Ухвала

від 27.11.2012 по справі 422/3266/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/11434/12 Справа № 422/3266/12 Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н.В. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -Єлізаренко І.А.

суддів -Чубукова О.П., Красвітної Т.П.,

при секретарі -Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до гаражного кооперативу «Дніпро», Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю ,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до гаражного кооперативу «Дніпро», Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, третя особа комунальне підприємство «ДМБТІ»про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що після смерті його діда ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишився гараж НОМЕР_1 в ГК «Дніпро». До 1992 року гараж знаходився в занедбаному стані. З 1992 року, тобто близько 20 років, він добросовісно та безперервно володіє, відкрито користується гаражем, доглядає та утримує його. У 2006 році він звернувся до Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради з проханням узаконити своє володіння гаражем, рішенням виконкому № 399 від 27 квітня 2006 року гараж було переоформлено з ОСОБА_3 на нього. При зверненні до КП «ДМБТІ»йому було відмовлено в здійсненні державної реєстрації права власності на гараж, тому просив суд визнати за ним право власності на гараж НОМЕР_1, загальною площею 47,1 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 в ГК «Дніпро»на підставі ст.344 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав. .

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м.Дніпропетровську ради №399 від 27 квітня 2006 року було вирішено переоформити гараж в гаражному кооперативі «Дніпро»з гр.ОСОБА_3 на гр.ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 Виключено з рішення виконкому від 09 липня 1982 року гр.ОСОБА_3 (а.с.8).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя був членом гаражного кооперативу «Дніпро»та якому, згідно рішення виконкому від 09 липня 1982 року №1010, виділялося місце для будівництва гаража (а.с.7, 15-17).

Рішенням КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 05 березня 2012 року позивачу було відмовлено у реєстрації правова власності на гараж НОМЕР_1 що розташований по АДРЕСА_1(а.с.18).

Згідно довідки гаражного кооперативу «Дніпро»позивач є членом цього гаражного кооперативу та має гараж НОМЕР_1 побудований у 1983 році (а.с.19).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_3, який як вказує позивач, його дідусь та якому за життя виділялося місце для будівництва гаража у гаражному кооперативі «Дніпро», оформив би своє право власності на гараж у встановленому законом порядку, відсутні докази щодо введення побудованого ним гаража в експлуатацію. Будь-які правовстановлюючі документи на гараж взагалі відсутні.

Слід зазначити, що позивач знає кому виділялося місце під будівництво гаража та хто його побудував, що суперечить приписам ст.344 ЦК України, на підставі якої позивач просить визнати за ним право власності на гараж.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд правильно дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на гараж за набувальною давністю та у відповідності до ст. 328, 344 ЦК України відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення діючого законодавства, переоцінки висновків рішення суду і не спростовують їх правильність.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді