12.2011 року позивачем направлено відповідачу лист №18-6-04184 про внесення змін до договору в частині призначення використання орендованого майна, застосованої орендної ставки та розрахованої орендної плати з моменту укладення договору оренди.
Однак, листом №02/02-01 від 02.02.2012 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зміни орендної ставки, мотивуючи тим, що оздоровчий центр відповідно до чинного законодавства України надає можливість безкоштовно відвідувати заняття з оздоровчого плавання багатодітним сім'ям на протязі тижня, а також дітям з батьками у суботу та неділю.
02.03.2012 року комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області в присутності представника орендаря здійснено перевірку виконання умов договору оренди №88-11 від 28.07.2011 року нерухомого державного майна - плавального басейну з допоміжними приміщеннями, про що складено акт (т. 1, а.с. 13).
В ході вказаної перевірки встановлено, що басейн використовується для надання послуг з плавання. В приміщенні басейну під час огляду декілька осіб різного віку, в т.ч. 5 дітей шкільного віку та одна особа жіночої статі, яка згідно з Законом «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» за віком не визнається молоддю, займалися плаванням. За поясненнями представника орендаря басейн відвідують представники усіх верств населення за абонементами згідно з графіком. Інших спеціальних заходів, що згідно з Законом складають комплекс послуг з оздоровлення не здійснюється, зокрема не організовано харчування дітей, відсутні ліжкомісця для відпочинку. Оздоровчі чи відпочинкові зміни для дітей орендарем не організовані.
За результатами перевірки зроблено висновок, що використання орендованого майна здійснюється орендарем з порушенням умов договору, а саме п. 5.1, згідно з яким орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору, а саме для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.
З огляду на нецільове використання орендованого майна всіма верствами населення та відмовою відповідача від перерахунку розміру орендної плати відповідно до його фактичного використання, позивач запропонував розірвати договір оренди №88-11 від 28.07.2011 року в судовому порядку.
Зазначений акт підписано представником орендаря та з ним ознайомлено директора відповідача, про що свідчить відповідний підпис.
Також, листом №02-46/322 від 03.05.2012 року Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція повідомила РВ Фонду державного майна України по Чернігівській області, що при здійсненні санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням вимог санітарного законодавства у басейні ПП «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» встановлені порушення виконання керівництвом підприємства положень договору оренди від 28.07.2011 року №88-11. Встановлені факти грубих порушень санітарних правил №1567-76 від 30.12.1976 року «Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту».
За результатами обстежень видано припис головного державного санітарного лікаря міста щодо усунення порушень санітарного законодавства №02-46/120 від 27.02.2012 року.
Отже, як слідує із вказаних перевірок, використання орендованого майна здійснюється орендарем з порушенням умов п. 5.1. договору, згідно з яким орендар зобов'язаний використовувати майно відповідно до його призначення та умов договору.
Разом з тим, позивач стверджує про встановлену домовленість щодо розміщення в орендованому приміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про невідповідність функціонуючого позашкільного оздоровчого закладу відповідача приписам Державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей з огляду на таке.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту, визначено, що позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» законодавство у сфері оздоровлення та відпочинку дітей складається з Конституції України, Сімейного кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про позашкільну освіту», цього та інших законів, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.
Отже, приписи Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» мають застосовуватись до правовідносин учасників процесу надання позашкільної освіти, в т.ч. позашкільного оздоровчого закладу.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» встановлено, що Державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку дітей є складовою державних соціальних стандартів. Перелік складових державних соціальних стандартів оздоровлення та відпочинку дітей передбачено цією статтею.
Державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства. Юридичні та фізичні особи, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, забезпечують їх функціонування та надання відповідних послуг згідно з державними соціальними стандартами оздоровлення та відпочинку дітей.
Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту №2881 від 13.08.2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України наказом №854/16870 від 10.09.2009 року, затверджені Державні соціальні стандарти оздоровлення та відпочинку дітей.
Відповідно до розділу 3 Державного соціального стандарту оздоровлення та відпочинку дітей встановлено перелік, зміст та обсяги послуг з оздоровлення та відпочинку дітей. Так, до базових послуг з оздоровлення та відпочинку віднесено розміщення та проживання;організація харчування; організація виховної діяльності та дозвілля; послуги з організації фізкультурно-спортивної діяльності; медичне обслуговування, організація навчального процесу, психологічні та інформаційні послуги.
Державними стандартами встановлено, що послуги з оздоровлення це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що надаються дитячим закладом оздоровлення та відпочинку і спрямовані на відновлення та поліпшення фізичного і психічного стану здоров'я дитини.
Отже, враховуючи зазначене вище, послуги з оздоровлення та відпочинку дітей є комплексними й такими, що мають надаватись з урахуванням наведених стандартів, а тому часткове дотримання та надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей не буде відповідати визначеним стандартам, не гарантують повне надання послуг з оздоровлення та відпочинку й мають сприйматись як окрема самостійна послуга.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про наявність організованого харчування дітей в процесі оздоровлення та відпочинку, наявність дотримання та фактично створеного приміщення для розміщення дітей, вимог пожежної безпеки.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та, зокрема, неналежне виконання відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №88-11 від 28.07.2011 року в частині цільового використання об'єкта оренди, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання вказаного договору.
При цьому, керуючись ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що у разі розірвання договору оренди відповідач зобов'язаний повернути позивачеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, а тому вимоги позивача про звільнення та передачу за актом орендованого приміщення, з урахуванням приписів п. 10.1 договору, є правомірними й підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Викладені скаржником у апеляційній скарзі доводи не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують законних та огрунтованих висновків суду першої інстанції.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Оздоровчий центр для дітей та молоді «Авангард» на рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012 року у справі №5028/13/24/2012 залишити без змін.
3. Справу №5028/13/24/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Рябуха В.І.
Чорногуз М.Г
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2012 |
Оприлюднено | 27.11.2012 |
Номер документу | 27644181 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Алданова С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні