Постанова

від 19.11.2012 по справі 43/162

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа№ 43/162

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря: Денисюк І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Ружицький І.Г. - представник за дов. №375 від 28.09.2012р.;

від відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 29.06.2011р.

у справі № 43/162 (суддя Пасько М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"

до Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього

про стягнення 143531,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дарницький завод ЗБК" (далі - позивач) в березні 2010 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 94 423, 59 грн. основного боргу, 11 286,73 грн. пені, 17 940,48 грн. інфляційних нарахувань, 4 322,79 коп. 3 % річних, 1 286,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2011р. у справі №43/162 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 94 423, 59 грн. основного боргу, 11 286,73 грн. пені, 17 940,48 грн. інфляційних нарахувань, 4 322,79 коп. 3 % річних, 1 286,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2011р. у справі №43/162 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник зазначає, що ним було погашено заборгованість у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2011р. у справі № 43/162, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду за №01-23/3/1 від 05.09.2011р. в зв'язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №43/162 було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Дзюбко П.О., Сотніков С.В.

06.09.2011р. в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

27.09.2011р. від відповідача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи по справі №43/162, яке було задоволено судом.

27.09.2011р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду було призначено судово-бухгалтерську експертизу. На час проведення судово-бухгалтерської експертизи, апеляційне провадження у справі № 43/162 було зупинено.

18.10.2012р. до Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи №11599/11600/11-44 від 18.09.2012р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду за №43/162 від 22.10.2011р. в зв'язку з виробничою необхідністю, розгляд апеляційної скарги у справі №43/162 було доручено колегії суддів під головуванням судді Сулім В.В. суддів Сотніков С.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р. розгляд справи було поновлено на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 19.11.2012р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 19.11.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2012р. підлягає зміні в частині стягнення штрафних санкцій, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

06.07.2004р. між Публічним акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством трестом "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього (покупець) було укладено договір поставки № 117 (далі -договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є зобов'язання постачальника за умовами договору передати, а покупця прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.

Згідно п. 6 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з дати поставки відповідної партії товару постачальником на склад покупця.

24.12.2007р. між сторонами було підписано додаткову угоду № 6 до договору, якою було продовжено строк дії договору до 31.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції на виконання умов договору, позивач на підставі накладних (наявні в матеріалах справи), передав відповідачу товар на загальну суму 144423,59 грн.

Відповідач свої зобов'язання згідно умов договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково у сумі 50000,00 грн.

04.11.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 416 з вимогою щодо погашення заборгованості, відповіді на яку не надійшло.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за товар, отриманий у період з17.11.2008р. по 25.03.2010р., що складає суму в розмірі 94,423,59 грн., що також підтверджується висновком судово-економічної експертизи №11599/11600/11-44 від 18.09.2012р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції не надав належних та допустимих доказів сплати позивачу коштів в повному обсязі.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що з метою врегулювання питання наявності заборгованості суд першої інстанції зобов'язував сторін провести звірку взаєморозрахунків, однак, зазначеної звірки сторонами проведено не було. За твердженням Позивача, при зверненні до бухгалтерії відповідача з проханням призначити дату та час проведення зустрічі з метою здійснення взаємозвірки розрахунків, йому було відмовлено та запропоновано надіслати акт звірки поштою.

З огляд на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання апелянта, що ним було погашено заборгованість у повному обсязі.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 94,423,59 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до умов п. 7.2 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, встановлених договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок інфляційних, пені та 3% річних, погоджується з посиланням позивача викладених в відзиві на апеляційну скаргу, що інфляційні підлягають стягненню в сумі 18884,71 грн., пеня в сумі 11287,69 грн. а 3% річних в сумі 3681,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Згідно п. 4 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2011р. у справі №43/162 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код ЄДРПОУ 01373298) 94 423 (дев'яносто чотири тисячі чотириста двадцять три) гривні 59 коп. основного боргу, 11 287 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 69 коп. пені, 18 884 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 71 коп. інфляційних нарахувань, 3 681 (три тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня 40 коп. 3 % річних, 1 286 (одну тисячу двісті вісімдесят шість) гривень 28 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11, код ЄДРПОУ 01373298) на користь Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд -1" імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655) 639,87 грн. (шістсот тридцять дев'ять гривен 87 коп.) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 43/162 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Тарасенко К.В.

Сотніков С.В.