Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а-1670/4036/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1670/4036/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі № 2а-1670/4036/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно-будівельне підприємство "Спектр"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" (код 23542583) зареєстровано виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 28.08.1996 року (а.с.11).

Державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" (код 23542583) з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) в зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження ТОВ ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" на запит Кременчуцької ОДПІ від 21.12.2011 року № 50001/10.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.9, п.п.138.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року в сумі 64730 грн.

- п.198.1 п.198.4 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 12923,00 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумую податкового зобов'язання та сумую податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в сумі 12366,00 грн., завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 2874,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 367/23-209/23542583 від 23.01.2012 року (а.с.18-28).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 08 лютого 2012 року № 0002262301/279, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 64730 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16182,50 грн., № 0002322301/280, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 12923 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6461,50 грн., № 0002362301/28, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 15240 грн.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПС у Полтавській області скасовані податкові повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0002262301/279 в частині штрафної (фінансової) санкції в розмірі 16182,50 грн., № 0002322301/280 в частині штрафної (фінансової) санкції в розмірі 3230,75 грн., в інший частині скарга залишена без задоволення.

Кременчуцькою ОДПІ 15 травня 2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000824301/594 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 64730,00 грн. № 000825301/595 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 12923,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3230,75 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" уклало договір поставки № 1П07/11 від 01 липня 2011 року з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до даного договору фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (постачальник) передає у зумовлені договором строки ТОВ ремонтно - будівельному підприємству "Спектр" (покупець) у власність будматеріали, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату придбаного товару.

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Реальність даного договору підтверджується наданими позивачем податковими накладними № 134 від 04.07.2011 року, №195 від 12.09.2011 року, № 196 від 13.09.2011 року, №3197 від 14.09.2011 року, № 198 від 15.09.2011 року, № 199 від 16.09.2011 року №200 від 19.09.2011 року, № 201 від 20.09.2011 року, № 194 від 21.09.2011 року, видатковими накладними № РН - 000129 від 04.07.2011 року, № РН -0000194 від 13.09.2011 року, № РН -0000195 від 14.09.2011 року, № РН -0000196 від 15.09.2011 року, № РН -0000197 від 16.09.2011 року, № РН -0000198 від 19.09.2011 року, № РН -0000192 від 21.09.2011 року. Крім того позивачем надано товарно - транспортні накладні від 07.07.2011 року № 7/07-11, від 08.07.2011 року № 8/07-11, від 11.07.2011 року № 11/07-11, від 12.07.2011 року №12/07-11, від 13.07.2011року № 13/07-11, від 14.07.2011 року №14/07-11, від 15.07.2011 року №17/09-11, від 15.09.2011 року №15/09-11, від 16.09.2011 року №16/09-11, від 19.09.2011 року № 19/09-11, від 20.09.2011 року №20/09-11, від 21.09.2011 року №21/09-11, подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.61 - 76).

Пунктом 3.4. договору поставки № 1ПО7/11 від 01.07.2011 року зазначено, що поставка товарів, які у момент замовлення є у наявності на складі постачальника та не зарезервовані, здійснюється протягом 2 (двох) робочих днів з моменту направлення постачальником рахунку-фактури згідно з замовленням, якщо інше не обумовлено сторонами.

Позивач, керуючись зазначеним пунктом договору, з метою резервування товару, погодження порядку його відвантаження автомобільним транспортом та його вибірку у період з 07 по 18 липня 2011 року, направив постачальнику гарантійний лист № 32 від 04.07.2011 року (а.с.184).

Із акту перевірки вбачається, що вказані податкові накладні досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 на момент здійснення господарських операцій з позивачем була зареєстрована платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 НОМЕР_2 анульовано лише 09.12.2011 року. Таким чином, станом на момент укладення договору, видання податкових накладних та виконання робіт фізична особа - підприємець ОСОБА_2 була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем придбавалися будівельні матеріали які в подальшому використовувалися в господарській діяльності та при виконанні ремонтно - будівельних робіт відповідно до договору підряду № 70/1 від 11.06.2011 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ремонтно - будівельне підприємство "Спектр" та ТОВ ВКП "Котлогаз". На підтвердження до матеріалів справи залучено акти приймання виконання будівельних робіт № 3-0-8-1 та № 3-0-8-2 за липень 2011 року.

Витрати на придбання будівельних матеріалів від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на суму 64617,40 грн. частково віднесено до складу валових витрат в сумі 36253,40 грн. та відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 -3 квартал 2011 року реєстраційний номер № 9009826711 в рядку 05.1 СВ.

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту за липень та вересень 2011 року суми податку на додану вартість які фактично сплачені позивачем контрагенту у складі вартості виконаних робіт з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, на підставі виписаних останньою належно оформлених податкових накладних.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Разом з тим, податковим органом доказів нереальності виконаних операцій, що здійснені платником податку на додану вартість та доказів наявності умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано.

Також не надано доказів на підтвердження обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час виконання контрагентом обумовлених договором субпідряду робіт, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не встановлені.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента трудових ресурсів не спростовують сам факт виконання останнім робіт, обумовлених договором субпідряду, оскільки для виконання робіт наявність власних трудових ресурсів не є необхідною умовою та може здійснюватися працівниками на підставі цивільно-правових договорів.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання відповідача на висновки акту № 8174/17-311/НОМЕР_1 від 30.11.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за період з 12.05.2008 року по 30.09.2011 року, виходячи з наступного.

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_2 мала господарські взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки фіктивності ПП "Електросервіс Бровари", ТОВ ПБО "Будшляхмаш", ТОВ "Агрофірма "Зерно-Агро", не є підтвердженням нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_2, оскільки відповідачем не доведено взаємозв'язку між зазначеними підприємствами та підприємством позивача. Зокрема, відповідачем не надано суду доказів, що підрядні роботи, які виконувалися за укладеним з позивачем договором, придбавалися саме у контрагентів ФОП ОСОБА_2, які мають ознаки фіктивності.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Натомість відповідач не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі № 2а-1670/4036/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 29.10.2012 р.