Постанова

від 15.11.2012 по справі 2а-5002/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5002/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" листопада 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюменбекер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюменбекер" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Блюменбекер», звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 0020641563..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюменбекер" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Блюменбекер»(ідентифікаційний код 33743892) зареєстровано 10 березня 2009 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією. Вказане товариство розташоване за адресою: 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6.

ТОВ «Блюменбекер»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва, згідно довідки про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) від 11 червня 2011 року № 1939.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № АБ 233218 від 31 серпня 2009 року до видів діяльності ТОВ «Блюменбекер»за КВЕД відноситься, зокрема: 72.12.0 Розроблення стандартного програмного забезпечення, 33.20.2 Монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, 33.30.0 Проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, 45.31.0 Електромонтажні роботи, 51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу.

07 листопада 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Блюменбекер»за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт від 07 листопада 2011 року № 108/153.

16 грудня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Блюменбекер»за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт від 16 грудня 2011 року № 207/15-3.

В ході перевірок відповідачем було встановлено, що ТОВ «Блюменбекер»в податкових деклараціях з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року неправомірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 285 401, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартал 2011 року.

Податковим органом було встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі вказаних вище актів перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року за формою «П»№ 0020641563, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 285 401, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року;

- податкове повідомлення-рішення від 06 січня 2012 року за формою «П»№ 00031503, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 285 401, 00 грн. за ІІ-ІІІ квартал 2011 року;

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та ДПС України, які рішеннями від 03 лютого 2012 року № 108/10/12-114, від 22 березня 2012 року № 1469/10/12-114 та від 06 березня 2012 року № 4126/6/10-2415, від 29 травня 2012 року № 9090/6/10-2415 його скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення -без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що позивачем у декларації за ІІ квартал 2011 р. безпідставно включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. (фактично сформоване у попередніх періодах, 2010 р.), та нараховане на підставі п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування і випливають з порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, який виник за наслідками 2010 р., у результатах наступних податкових періодів 2011 року та правильності заповнення декларацій.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р. повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як встановлено судом першої інстанції, у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування. У ході судового засідання встановлено, що зауважень у відповідача по декларації за І квартал 2011 року не було. З урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 р. позивачем розраховано об'єкт оподаткування податком на прибуток І кварталу 2011 р.

Разом з тим, судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до правил визначення податкового прибутку, що діяли в 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік є звичайним складовим елементом валових витрат за 1 квартал 2011 року. Об'єкт оподаткування, розрахований у рядку 8 декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року є результатом господарської діяльності підприємства за 1 квартал 2011 року та дорівнює валовому доходу 1 кварталу 2011 року, зменшеному на суму валових витрат 1 кварталу 2011 та амортизаційних відрахувань за 1 квартал 2011 року.

Позивач відповідно до вищенаведених вимог законодавства при розрахунку об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року врахував в складі валових витрат 1 кварталу 2011 року витрати, що дорівнюють накопленому від'ємному значенню об'єкта оподаткування попередніх податкових років.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за даними декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік об'єкт оподаткування (рядок 08) сладав 42008 грн.

За даними декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік об'єкт оподаткування (рядок 08) складав -2285401 грн.

За даними декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 р. об'єкт оподаткування (рядок 08) складав -2309904 грн.

До складу скоригованих валових витрат (рядок 06) включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9) у сумі 2285401 грн., яке склалося із від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем сформована декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, відповідно до вимог Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства (наказ Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143) в складі валових витрат у рядку 04.9 враховано валові витрати в сумі від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових років у сумі 2285101 грн. Відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Порядку складання декларації Позивачем розраховане значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, по результатам діяльності Позивача значення об'єкта оподаткування є від'ємним. Зазначена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування -2309904 грн., зазначена Позивачем в рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року.

Крім того, відповідачем не заперечується правомірність нарахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р. при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування I кварталу 2011 р.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що за даними декларації з податку на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 р. об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) -11677 грн., за даними декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 й квартали 2011 р. -1593553 грн.

Дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р., була включена позивачем до відповідного рядку декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартали 2011р., що відповідає вимогам п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України та до відповідного рядку декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011р.

Водночас доводи відповідача щодо включення до витрат ІІ кварталу 2011р. та ІІ-ІІІ кварталів від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011 р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р., судом відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 р. і відображеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, Податковим кодексом України не встановлено.

Колегія суддів зазначає, що у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму, яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Обставина правомірності та правильності формування рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки під сумнів не ставилося.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

У ІІ кварталі 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" -це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року та у наступних звітних періодах лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, а тому суд першої інстанції помилково зазначає, що до складу ІІ кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 р. з 2010 р.,

При цьому колегія суддів підкреслює, що сукупність наведених вище норм по суті прямо та недвозначно визначає, що при формуванні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року та наступні за ним звітні періоди враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане (сформоване) у І кварталі 2011 року, тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010, а не лише виходячи з результатів господарських операцій за І квартал 2011 р.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року.

Водночас відсутні підстави вважати, що поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" охоплює лише ті суми від'ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об'єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об'єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від'ємним.

Разом з тим, хоча, відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, то при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартали 2011 року позивач правомірно включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, оскільки останні набули статусу саме валових витрат І кварталу 2011 року, після їх декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань контролюючого органу.

Окрім, колегія суддів зазначає, що відповідач не оспорює правомірність формування суми від'ємного значення за попередні податкові періоди та за перший квартал 2011 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та ІІ-ІІІ квартали 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 13.09.2012 р. N 2019/12/13-12.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2011 року №0020641563, від 06 січня 2012 року № 00031503 відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а оскаржувані податкові повідомлення рішення носять протиправний характер, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування повідомлень-рішень від 21 листопада 2011 року №0020641563, від 06 січня 2012 року № 00031503 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюменбекер" -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2012 року -скасувати .

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюменбекер" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовльнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року №0020641563, від 06 січня 2012 року № 00031503.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 20 листопада 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.