Рішення
від 06.11.2012 по справі 5011-5/9106-2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/9106-2012 06.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70"

про стягнення 122 375,72 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Іваненко І.П. за довіреністю № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.;

від відповідача: Климчук Н.Ю. за довіреністю б/н від 01.08.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 122 375,72 грн., в тому числі: 116 980, 86 грн. основного боргу, 4 386, 67 грн. пені, 873, 41 грн. 3% річних та 134, 78 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 310455 від 25.04.1999 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, за яку останній розрахувався частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 116 980, 86 грн. З метою захисту власних прав та законних інтересів, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/9106-2012 та призначено її до розгляду на 25.07.2012 р.

23.07.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

У судовому засіданні 25.07.2012 р. від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 05.09.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ломака В.С., справу № 5011-5/9106-2012 передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. суддею Котковим О.В. справу № 5011-5/9106-2012 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 18.09.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р., у зв'язку з виходом з відпустки судді Ломаки В.С., справу № 5011-5/9106-2012 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято справу № 5011-5/9106-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що до матеріалів справи позивачем не було долучено документів, які підтверджують виконання ним договору. Крім того, зазначає, що облікові картки не можуть бути первинними бухгалтерськими документами, які фіксують та підтверджують господарську діяльність, а також, що спірна заборгованість утворилась за рахунок різниці в тарифах, затверджених КМДА, які не приведені у відповідність до економічно обґрунтованого рівня.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: довідка про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію за період з червня 2012 р. по серпень 2012 р., відповідно до якої борг відповідача перед позивачем станом на 01.06.2012 р. становив 116 980, 86 грн., з яких відповідач в період з 13.07.2012 р. по 31.08.2012 р. погасив 19 000, 00 грн., у зв'язку з чим основний борг у даній справі складає 97 980, 86 грн.

У судовому засіданні 18.09.2012 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 09.10.2012 р.

26.09.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: довідки про нарахування за теплову енергії по договору № 310455, акти приймання-передавання товарної продукції за спірний період, акти звірки взаєморозрахунків за теплову енергію та докази направлення та отримання відповідачем рахунків-фактур, актів виконаних робіт та актів звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 09.10.2012 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копії банківських виписок по поточному рахунку за 23.07.2012 р. та 22.08.2012 р., відповідно до яких по спірному договору позивачу було перераховано 19 000, 00 грн.

У судовому засіданні 09.10.2012 р. судом оголошено перерву до 30.10.2012 р. та ухвалою від 09.10.2012 р. зобов'язано сторін провести взаємозвірку розрахунків.

25.10.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшов Акт звіряння розрахунків за теплову енергію між сторонами за період з 01.12.2011 р. по 01.06.2012 р. (станом на 01.10.2012 р.), відповідно до якого сальдо на користь позивача складає 94 713, 64 грн. Вказаний Акт підписаний представниками обох сторін, однак при цьому містить приписку з боку відповідача щодо зменшення суми боргу до 92 827, 54 грн. в силу субсидій для пільгових категорій.

У судовому засіданні 30.10.2012 р. судом оголошено перерву до 06.11.2012 р.

У судовому засіданні 06.11.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.1999 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено між позивачем (абонент) та відповідачем (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 031-0455-3, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.

Зокрема, відповідно до п. п. 2.2.1., 2.3.1. Договору відповідач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору, а позивач додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість теплової енергії.

Додатком № 4 до Договору сторони обумовили порядок розрахунків за теплову енергію, за змістом п. 2 якого абонент щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого Акту звірки Абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць з урахуванням отстаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 Додатку № 4).

Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрації, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до розділу 8 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе за договором зобов'язань щодо оплати поставленої позивачем теплової енергії, у відповідача виникла заборгованість перед останнім в сумі 116 980, 86 грн.

Вказаний борг відповідачем було частково оплачено в період після порушення провадження у даній справі на суму 22 267, 22 грн., що не заперечується сторонами і відображено в акті звірки, внаслідок чого на момент розгляду даного спору сума основного боргу складає 94 713, 64 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, у відповідності до п. 3 Додатку № 4 до Договору сплату абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати поставленої позивачем теплової енергії, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю її вартості, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими на суму 94 713, 64 грн.

Так, як зазначалось вище, відповідач частково погасив основний борг перед позивачем після порушення провадження у даній справі на суму 22 267, 22 грн.

На підставі зазначеного, суд вважає, що в частині стягнення з відповідача 22 267, 22 грн. основного боргу необхідно провадження припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям "штраф" та "пеня" дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею -неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 Додатку № 4 до Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму фактичного боргу на у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу до сплати 4 386, 67 грн. пені, 873, 41 грн. 3% річних та 134, 78 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких є невірним.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Згідно перерахунку суду з відповідача може бути стягнуто 4 750, 77 грн. пені, 940, 24 грн. 3% річних та 133, 17 грн. інфляційних втрат.

Однак, оскільки сума пені та 3 % річних, розрахована судом є більшою від заявленої позивачем та оскільки ним не заявлялось клопотання про вихід за межі позовних вимог, в цій частині вимоги підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Доводи, наведені у відзиві на позовну заяву не спростовують вимог позивача, оскільки необґрунтовані ні нормами чинного законодавства, ні відповідними доказами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати вартості поставленої позивачем теплової енергії, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням вищезазначеного.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судові витрати, що стосуються частини позовних вимог, борг за якими був сплачений відповідачем після порушення провадження у даній справі з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині розгляду позовних вимог про стягнення 22 267 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 22 коп. основного боргу -припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Ювілейний-70" (03141, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Волгоградська, будинок 17, код ЄДРПОУ 22907321) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 94 713 (дев'ятсот чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 64 коп. основного боргу, 4 386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 67 коп. пені, 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 41 коп. 3% річних, 133 (сто тридцять три) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 2 447 (дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2012 р.

Суддя В.С. Ломака

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.11.2012
Оприлюднено28.11.2012
Номер документу27668357
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-5/9106-2012

Ухвала від 17.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 04.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 18.12.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Ухвала від 05.12.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Рішення від 06.11.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

Ухвала від 09.07.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні