Рішення

від 25.06.2012 по справі 5016/742/2012(14/3)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5016/742/2012(14/3)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Левченко Я.В.,

представника позивача: Кузьміної Б.М. -дов. №09/42 від 28.03.2012,

представника відповідача: Цвєліков С.В. -дов. від 08.04.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»

( 54020, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонолитстрой»

(54034, м.Миколаїв, пр.Миру,14-А)

про: стягнення заборгованості в сумі 25694,98 грн., з яких: 24 887,06 грн. -сума основного боргу, 117,80 грн. -сума, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, 111,91 грн. -3% річних, 578,21 грн. -пені, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонолитстрой»заборгованість за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №2920 від 01.07.2007 у розмірі 24887,06 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною оплатою спожитої енергії, позивачем нараховані відповідачу 117,80 грн. збитків від інфляції, 111,91 грн. -3% річних та 578,21 грн. -пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №2920 від 01.07.2007 відповідач не розрахувався за надані послуги з постачання теплової енергії, яка була поставлена за період з листопада 2011 року по березень 2012 року на загальну суму 24887,06 грн., що стало підставою звернення до суду. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем погашена не була.

Представник відповідача у судове засідання заперечень по суті позовних вимог не висловив, несплату заборгованості пояснює скрутним фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 25.06.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.07.2007 між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №2920 з додатками (а.с.7-16), згідно якого енергопостачальна організація (позивач у справі) зобов'язана за плату по встановлених тарифах та у визначені строки постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді (обсяги постачання якої вказані в Додатках 1/1 №2920 та 1/21 №5000 до договору) для теплопостачання будинку по пр.Миру, 14-А (гуртожиток 1,2 поверхи) у м.Миколаєві. Строк дії договору сторони визначили з 01.07.2007 до 01.07.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення дії договору №2920 від 01.07.2007 суду не надано. Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Підключення споживача до теплопостачання з 01.11.2011 підтверджено нарядом №5000.21 від 01.11.2011 (а.с.25).

Відповідно до п.6.2 та п.6.3 договору №2920 від 01.07.2007, відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду оплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.6.6 та п.6.7 договору №2920 від 01.07.2007 сторонами встановлений порядок здійснення розрахунків, за яким відповідачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді за попередній місяць. Відповідач повинен протягом 5 календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу позивача. У випадку відсутності протягом 5 днів мотивованої відмови від підписання або неповернення підписаного екземпляра позивачу, акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим відповідачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках позивача. Позивач і відповідач з 25 числа до кінця місяця роблять уточнення взаєморозрахунків із проведенням перерахунку, при необхідності, у наступному місяці.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 24887,06 грн., що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі теплової енергії у гарячій воді від 30.11.2011, 31.12.2011, 31.01.2012, 29.02.2012, 31.03.2012 (а.с.26-30). З матеріалів справи вбачається, що для оплати наданої теплової енергії позивач виставив відповідачу відповідні рахунки (а.с.31, 33, 35, 37, 39), факт отримання яких відповідачем підтверджується відмітками в реєстрах поштових відправлень за листопад 2011, грудень 2011, січень 2012, лютий 2012 та березень 2012 (а.с. 32, 34, 36, 38, 40).

У зв'язку з несплатою відповідачем рахунків, 11.01.2012 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №927-Ю (а.с.23) з вимогою про оплату боргу, яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2007 №1198, закріплює, що споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати теплової енергії у строки встановлені у договорі. Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 24887,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з листопада 2011 по березень 2012 року, що становить 117,80 грн., а також 3% річних за період з 16.12.2011 по 09.04.2012 у сумі 111,91 грн.

Перевіривши розрахунки нарахування збитків від інфляції та 3% річних, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки.

У відповідності ст.25 Закону України «Про теплопостачання»у разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 7.2.3 договору №2920 від 01.07.2007 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі 0,08% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє в період, за який нараховується пеня відповідно до Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Як встановлює ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі п.7.2.3 договору №2920 від 01.07.2007, з дотриманням вимог ч.6 ст.232 ЦК України та у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями), позивачем нарахована пеня за період з 16.12.2011 по 09.04.2012 у сумі 578,21 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонолитстрой», 54034, м.Миколаїв, пр.-т Миру 14-А (р/р 26000282627001 у МРУ «Приватбанк», МФО 326610, код ЄДРПОУ 30564738) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївська ТЕЦ» 54020, м.Миколаїв, Каботажний узвіз, 18 (р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 326461, код ЄДРПОУ 30083966) заборгованість у розмірі 25694,98 грн., з яких: 24887,06 грн. основного боргу, 117,80 грн. збитків від інфляції, 111,91 грн. - 3% річних, 578,21 грн. пені, та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 02 липня 2012 року.

Суддя М.В. Мавродієва