Рішення

від 21.08.2012 по справі 2318/3023/12

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2318/3023/12

2/2318/1264/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.08.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

з участю: секретарів судового засідання Криворучко І.В., Сенчук О.Ю.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача Самборської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Світогор» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

УСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Уманського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Світогор» про стягнення збитків, моральної шкоди та понесених витрат, у якій просять суд: стягнути з ПП «Світогор» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 10921,30 гривень, моральну шкоду в сумі 5000 гривень, понесені витрати в сумі 3419,42 гривень, а також сплачений судовий збір - 225 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень; стягнути з ПП «Світогор» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 107698,80 гривень, моральну шкоду в сумі 25000 гривень, а також сплачений судовий збір - 1337 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень. Позивачі посилаються на те, що 10.02.2011 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль, що належить ПП «Світогор», під керуванням водія ОСОБА_6, який є робітником Відповідача, здійснив наїзд на автомобіль, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, з напівпричепом - рефрижератором, який належить ОСОБА_4 У результаті вказаного ДТП позивачам було завдано моральної шкоди, а їх майно було пошкоджене, також позивачі понесли майнові затрати для захисту своїх прав в судовому порядку під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та цієї цивільної справи.

17.07.2012 року представником позивачів суду була подана заява про зменшення розміру позовних вимог ОСОБА_4: сума заявленої матеріальної шкоди в 107 698,80 гривень зменшена на 25 500 грн. та остаточно склала 82 198,80 грн. (а.с. 105).

Відповідач ПП «Світогор» заперечив проти позову в повному обсязі, надавши суду письмові заперечення на позовну заяву. Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що: позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до неналежного відповідача, оскільки цивільно-правова відповідальність ПП «Світогор» за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок ДТП, застрахована, а ліміт відповідальності страховика покриває всі заявлені позивачем витрати; ОСОБА_3 не надав доказів, що пошкодження його автомобіля завдані саме в результаті ДТП 10.02.2011 р. і що позивач дійсно здійснив витрати на ремонт свого автомобіля в розмірі 10921,30 грн.; позивач ОСОБА_4 приховав від суду факт часткового відшкодування йому майнової шкоди страховою компанією, чим намагався завдати майнової шкоди відповідачу; твердження ОСОБА_4 про те, що його напівпричіп повністю знищений не відповідає дійсності, оскільки позивач відмовляється передати залишки напівпричепу відповідачу, надані ним суду фотографії свідчать, що напівпричіп лише частково пошкоджений, і згідно з довідкою Управління ДАІ досі зареєстрований за позивачем; сума матеріального збитку, заявлена ОСОБА_4, є значно завищеною; вимога позивача ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у зв'язку зі знищенням його майна і позбавленням його можливості користуватися напівпричепом є безпідставною, бо майно не було знищене, а позивач ним не користувався до ДТП і не мав такого наміру після ДТП (а.с. 84-93).

Позивачі подали суду заяви про розгляд справи без їхньої присутності і з участю їх представника (а.с. 62).

У судовому засіданні 17.07.2012 року представник позивачів підтримав позов зі зменшеним розміром позовних вимог та пояснив, що 10.02.2011 р. на 220 км+850 м автодороги Київ-Одеса в Уманському районі Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль «Мерседес-Актрос», державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_9, що належить ПП «Світогор», під керуванням водія ОСОБА_6, який є робітником Відповідача, здійснив наїзд на стоячий на узбіччі автомобіль «Рено-Преміум» державний номер НОМЕР_5, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 21.09.2010 року, з напівпричепом - рефрижератором «Шмитц SK 024» державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 19.02.2008 року. У результаті вказаного ДТП майну позивачів було завдано шкоди, що підтверджується відповідними висновками про визначення сум матеріальних збитків, завданих позивачам.

Позивачу ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, позбавлення його на тривалий час можливості користуватися своїм майном, необхідності декілька днів після ДТП знаходитися в холодну пору року на автодорозі, необхідності докладати зусиль для відновлення нормального життєвого устрою після пошкодження автомобіля.

Позивачу ОСОБА_4 було завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що було знищено його майно - напівпричіп, він був позбавлений можливості користуватися своїм майном, напівпричіп не підлягає відновленню.

Позивачі змушені були понести витрати на поїздки до Ковельського міськрайонного суду Волинської області та до Апеляційного суду Волинської області для участі в розгляді справи щодо ОСОБА_6, на проведення експертиз транспортних засобів, а також на правову допомогу як у першій справі, так і в цій для захисту своїх порушених прав.

Після того представник позивачів подав заяву про розгляд справи і за його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити, а копію рішення суду направити поштою.

Відповідач ПП «Світогор» у судове засідання свого представника не направив, подав клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника і про призначення технічної експертизи транспортного засобу позивача ОСОБА_3

Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши документи, надані сторонами в якості письмових доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.

У попередньому судовому засіданні сторонами визнані такі обставини, на які позивачі посилаються як на підставу своїх позовних вимог, і які не підлягають доказуванню:

10.02.2011 р. приблизно о 00 годин 15 хвилин на 220 км+850 м автодороги Київ-Одеса в Уманському районі Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, здійснив наїзд на стоячий на узбіччі автомобіль «Рено-Преміум», державний номер НОМЕР_5, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 21.09.2010 року, з напівпричепом - рефрижератором «Шмитц SK 024», державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 19.02.2008 року;

водій ОСОБА_6, який був визнаний винним у вчиненні вказаного вище ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2011 р. у справі № 3-578/11, на час вчинення ДТП був працівником відповідача ПП «Світогор» (а.с. 80, 81).

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у вчиненні вказаного вище ДТП, станом на 10.02.2011 р. була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Перша», що підтверджується копією Договору

№ 59-01.03.10.0003 про погодження умов обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 16 лютого 2010 року строком на 1 (один) рік, та Полісу № ВЕ/2061357 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 86-90, 91). Згідно з названими Договором (додаток 1 до Договору) та Полісом був забезпечений транспортний засіб марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ПП «Світогор». Строк дії Полісу: з 25.02.2010 р. до 24.02.2011 року включно; ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого): 25 500 гривень. Пункт 3.2. Договору передбачає, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

З приводу вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 10 921,30 гривень, завданої пошкодженням його автомобіля «Рено-Преміум», державний номерний знак НОМЕР_5, судом встановлені також такі обставини.

На підтвердження розміру завданої відповідачем шкоди ОСОБА_3 подав письмовий доказ - «Висновок про визначення суми матеріального збитку, завданого власнику автомобіля моделі РЕНО ПРЕМІУМ, дер. НОМЕР_5» (а.с. 6-22). Цей Висновок складений ТОВ «Агентство незалежних експертиз» 18 жовтня 2011 року за результатами огляду транспортного засобу, проведеного 20 вересня 2011 року в присутності ОСОБА_8, без участі представника відповідача. Розмір шкоди, завданої майну позивача ОСОБА_3 - автомобілю «Рено-Преміум», визначений як сума вартості деталей, що підлягають заміні, і вартості ремонтно-відновлювальних робіт, із застосуванням до неї коефіцієнту фізичного зносу - 0,7, та складає 10 921,30 грн. Такий розрахунок розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, відповідає вимогам статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (із змінами і доповненнями).

Вказаний Висновок суд не бере до розгляду в якості доказу завдання позивачу ОСОБА_3 шкоди відповідачем в справі з таких підстав.

Огляд транспортного засобу був здійснений 20 вересня 2011 року, тобто через 7 місяців і 10 днів з дати ДТП.

Згідно з Довідкою від 10.02.2011 року, виданою ОСОБА_3 черговою частиною Уманської роти ДПС ДАІ м. Умані, та додатком до протоколу про адміністративне правопорушення № 015708 від 10.02.2011 року, транспортний засіб - автомобіль «Рено Преміум» механічних пошкоджень не зазнав в результаті ДТП. Вказаний Додаток до протоколу підписаний у тому числі позивачем ОСОБА_3, як учасником ДТП, на підтвердження даних про пошкодження транспортних засобів (а.с. 96, 97).

Доказів наявності причинно-наслідкового взаємозв'язку між вказаними у Висновку пошкодженнями автомобіля позивача та ДТП, що сталася 10.02.2011 року з вини працівника відповідача, позивачем не надано.

Також суд враховує, що виходячи зі змісту статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди. Відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність із відшкодування шкоди, завданої майну позивача, має нести страховик.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вимога позивача ОСОБА_3 до ПП «Світогор» про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 10 921,30 гривень, яка начебто була завдана відповідачем його транспортному засобу і яка менша за суму ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну (за Договором № 59-01.03.10.0003 ліміт - 25 500 грн.), не має під собою ні фактичних, ні законних підстав.

Щодо вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5 000 гривень суд виходить з таких обставин та норм закону.

Згідно з Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2011 р. у справі № 3-578/11 ОСОБА_3 є потерпілим в результаті дорожньо-транспортної пригоди, винним у якій був визнаний працівник відповідача ПП «Світогор» - ОСОБА_6 (а.с. 47-49).

Позивач ОСОБА_3 змушений був декілька днів після ДТП знаходитися в холодну пору року на автодорозі, а потім докладати додаткових психічних зусиль для відновлення нормального життєвого устрою після дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього зі сторони працівника відповідача та необхідністю докладати додаткових психічних зусиль для відновлення нормального життєвого устрою після дорожньо-транспортної пригоди.

Сума відшкодування моральної шкоди в 5000 грн. була визначена позивачем, окрім іншого, з посиланням на пошкодження його майна. Оскільки судом не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між ДТП 10.02.2011 р. та пошкодженнями автомобіля позивача, суд вважає, що справедливою, достатньою і розумною сумою відшкодування позивачу завданої йому моральної шкоди буде 1 000 гривень.

З приводу вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача понесених додаткових витрат на суму 3419,42 гривень: 750 грн. вартості послуг з проведення експертизи і 2669,42 грн. вартості проїзду позивача та його представника автомобільним транспортом та залізничним транспортом до суду в зв'язку з розглядом адміністративної справи в Ковельському міськрайонному суді та в Апеляційному суді Волинської області, - судом встановлені такі обставини.

Згідно з квитанцією № 03/015 від 28 березня ОСОБА_3 здійснена оплата послуги ТОВ «Агентство незалежних експертиз» з визначення суми матеріальних збитків причеп держ. НОМЕР_3 в сумі 500 грн. (а.с. 43). Згідно з квитанцією № 02/015 від 18 лютого ОСОБА_3 здійснена оплата послуги ТОВ «Агентство незалежних експертиз» з огляду і складання дефектної відомості в сумі 250 грн. (а.с. 43).

Причеп з державним номерним знаком НОМЕР_3 належить позивачу ОСОБА_4, що визнано всіма особами, що беруть участь у справі, в попередньому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_3 не обґрунтував і не довів в суді свою вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат на проведення огляду та визначення суми матеріальних збитків, що були здійснені в інтересах власника причепу - ОСОБА_4

Відповідно до вступної частини Постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2011 р. у справі № 3-578/11 в судовому розгляді цієї справи брали участь ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 (а.с. 47).

Позивачем надані проїзні документи на потяги: два квитки за напрямком Київ-Ковель, дата відправлення 03.04.2011, дата прибуття 04.04.2011, вартістю 95,71 грн. кожен; два квитки за напрямком Ковель-Київ, дата відправлення 04.04.2011, дата прибуття 05.04.2011, вартістю 95,71 грн. кожен; два квитки за напрямком Дніпродзержинськ-Ковель, дата відправлення 19.04.2011, дата прибуття 20.04.2011, вартістю 138,52 грн. кожен (а.с. 50, 51).

Позивачем не надано доказів своєї участі в судовому засіданні Ковельського міськрайонного суду Волинської області 04.04.2011 року, а також доказів здійснення ним витрат на автомобільний і залізничний транспорт для участі в судових засіданнях Апеляційного суду Волинської області.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі викладеного, враховуючи також те, що позивачу ОСОБА_3 відповідачем була завдана моральна шкода, суд приходить до висновку, що вимога позивача ОСОБА_3 до ПП «Світогор» про відшкодування понесених витрат доведена частково, а тому відшкодуванню підлягають такі додаткові витрати позивача, зроблені ним для відновлення свого порушеного права: транспортні витрати, зроблені для участі позивача та його захисника в судовому засіданні Ковельського міськрайонного суду Волинської області 21.04.2011 року в сумі 277,04 гривні. У іншій частині вимоги позивача про відшкодування понесених додаткових витрат суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 82 198,80 гривень, завданої пошкодженням належного йому напівпричепу - рефрижератору «Шмитц SK 024» державний номерний знак НОМЕР_6 судом встановлені такі обставини.

Розмір шкоди, завданої майну позивача ОСОБА_4 - напівпричепу - рефрижератору «Шмитц SK 024», - складає суму 107 698,80 грн., що підтверджується письмовим доказом - «Висновком про визначення суми матеріального збитку, завданого власнику причепа моделі SCHMITZ SK024 NF35B, держ. НОМЕР_3». Висновок складений ТОВ «Агентство незалежних експертиз» 30 березня 2011 року за результатами огляду транспортного засобу, проведеного 19 лютого 2011 року з участю представника відповідача. Розмір завданої шкоди визначений на основі ринкової вартості напівпричепу «Шмитц SK 024», 1995 р.в., оскільки відновлювальний ремонт напівпричепу, належного ОСОБА_4, перевищує його ринкову вартість (а.с. 23-42).

Згідно з Довідкою від 10.02.2011 року, виданою ОСОБА_3 черговою частиною Уманської роти ДПС ДАІ м. Умані, та додатком до протоколу про адміністративне правопорушення № 015708 від 10.02.2011 року, транспортний засіб - напівпричіп моделі SCHMITZ SK024, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4, отримав механічні пошкодження в результаті ДТП. Вказаний Додаток до протоколу підписаний у тому числі позивачем ОСОБА_3, як учасником ДТП, на підтвердження даних про пошкодження транспортних засобів (а.с. 96, 97).

Відповідно до Страхового акта № ЦВ/11/1006 від 07.10.2011 р., складеного комісією ПрАТ «Страхова компанія «Перша», сума збитку по страховому випадку склала 107 698,80 грн., сума страхового відшкодування ОСОБА_4 склала 25 500 грн. Перше звернення ОСОБА_4 до страхової компанії за відшкодуванням йому матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП 10.02.2011 року, було отримано страховиком 18.02.2011 року (а.с. 75).

ОСОБА_4 була здійснена виплата страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Перша» в сумі 25 500 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 72 від 27.10.2011 р., тобто було здійснене часткове відшкодування завданої позивачу ОСОБА_4 матеріальної шкоди (а.с. 74). Цю обставину підтвердив і представник позивача, зменшивши заявлену суму матеріальної шкоди на суму страхового відшкодування (а.с. 105).

Позивач ОСОБА_4 у позовній заяві (а.с. 4 абз. 8, 9), а також представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні, визнають, що майно позивача - напівпричіп «Шмитц SK 024», д.н.з. НОМЕР_3 - «було повністю знищено».

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Визначення розміру завданої шкоди майну ОСОБА_4 на основі ринкової вартості напівпричепу «Шмитц SK 024», 1995 р.в., оскільки відновлювальний ремонт напівпричепу, належного позивачу, перевищує його ринкову вартість, відповідає вимогам статті 30 «Шкода, пов'язана з фізичним знищенням транспортного засобу» Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з п. 30.1. ст. 30 вказаного Закону України транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Пунктом 30.3. вказаної статті, передбачено: якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Враховуючи вказані вище обставини, згоду позивача на визнання його транспортного засобу фізично знищеним, суд вважає, що обґрунтована сума завданої матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_4 складає 82 198,80 грн. (107 698,80 грн. - 25 500 грн.).

Щодо вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 25 000 гривень суд виходить з таких обставин справи та норм закону.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 10.02.2012 року і винним у якій був визнаний працівник відповідача ПП «Світогор» - ОСОБА_6, було знищено транспортний засіб позивача ОСОБА_4 - напівпричіп-рефрижератор «Шмитц SK 024», державний номерний знак НОМЕР_3. Тому позивач позбавлений можливості використовувати це майно за його цільовим призначенням. Вартість знищеного майна позивача становить 107 698,80 грн., що для ОСОБА_4 є значною матеріальною шкодою.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачу ОСОБА_4 завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із знищенням його майна з вини працівника відповідача.

Суму відшкодування моральної шкоди в 25000 грн., визначену позивачем, суд вважає завищеною, оскільки позивач на час знищення його майна цим майном особисто фактично не користувався і не був присутнім під час дорожньо-транспортної пригоди. Тому справедливою, достатньою і розумною сумою відшкодування позивачу завданої йому моральної шкоди буде 5 000 гривень.

Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що між сторонами існують цивільні правовідносини щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - діяльністю, пов'язаною з використанням автомобільного транспортного засобу, у поєднанні з правовідносинами щодо відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником, і відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Суд вважає, що при вирішенні спору по суті до правовідносин, що виникли між сторонами, окрім вже вказаних вище норм цивільного права, підлягають застосуванню такі положення цивільного і цивільного процесуального законодавства України.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 15, 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 58 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. При цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 1187 ЦК України передбачає порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Відповідно до цієї статті джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. При цьому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі встановлених судом фактичних обставин у справі та наведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини між сторонами, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_3 відповідачем була завдана моральна шкода та майнова шкода у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, який і підлягає відшкодуванню; позивачу ОСОБА_4 відповідачем була завдана матеріальна та моральна шкода, які підлягають відшкодуванню.

Судові витрати сторін, що підтверджені документально, підлягають розподілу між сторонами відповідно до ст. 88 ЦПК України, з урахуванням положень статей 85, 86 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та пункту 5 Граничних розмірів компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»). Розподілу підлягають витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду: в судові засідання 22.06.2012 року, 17.07.2012 року, та витрати позивачів на правову допомогу: за час участі їх представника-адвоката в судових засіданнях.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. 3, 5, 29, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 88, 208,

212-216 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Світогор» (код ЄДРПОУ 32764597, адреса місцезнаходження с. Милушин, Луцький район Волинської області, 45630) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) моральну шкоду в сумі 1 000 (однієї тисячі) гривень, відшкодування понесених додаткових витрата в сумі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 04 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Світогор» (код ЄДРПОУ 32764597, адреса місцезнаходження с. Милушин, Луцький район Волинської області, 45630) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) судовий збір в сумі 25 (двадцять п'ять) гривень 80 коп., витрати на явку представника в судові засідання в сумі 48 (сорок вісім) гривень 73 коп., витрати на правову допомогу в сумі 46 (сорок шість) гривень 85 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Світогор» (код ЄДРПОУ 32764597, адреса місцезнаходження с. Милушин, Луцький район Волинської області, 45630) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) матеріальну шкоду в сумі 82 198 (вісімдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) гривень 80 коп., моральну шкоду в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Світогор» (код ЄДРПОУ 32764597, адреса місцезнаходження с. Милушин, Луцький район Волинської області, 45630) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) судовий збір в сумі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 10 коп., витрати на явку представника в судові засідання в сумі 493 (чотириста дев'яносто три) гривні 82 коп., витрати на правову допомогу в сумі 475 (чотириста сімдесят п'ять) гривень 13 коп.

У частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Світогор» на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 10 921,30 гривень відмовити.

Уманському управлінню Державної казначейської служби Черкаської області повернути ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) судовий збір в розмірі переплаченої суми, а саме: 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень (квитанція № 34997.626.1 від 27.01.2012 Дніпродзержинської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», судовий збір сплачений на р/р №31211206700010, отримувач Уманське УДКСУ Черкаської обл., код 37960695, банк отримувача ГУ ДКСУ в Черкаській області, МФО 854018).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С. Кімстачов